Справа № 752/7696/13-ц
Провадження № 2/752/2885/13
31.07.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус "КВО" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротех", Публічне акціонерне товариство "ВіЕйБі Банк" про визнання права власності, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус КВО» (далі - Позивач) у квітні 2013 року звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до гр. ОСОБА_1 (далі Відповдач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротех» (далі Відповідач-2) та Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі Відповідач-3) про визнання права власності на квартири.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі: Договору № 3.12.09 від 3 грудня 2009 року (про юридичне обслуговування), Додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03.12.2009р., Додатку №1 від 16 березня 2011 року до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03 грудня 2009 року, Додатку №2 від 17 березня 2011 року до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03 грудня 2009 року, Акту до Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009р. від 14.04.2011р., Актів №1, №2 та № 3 приймання - передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011р., ним набуто майнові права на квартири з будівельними номерами 1108, 1208, та 1505, що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва.
Позивач зауважує на тому, що за умовами вищевказаних договорів та додатків, він набув право набути (отримати) у власність квартири після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту в цілому. Вказані майнові права первинно належали Відповідачу-2, та в подальшому були передані до Відповідача-3, а від Відповідача-3 Позивачу. При цьому, на переконання Позивача, про передачу йому прав Відповідач-3 був зобов'язаний повідомити Відповідача-2, однак цього ним здійснено не було.
Крім того, Позивач зауважує, що сертифікат відповідності Відповідач-2 отримав 27.11.2011 року, наголошуючи на тому, що вказаний документ свідчить про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Проте, взяті на себе зобов'язання, як то: передати йому свідоцтво про право власності на квартиру, Відповідач-2 не виконав. Позивач стверджує, що ним скеровано відповідні вимоги до Відповідачів про передачу документів необхідних для оформлення права власності, однак такі були залишені без належного реагування. Відтак оформлення права власності на спірні квартири до цього часу є неможливим, просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати за ним право власності на зазначені вище квартири, та відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи. Також позивач вказує на те, що на вказані квартири виготовлено технічну документацію, складену БТІ в ході технічної інвентаризації. Згідно до проведеної інвентаризації: квартирі з будівельним номером 1108 присвоєно № 5, квартирі з будівельним номером 1208 присвоєно № 10, а квартирі з будівельним номером 25 присвоєно № 25.
У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач-1 у судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Представник Відповідача-2 у судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Скерував на адресу суду клопотання про слухання справи у відсутності представника Відповідача-2.
Представник Відповідача-3 у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні з огляду на його безпідставність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Статус КВО» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Юкон», що підтверджується представленими Позивачем: протоколом № 1/11 загальних зборів акціонерів СП ЗАТ «Юкон» від 04.11.2011р., протоколом №1/12 позачергових загальних зборів акціонерів СП ЗАТ «Юкон» від 20.01.2012р., протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ЮА «Статус-КВО» від 20.01.2012р. та статутом ТОВ «ЮА «Статус-КВО».
Згідно до Договору № 3.12.09 від 3 грудня 2009 року (про юридичне обслуговування) укладеного СП ЗАТ «Юкон» (виконавець) та Відповідачем-3 (замовник), виконавець зобов'язався проводити юридичне обслуговування підприємства Замовника на умовах передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).
У додатковій угоді № 1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03.12.2009р., сторони визначили, що Відповідач-3 доручає, а Позивач зобов'язується, надати послуги з метою погашення (зменшення суми заборгованості) ТзОВ «Електротех» та пов'язаних з ним осіб, в т.ч. суми основного боргу, відсотків за користування кредитом, суми неустойки, відшкодування збитків, відсотків, та інших санкцій і нарахувань за кредитним договором з додатковими угодами , змінами і доповненнями, додатками та ін. на користь Відповідача-3, а Відповідач-3 зобов'язується оплатити послуги Позивача в терміни, розмірі та порядку, передбаченими умовами додаткової угоди.
В Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009р., укладеного 16.03.2011р., сторони (Позивач та Відповідач-3) виклали п. 2 Додаткової угоди № 1 в новій редакції, в якій визначили порядок обчислення винагороди Позивача.
В додатку № 2 до Додаткової угоди № 2 від 03.12.2009р., укладеного 17.03.2011, сторони (Позивач та Відповідач-3) визначили, що в якості винагороди Позивачу підлягатимуть передачі майнові права на квартири, з числа тих, що будуть отримані Відповідачем-3 від Відповідача-2 в рахунок погашення боргу Відповідача-2.
14 квітня 2011 року Позивач та Відповідач-3 підписали Акт про надання юридичних послуг до Додатку № 2 до Додаткової Угоди № 1 від 03.12.2009р. В зазначеному акті сторони підтвердили належне виконання Позивачем покладених на нього обов'язків щодо надання юридичних послуг у спорі Відповідача-3 з Відповідачем-2 про погашення заборгованості в сумі 8276550 дол. США.
