Кримінальне провадження № 566/1158/13-к
21 серпня 2013 р. смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі головуючої судді - Хомицької А.А.,
при секретарі - Шендері Є.В.,
з участю прокурора - Музичука Р.Р.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів матеріали кримінального провадження, що надійшли з Млинівської міжрайонної прокуратури за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта вища технічна, працюючого інженером з охорони праці СГ ТзОВ «Ідна», депутата Острожецької сілької ради Млинівського району, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,-
ОСОБА_1 обвинувачується в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 272 КК України. Так, 11 квітня 2013 року на комбікормовому заводі СГ ТзОВ «Ідна», що за адресою с. Малин Млинівського району Рівненської області під час виконання ремонтних робіт по заміні покриття зерносховища, травмувався працівник підприємства ОСОБА_2, упавши із даху на асфальтне покриття зерносховища з висоти 2,96 м. Відповідні роботи згідно переліку робіт із підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 р., віднесені до робіт з підвищеною небезпекою, а саме до робіт на висоті, які повинні виконуватися згідно затверджених правил охорони праці під час виконання робіт на висоті. Проте, інженером з охорони праці ОСОБА_1 11.04.2013 р., в порушення ст. 15 Закону України «Про охорону праці», п.п. 7.2.1, 7.2.6, 7.2.7 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», затвердженого наказом Держгірпромнагляду України № 62 від 27.03.2007 р., п. 3.14. НПАОП 0.00-4.35-04 «Типового положення про службу охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 р. № 255, посадової інструкції, не здійснено захисту, допущено до виконання робіт по ремонту покрівлі працівників без спецодягу, спецвзуття, захисних касок та страхувальних поясів, не здійснено контролю за організацією робочих місць у відповідності з нормативно-правовими актами з охорони праці, під час виконання робіт на даху споруди не забезпечено застосування трапів, обладнаними поперечними планками для упору ніг. У результаті падіння у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров'я.
26.07.2013 року потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 уклали угоду про примирення. Згідно з даною угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, відшкодував витрати понесені ОСОБА_2 на лікування внаслідок отриманої травми та зобов'язується вчинити дії, зокрема, вибачитись перед потерпілим. Сторони угоди погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 272 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю.
Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 272 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілому роз'яснено та йому зрозумілі наслідки укладення і затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Обвинувачений та потерпілий в судовому засіданні підтвердили, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода про примирення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.07.2013 року відповідає вимогам КПК України, підстави для відмови у її затвердженні відсутні.
Потерпілий та обвинувачений в судовому засіданні просили затвердити укладену між ними 26.07.2013 року угоду про примирення та призначити узгоджене ними покарання для ОСОБА_1, при цьому останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та дав згоду на застосування узгодженого виду і розміру покарання. Потерпілий підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_1 вибачився перед ним, повністю відшкодував завдані йому збитки та претензій до обвинуваченого немає.
Судом встановлено, що умови угоди про примирення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.07.2013 року відповідають вимогам чинного законодавства. Угода містить усі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання, згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та потерпілий, визначена в межах санкції ч. 1 ст. 272 КК України.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 373 - 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 26 липня 2013 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та призначити йому покарання у у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Суддя А.А. Хомицька