Справа № 307/3059/13-к
Провадження № 1-кс/307/144/13
21 серпня 2013 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ляшко С.М., при секретарі Пальона М.Є., з участю прокурора Рожков В.О., слідчого Варга Д.Д., розглянувши клопотання слідчого відділення Тячівського РВ УМВС України у Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, згідно ст. 89 КК України не судимого,
Слідчий СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням заступника прокурора прокуратури Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070160000189 від 13 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Вказує на те, що ОСОБА_1, 1 червня 2010 року, в м. Тячів, діючи умисно з метою привласнення майна уклав договір оренди автомобіля, від 1 червня 2010 року з № 6 між ВАТ «Кордон», в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони, та фізичною особою - ОСОБА_1 з другої сторони, за умовами якого, взяв в оренду терміном по 30 листопада 2010 року автомобіль марки КАМАЗ 53212, 1984 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з орендною платою 1000 гривень за календарний місяць, залишкова вартість якого, згідно довідки №8 від 28 січня 2011 року, виданої ВАТ «Кордон» становить 44830,00 гривень.
Крім цього, він 1 червня 2010 року, в м. Тячів, діючи умисно з метою привласнення майна уклав договір оренди трактора, від 1 червня 2010 року за №7, між ВАТ «Кордон», в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони, та фізичною особою - ОСОБА_1 з другої сторони, за умовами якого, взяв в оренду терміном по 30 листопада 2010 року, трактор ЮМЗ-6л, 1980 року випуску, державний реєстраційний номер 007-88СК та причіп марки 2ППС-4, 1980 року випуску, державний реєстраційний номер 000-62СК з орендною платою 800 гривень за календарний місяць, залишкова вартість яких, згідно довідки №8 від 28 січня 2011 року виданої ВАТ «Кордон», становить 41625,00 гривень.
Крім цього, 1 липня 2010 року, в м. Тячів, діючи умисно з метою привласнення майна уклав договір оренди автонавантажувача (кара) від 1 червня 2010 року за №8, між ВАТ «Кордон» в особі директора ОСОБА_4 з однієї сторони, та фізичною особою - ОСОБА_1, за умовами якого, взяв в оренду терміном по 30 листопада 2010 року, автонавантажувач (кара) з орендною платою 800 гривень за календарний місяць, залишкова вартість якого, згідно довідки №8 від 28 січня 2011 року виданої ВАТ «Кордон», становить 41795 гривень, однак ОСОБА_1, всупереч п.п.2.2., 5.1., вказаних договорів, не сплачував орендну плату і не забезпечив повернення ввіреного йому майна, місцезнаходження якого під час проведення досудового слідства на даний час не відоме, а привласнив дане ввірене йому майно, чим спричинив ВАТ «Кордон», матеріальну шкоду на загальну суму 128250 гривень.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, уродженець та мешканець смт. Буштино, вул. Борканюка, 84, Тячівського району, Закарпатської області, України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, одружений, не судимий.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України підтверджується:
- відношенням директора ВАТ «Корпдон».
- договорами оренди № 6, 7, 8 та актами прийому передачі до них транспортних засобів.
- допитом свідка ОСОБА_4
07 березня 2011 року стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його в якості обвинуваченого за ч. 4 ст. 191 КК України.
Постановою заступника начальника СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 07.11.2011 року ОСОБА_1 оголошений в розшук.
Постановою слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 29 жовтня 2012 року ОСОБА_1 оголошений в розшук.
Протягом всього часу досудового розслідування ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання та місце його перебування органу досудового слідства з 2011 року було не відоме.
21 серпня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Постановою слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 21 серпня 2013 року ОСОБА_1 оголошений в міжнародний розшук.
20 серпня 2013 року до СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області з ГУМВС Російської Федерації по Лівобережному району м. Москви надійшло повідомлення про встановлення місця знаходження та затримання працівниками поліції розшукуваного ОСОБА_1.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, в зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з обставин викладених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого тяжкого злочину, останній з 2011 року перебуває в розшуку, з 21 серпня 2013 року перебуває у міжнародному розшуку, тобто ухиляється від слідства та суду, 20 серпня 2013 року затриманий працівниками поліції ГУМВС Російської Федерації по Лівобережному району м. Москви, тобто є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, приходжу до наступних висновків.
ОСОБА_1 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070160000189 від 13 грудня 2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
28 січня 2011 року за даним фактом СВ Тячівського РВ УМВС України у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 порушена кримінальна справа № 4304111 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
07 березня 2011 року ОСОБА_1 притягнутий в якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
13 грудня 2012 року дана кримінальна справа внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070160000189.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_1, може здійснити дії, передбачені п.п.1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, а застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_1 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, виходячи з загального розміру збитків завданих кримінальним правопорушенням, який відповідно до матеріалів внесеного клопотання становить 128250 грн, а саме у розмірі 128250грн., що становить 111.81 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1147 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при цьому підозрюваний з 2011 року перебуває у розшуку, тобто ухиляється від слідства та суду. Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, з зазначенням розміру застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 21 серпня 2013 року.
Строк дії ухвали - по 19 жовтня 2013 року, включно.
Після затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчому забезпечити доставку обвинуваченого до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 128250 (сто двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн.., що становить 111.81 (сто одинадцять). 81 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1147 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача - ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2, заступника прокурора прокуратури Тячівського району ОСОБА_3 та слідчого суддю Тячівського районного суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя С.М. Ляшко