КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Провадження № 2/268/924/13
Справа № 268/2737/13-ц _
16 серпня 2013 року м. Макіївка
Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Запорожець Т.А.
при секретарі Бондур М.В.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
16 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дитини, чим порушує її право на достатній рівень життя.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що з 23 вересня 2011 року вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2, від якого мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач фізично здоровий, має постійний заробіток. Допомогу на утримання дитини надає в недостатньому обсязі, тому вона змушена звернутися до суду. Домовленості з ОСОБА_2 про спосіб виконання його обов'язку по матеріальному забезпеченню дитини як батьком не досягнуто.
Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у грошовій формі у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви до суду і закінчуючи досягненням дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю, не заперечував проти їх задоволення та стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі ? частини його заробітку.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з 23 вересня 2011 року перебувають в юридичному шлюбі.
Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні, що визнано сторонами в судовому засіданні та підтверджено іншими об'єктивними доказами по справі.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків з утримання дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 матеріально забезпечений, є фізично здоровим, має постійне місце роботи. У примусовому порядку на утриманні відповідача інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають, він має матеріальну змогу надавати допомогу на утримання дитини. Зазначені обставини визнані відповідачем у судовому засіданні.
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання сина не досягнуто.
Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з його утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визнає аліменти на утримання дитини у відсотковому співвідношенні - у розмірі однієї четвертої частини від заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, її батька - ОСОБА_2
Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 81, 88, 174, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1, щомісяця, починаючи з 16 липня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Т.А. Запорожець