Справа № 2-1596/12
Провадження № 2/752/3112/13
05.08.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «ЖЕО-112 Голосіївського району» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
встановив:
вгрудні2011 р.ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: КП «ЖЕО-112 Голосіївського району», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, при цьому пояснивши наступне.
У вересні 2011 р. відбулося залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1. За зверненням позивача члени комісії КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» склали акт про залиття, яким було встановлено, що залиття вищезазначеної квартири сталося з причини прориву гнучкої підводки іноземного виробництва на кухні, яку самовільно встановлено в супереч проектній забудові у АДРЕСА_2. При цьому, відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності, в наслідок залиття АДРЕСА_1, позивачу як її власнику було завдано матеріальної шкоди на суми 26313 грн. В свою чергу, позивач звернулася до відповідача із письмовою вимогою про відшкодування завданої їй шкоди у сумі 27313,0 грн., з урахуванням витрат у сумі 1000 грн. на проведення оцінки і складення вищезазначеного звіту суб'єкта оціночної діяльності. Проте, відповідачем не було відшкодовано позивачу завдану матеріальну шкоду. У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернулася з вимогою стягнути з відповідачана її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 27313,0 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000,0 грн. та судовий збір в розмірі 303,13 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовта просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача з'явився у судове засідання 09.08.2012 р., позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог. При цьому, зазначив, що не погоджується з визначеним розміром матеріального збиткута зазначенау звіті суб'єкта оціночної діяльності вартість відновлювального ремонту квартири позивача завищена. У зв'язку із наведеним, представник відповідачазаявив клопотання про призначення судової будівельної експертизи стосовно визначення розміру матеріальної шкоди, нанесеної нерухомому майну - АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке відбулося 30.09.2011р. (а.с. 126). Ухвалою від 09.08.2012 р. суд задовольнив вищезазначене клопотання представника відповідача та призначиввідповідну будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Проте, відповідач не оплатив вартість проведення вищезазначеноїбудівельно-технічної експертизи, у зв'язку з чим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було залишено без виконання ухвалу суду від 09.08.2012 р. та не було проведено вищезазначену будівельно-технічну експертизу (а.с. 133).
В подальшому відповідач у судове засідання не з'являвся, про час і місце судового засідання повідомлявсяв порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомив суд.
Представник КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» у судовому засіданні та наданих суду письмових поясненнях не заперечував проти задоволення позову та зазначив, що завдану позивачу матеріальну шкоду має відшкодовувати відповідач.
Врахувавши надані сторонами пояснення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого державною адміністрацію Московського району, позивач є співвласником АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Положеннями п.п. 2.3.6. п. 2.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року за № 76 (далі - Правила утримання жилих будинків), визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.
Актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.10.2011 р. (далі - Акт про залиття) (а.с.80), складеного комісією КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» зафіксовано, що 30.09.2011 р. в АДРЕСА_1 трапилося залиття із пошкодженням у кімнаті 1: стелі - шпалери, стіни - шпалери, підлога - паркет, пошкоджено електропостачання; у кімнаті 2: стеля - шпалери; ванна кімната: стеля - декоративні самоклеючі шпалери; кухня: стеля - шпалери, стіни - шпалери, підлога - паркет, коридор: стеля - гіпсокартон, стіни - шпалери, підлога - паркет; шафа - деформована стіна, пошкоджено електропостачання.
Згідно Акту залиття, причиною залиття квартири позивача є прорив гнучкої підводки іноземного виробництва на кухні, яку самовільно та в супереч проектній забудові встановлено мешканцями АДРЕСА_2
Відповідно до звіту про оцінку вартості завданого матеріального збитку власнику квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1, складеного 20.10.2011 р. оцінювачем Свістуновим І.С. ТОВ «БіДжі Ті консалтинг», в наслідок залиття вищезазначеної квартири позивачу було завдано матеріальний збиток на суму 26313,00 грн.
Згідно положень абз. 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року за № 1875-IV та Правил утримання жилих будинків, точкою розподілу є місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.
Відповідно до абз. 5 п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. за № 630 (далі - Правила постачання води), точка розбору - місце розташування водорозбірних кранів або змішувачів холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу)
При цьому, положеннями п.п. 1 п. 22 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення до Правил постачання води, точками розподілу, в яких здійснюється передача послугз постачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є першаводозапірнаарматура на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.
Згідно вимог абз. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст.319 ЦК України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Відповідно до абз. 7 ст. 41 Конституції України та ч. 5 ст. 319 ЦК України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Положеннями ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 177 ЖК Української РСР, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.
До того ж, відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно вимог п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 р. за № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний:
- проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди);
- використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;
- не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян;
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено обов'язок утримувати в належному стані санітарно-технічне обладнання квартири АДРЕСА_2 внаслідок чого відбувся прорив гнучкої підводки іноземного виробництва на кухні вищезазначеної квартири із наступним затопленням належної позивачу квартири АДРЕСА_1 ум. Києві, в наслідок якого позивачу було завдано матеріальну шкоду.
Положеннями ст.22 ЦК України, визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 190 ЖК України, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.
При цьому, згідно ч. 2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В свою відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо відсутності його вини у затоплені квартири № 17 та заподіянні матеріальної шкоди позивачу.
Згідно положень ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у сумі 27313,0 грн., завданих позивачу затопленням квартири АДРЕСА_1
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та судового збору, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 79 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
В свою чергу, позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат на оплату правової допомоги, а саме: договір про надання юридичних послуг № 08-11/11-1 від 08.11.2011 р. та квитанцію від 09.12.2011 про оплату коштів у сумі 3000 грн. із призначенням платежу за юридичні послуги.
Положеннями ч. 1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення на її користь з відповідача витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3000,0 грн. та судового збору в розмірі 303,13 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позову повністю.
Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «ЖЕО-112 Голосіївського району», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУГУМВС України в м. Києві 18 серпня 2006 р.) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Московським РУГУМВС України в м. Києві 18 березня 1997 р., індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 27313 (двадцять сім тисяч триста тринадцять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУГУ МВС України в м. Києві 18 серпня 2006 р.) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві 18 березня 1997 р., індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. та на оплату судового збору в розмірі 303 (триста три) гривні 13 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя Фролов М.О.