Справа №242/3299/13-а
Провадження №2-а/242/160/13
19 серпня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Ясинського О. В., при секретарі Нарижній О. Г., за участю позивача ОСОБА_1., представника відповідача Нечволоді Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дії адміністрації в відмові надання вугілля на побутові потреби, -
Позивач 15.07.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання неправомірними дії адміністрації в відмові надання вугілля на побутові потреби, в якому вказав, що до 30.06.1997 року він працював на шахта «Селидівська» та був звільнений за ст..36 п.5 КЗпП України по переводу в дирекцію по ліквідації шахт «Селидівська» та пізніше 16.04.1999 року був звільнений з Української державної компанії «Укрвуглереструктуризація» дирекція по ліквідації шахт «Селидівська» за ст.. 40 п.1 КЗпП України та одночасно пішов на пенсію. До 2013 року він отримував вугілля на побутові потреби з Української державної компанії «Укрвуглереструктуризація», дирекція по ліквідації шахт «Селидівська», в 2013 році її ліквідовано та матеріали передано відповідачу, але відповідач згідно рішення№235 від 20.03.2012 р. відмовив йому у наданні вугілля на побутові потреби. Вважає, що відмова відповідача незаконна. Просить суд, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради визнання неправомірними дії адміністрації в відмові надання вугілля на побутові потреби та надати вугілля на побутові потреби з 2013 р..
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради - за довіреністю Нечволода Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та просила відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини вважає, що в задоволені позову має бути відмовлено виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради як пенсіонер за віком з 29.04.1999 року.
Згідно трудової книжки від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було звільнено з ДП «Дирекція по ліквідації шахт ДХК «Селидіввугілля» 16.04.1999 року на підставі ст..40 п.1 КЗпП України.
Згідно рішення УПСЗН Селидівської міської ради №235 від 20.03.2013 р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільг на придбання твердого палива на підставі того, що останнім місцем праці ОСОБА_1 є підприємство ДП «Дирекція по ліквідації шахт ДХК «Селидіввугілля», яка на даний час знаходиться в стадії ліквідації.
У відповідності до вимог ст. 48 Гірничого закону України забезпечення вугіллям працівників ліквідованих гірничих підприємств здійснюється органами соціального захисту населення.
На підставі п.17 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 року №939 «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, складених комісією, що утворюються Мінвуглепромом, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до ч.5 ст. 48 Гірничого закону України.
На теперішній час акти ліквідації ДП «Дирекція по ліквідації шахт ДХК «Селидіввугілля» відсутні.
На підставі наведеного ДП «Дирекція по ліквідації шахт ДХК «Селидіввугілля» не має встановленого чинним законодавством статусу ліквідованого гірничого підприємства, тому позивач не має права на пільги на придбання твердого палива за рахунок коштів Державного бюджету, відповідно до ст. 48 Гірничого закону України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу в забезпеченні безкоштовним побутовим паливом на 2013 рік діяв відповідно до законодавства та в межах своїх повноважень. Управлінням праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради по даній справі доведено правомірність дій щодо відмови в забезпеченні безкоштовним побутовим паливом позивача на 2013 рік, у зв'язку з відсутністю підстав передбачених ст. 48 Гірничого закону України, а саме не ліквідоване підприємство на якому ОСОБА_1 працював в останній раз.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання неправомірними дії адміністрації в відмові надання вугілля на побутові потреби задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання неправомірними дії адміністрації в відмові надання вугілля на побутові потреби - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя