Справа №630/494/13-к
21 серпня 2013 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого Зінченка О.В.,
за участю секретаря Медяник А.О.,
прокурора Кас'яненка Р.В.,
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області кримінальне провадження № 12013220430001212 по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Люботин, Харківської області, українки, громадянки України, освіта неповна середня, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої: вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 27.04.2004 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним терміном на два роки; вироком Люботинського міського суду Харківської області від 01.08.2006 року за ч. 2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 10.09.2008 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22.01.2013 року за ч. 1 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_2 08.03.2013 року близько 21-00, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у дворі домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить обвинуваченій та ОСОБА_1, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, діючи з особливою зухвалістю, умисно розбила віконне скло загальною площею 1,196 м2, товщиною 3 мм у частині будинку ОСОБА_1, заподіявши останній, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1037 від 10.04.2013 р. матеріальний збиток на загальну суму 95грн. 68 коп.
ОСОБА_1, з метою припинення хуліганських дій, робила ОСОБА_2 неодноразово зауваження, однак та не реагуючи на них, не звертаючи уваги на похилий вік ОСОБА_1, продовжила свої хуліганські дії, безпричинно стала виражатися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1, тим самим принижуючи її людську гідність. Разом із потерпілою зауваження ОСОБА_2 робив онук потерпілої ОСОБА_3 Після того як потерпіла із онуком пригрозили викликати міліцію обвинувачена припинила свої хуліганські дії.
Обвинувачена ОСОБА_2 винною за пред'явленим обвинуваченням себе визнала та пояснила, що 08.03.2013р. у неї відбувся конфлікт із своїм батьком, коли він пришов до неї додому. Після цього, вона вийшла на двір та почала кричати, виражатись нецензурною лайкою та розбила вікно у частині будинку, який належить ОСОБА_1 На звук розбитого скла на подвір'я вийшли ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_3, які робили зауваження, однак обвинувачена не реагувала та продовжувала лаятись. Обвинувачена в судовому засіданні у вчиненому розкаялась та просила вибачення у потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 08.03.2013р. до неї прийшов онук, який періодично її доглядає. Вона почула звук розбитого скла та вийшла на подвір'я подивитись, що трапилось. Після чого побачила ОСОБА_2, яка кричала та виражалась нецензурною лайкою, на що потерпіла зробила зауваження. Однак, ОСОБА_2 не реагувала та продовжила виражатись нецензурною лайкою на адресу потерпілої. Потерпіла пригрозила викликати міліцію, після чого ОСОБА_2 пішла.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 08.03.2013р. він прийшов до своєї бабусі ОСОБА_1 Приблизно о 21:00 він дивився телевізор та почув звук розбитого скла, після чого пішов подивитись, що трапилось. Вийшовши на вулицю, він побачив ОСОБА_2, яка кричала та лаялась. Свідок зробив зауваження ОСОБА_2, на яке вона не відреагувала. Слідом за свідком на подвір'я вийшла потерпіла, яка також робила зауваження ОСОБА_2 з метою припинення хуліганських дій. Після чого, свідку хтось зателефонував та він відійшов поговорити по телефону. Завершивши розмову, повернувся та побачив, що ОСОБА_2 продовжувала лаятись та знов зробив їй зауваження, на яке вона не відреагувала.
Крім викладених вище показань, винуватість ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні:
- протоколом огляду місця події від 09.03.2013р., на якому зафіксовано розбите скло у частині будинку, який належить потерпілій ОСОБА_1;
- висновком експерта № 1037 від 10.04.2013р., згідно якого ринкова вартість прозорого скла загальною площею 1,196 м2, товщиною 3 мм станом на 08.03.2013р. в новому вигляді складає 95,68 грн.;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.05.2013р., в ході якого ОСОБА_2 пояснила та показала місце та спосіб вчинення злочину.
Аналізуючи вказані докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, і кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство.
Наявність у обвинуваченої судимості за хуліганство підтверджується вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22.01.2013р., яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Вивченням особистості ОСОБА_2 судом встановлено, що обвинувачена має неповну середню освіту, раніше неодноразово судима, не працює, не одружена, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Обставиною, яка обтяжує покарання для обвинуваченої, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд вважає щире розкаяння у вчиненому.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, всі обставини справи, дані про особу обвинуваченої, викладені вище, виходячи із положень ст. 65 КК України, а також із принципів законності, справедливості, індивідуалізації та достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення ОСОБА_2 нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді реального позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України, вважаючи неможливим її виправлення без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинила даний злочин у період іспитового строку за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22.01.2013р., суд до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднує покарання за попереднім вироком відповідно до правил ст.ст. 71, 72 КК України.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду, з метою запобігання спробам переховуватися від відбування покарання, а також вчинення ОСОБА_2 інших злочинів
Цивільний позов не заявлено. Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 369, 371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винною в вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання, яке призначене вироком Люботинського міського суду Харківської області від 22.01.2013р., у вигляді 6 (шести) місяців обмеження волі, що відповідає 3 (трьом) місяцям позбавлення волі, та за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському СІЗО, взявши її під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 21 серпня 2013 року.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи № 1037 від 10.04.2013р. у розмірі 550,62 грн. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя О.В. Зінченко