Справа № 761/7597/13-ц
Провадження №2/761/4313/2013
іменем України
11 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Голік Н.О.
при секретарі: Ксендзюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,
В березні 2013 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем 02 жовтня 2010 року було зареєстровано шлюб в відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено актовий запис №1134 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1).
Від цього шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, несумісності характерів, в результаті чого між ними втрачені почуття любові та поваги. Спільне господарство сторонами не ведеться з травня 2012, шлюбно-сімейних відносин не підтримують, проживають окремо.
Подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу не можливе та суперечить їх інтересам та інтересам їх малолітньої дитини.
Крім того, сторони не могли дійти спільної думки щодо надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини, а тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх дитини - доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до встановленого чинним законодавством розміру.
В судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила суд його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив розірвати шлюб та щодо розміру аліментів на дитину то просив стягнути 25% від заробітної плати.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 жовтня 2010 року, який було зареєстровано в відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено актовий запис №1134.
Від цього шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивача та відповідача так і на їх малолітню дитину.
З березня 2012 р. позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, та на теперішній час сторони зазначають, що подальше збереження шлюбу неможливе. Дитина проживає разом з позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їх дитини.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що позивач після розірвання шлюбу бажає іменуватися прізвищем «ОСОБА_1».
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 19 березня 2011 року, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний запис за №475.
Згоди про утримання дитини між позивачем та відповідачем не досягнуто.
Згідно з ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За таких підстав, коли сторони не досягли згоди про спільне утримання дитини, надання відповідачем дитині матеріальної допомоги, враховуючи, при цьому, матеріальне становище та стан здоров'я дитини, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання їх дитини в розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до повноліття дитини.
Оскільки суд задовольняє позов, а позивач звільнена від оплати судових витрат, то згідно зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 114,70 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України; ст. 51 Конституції України; ч. 2 ст. 104, ч. 1 ст. 110, 112, 113, 180, ч. 1 ст. 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 02 жовтня 2010 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено актовий запис №1134 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1), укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка після укладення шлюбу взяла прізвище «ОСОБА_1» - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме: 20.03.2013 року до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд, при цьому апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: