Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/931/13-ц
Провадження № 2/321/290/2013
15.08.2013 смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області,
у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.
при секретареві Проскурня Н.В.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду смт Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
До Михайлівського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення боргу, згідно яких просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 8130,00 гривень, сплачену суму судового збору у розмірі 229,40 гривень та вартість юридичних послуг у розмірі 250,00 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 квітня 2011 року на прохання ОСОБА_2, знявши грошові кошти з рахунку в Михайлівському відділенні «Райффайзен Банк Аваль», вона надала відповідачу в борг 10000 гривень. На підтвердження отримання коштів відповідачем власноруч складена відповідна розписка, згідно якої позика надана під проценти в розмірі 500 гривень щомісячно, строк дії договору один рік, відповідач зобов'язалась повернути кошти 12 квітня 2012 року. Для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 передала позивачу майновий сертифікат на отримання майнового паю в ТОВ Агрофірма ім. Мічуріна на суму 884 гривні.
Через неповернення боргу у встановлений розпискою строк в березні 2012 року позивач звернулася до відповідача з вимогою повернути гроші, однак в зв'язку з відсутністю можливості у ОСОБА_2 повернути всю суму боргу в строк, погодилась в рахунок погашення боргу щомісячно отримувати частину суми через передану їй пластикову картку «Приватбанку». Знімаючи щомісячно кошти з отриманої картки з березня 2012 року по жовтень 2012 року позивач отримала 7310,00 гривень.
В жовтні 2012 року, після закінчення строку дії банківської картки, в зв'язку з залишком боргу у розмірі 2690,00 гривень, відповідач через відсутність готівкових коштів знов передала позивачу банківську картку з кодом для щомісячно отримання коштів в рахунок погашення боргу.
Крім того, 19 жовтня 2012 року на прохання ОСОБА_2 позивач знову надала їй в борг грошові кошти у розмірі 5440,00 гривень, що підтверджується розпискою, написаною відповідачем власноручно.
На банківській карточці, переданій відповідачем 19 жовтня 2012 року для отримання коштів в рахунок погашення боргу, залишок коштів становив 1,47 гривень. Загальна сума боргу склала 8130,00 гривень.
Позивач зазначає, що в супереч взятим на себе зобов'язанням, відповідач суму боргу не повернула, звернення позивача стосовно сплати суми боргу ігнорує, в зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду для захисту своїх інтересів.
На підтвердження позовних вимог, позивачем суду надані:
- світлокопія свого паспорта (а.с.4);
- світлокопія ідентифікаційного номеру позивача (а.с.5);
- світлокопія розписки від 12 квітня 2011 року (а.с.6);
- світлокопія розписки від 19 жовтня 2012 року (а.с.7);
- світлокопія квитанції оплати юридичних послуг (а.с.8);
- квитанція про оплату судового збору (а.с.1).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на доводи, викладені у позові, та просила їх задовольнити.
Відповідач, на адресу якої в установленому законом порядку неодноразово направлялися судові виклики, в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду не сповіщені.
За наявності відомостей про отримання відповідачем судових викликів, неявки відповідача в судове засідання, відсутність повідомлень про причини неявки, згоди позивача на заочний розгляд справи, судом прийнято рішення про можливість ухвалення заочного рішення відповідно до положень ст.ст.224-226 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про потребу задоволення позовних вимог виходячи з наступного:
- відповідно до положень ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;
- відповідно до положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
- відповідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;
- в судовому засіданні, на підставі пояснень позивача та досліджених письмових доказів встановлено, що 12 квітня 2011 року відповідач отримала позику від позивача на суму 10 000,00 гривень, яку зобов'язалась повернути до 12 квітня 2012 року. Після часткового погашення боргу, а саме: позивач отримала через банківську картку 7 310,00 гривень, відповідач отримала позику від ОСОБА_1 на суму 5440,00 гривень. На підтвердження отримання коштів та виконання зобов'язання ОСОБА_2 написала відповідні розписки, проте суму боргу не зважаючи на вимогу позивача в повному обсязі не повернула. Загальна сума боргу на час звернення до суду становить 8130,00 гривень;
- відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кілька документах;
- відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;
- відповідно до положень ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
- виходячи з положень ст.ст.1046, 1047 ЦК України, суд приходить до висновку про укладення між сторонами договору позики. Розписка про отримання коштів та стосовно зобов'язання щодо повернення боргу, підписана відповідачем, являється документом, підтверджуючим вчинення відповідного правочину;
- так як частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачається обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а в разі не встановлення строку повернення позики - протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, в зв'язку з чим, з врахуванням досліджених обставин, суд приходить до висновку про доведеність вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за розпискою та потребу їх задоволення.
Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню в порядку визначеному ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ч.1 ст.207, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, ч.1 ст.625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.11, 60, 61, 79, 88, 208-209, 212-217, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 8 130,00 (вісім тисяч сто тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 229,40 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, витрат за юридичні послуги в сумі 250,00 (двісті пятдесят) гривень 00 копійок, а всього 479,40 (чотириста сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя
Михайлівського районного суду
Запорізької області О.Г. Мовчан