В п. 3 зазначеного Акту сторони визначили, що у зв'язку з тим, що погашення заборгованості перед Відповідачем-3 проведене Відповідачем-2 шляхом передачі права власності на майнові права на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі з адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, у відповідності до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009р. до Договору № 3.12.09 від 03.12.209 року з урахуванням змін, що внесені Додатком № 1 від 16 березня 2011 року, в якості винагороди Позивачу підлягають передачі майнові права, на квартири, що знаходяться в офісно-житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 загальною площею 195,93 кв.м.:- квартиру, за будівельним номером № 1108, заг. площею 74,9 кв.м.; квартиру,за будівельним номером № 1208, заг. площею 78 кв.м.; квартиру, за будівельним номером № 1505, заг. площею 75,7 кв.м.
Згідно до абзацу третього п. 3 вказаного Акту, загальна площа Квартир зазначених у цьому пункті становить 228,6 кв.м., що перевищує площу зазначену в п. 3 цього Акту, тому Виконавець зобов'язується компенсувати вартість різниці площ у розмірі 32,67 кв.м. сплатою коштів в день фактичної передачі майнових права на квартири.
В п. 4 Акту сторони встановили, що виплата винагороди Позивачу, а саме передача майнових прав на квартири,здійснюється за Актом прийому-передачі майнових прав після затвердження Господарським судом м. Києва по справі № 33/156 мирової угоди між Відповідачем-2 та Відповідачем-3.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 квітня 2011 року було задоволено заяви Відповідача-3 та Відповідача-2 про затвердження мирової угоди по справі № 33/156.
У п. 3 резолютивної частини ухвали вказано, що сторони спору (Відповідач-3 та Відповідач-2) визнають, що зобов'язання по погашенню суми заборгованості боржника (Відповідача-2), визначеної в п. 2 цієї мирової угоди, припинені у відповідності до положень ст. 600 Цивільного кодексу України, внаслідок передання боржником стягувачу відступного згідно з договором про погашення боргу, укладеного між сторонами 15.03.2011 р., за яким стягувач (Відповідач-3) прийняв у боржника (Відповідач-2) майнові права на квартири на підставі актів приймання-передачі.
Під квартирами сторони спору визначили групу житлових приміщень, а саме: 24 квартири, серед яких квартири, з будівельними номерами № 1108, заг. площею 74,9 кв.м., № 1208, заг. площею 78 кв.м., № 1505, заг. площею 75,7 кв.м.
Майнові права на квартири на момент укладення мирової угоди належали Відповідачу-2 на підставі договору підряду №16/02/05, укладеного 16.02.2005 року між Відповідачем-2 та ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія» (з урахуванням наступних додаткових угод), та Відповідачем-2 гарантовано відсутність прав будь-яких третіх осіб, на майнові права на квартири на момент їх передачі стягувачу.
Зазначені квартири розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва.
Під майновими правами на квартири сторони розуміють - право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту в цілому.
Згідно до Актів №1, № 2 та № 3 приймання - передачі майнових прав на квартири від 14 квітня 2011 року, Відповідач-3 передав Позивачу майнові права на квартири з будівельними номерами 1108 (за ціною 2123449,17 грн.), 1208 (за ціною 2211335, 57 грн.) та 1505 (за ціною 2146129,53 грн.)
Відповідно до платіжного доручення № 180 від 15.04.2012р. Позивач сплатив Відповідачу-3 929956,24 грн., в якості компенсації вартості площі, що перевищувала розмір визначений у п. 3 Акту про надання юридичних послуг до Додатку № 2 до Додаткової Угоди № 1 від 03.12.2009р.
Зі сторони Відповідача-3 документи, а саме: Додаток №1 від 16 березня 2011 року до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03 грудня 2009 року, Додаток №2 від 17 березня 2011 року до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг № 3.12.09 від 03 грудня 2009 року, Акт до Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 від 03.12.2009р. від 14.04.2011р., Акти №1, №2 та № 3 приймання - передачі майнових прав на квартири від 14.04.2011р. були укладені Відповідачем-1, який перебував на посаді віце-президента.
Статтею 190 ЦК України, передбачено, що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі - продажу можуть бути майно (товар), майнові права та право вимоги.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою.
З урахуванням вищевикладених обставин та зазначених норм, суд дійшов до висновку, що Позивач з 14.04.2012р. набув у власність майнові права на квартири з будівельними номерами 1108, 1208 та 1505, а саме: право набути (отримати) у власність квартири, після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту в цілому. Повний розрахунок за вказані квартири ним проведено 15.04.2012р.
Згідно Сертифіката відповідності КВ № 16411020935, виданого 27.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту: будівництво офісно-житлового комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації. Замовником будівництва згідно до вказаного Сертифікату є Відповідач-2.
Згідно представлених Позивачем копій поверхових планів, складених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за результатами інвентаризації квартирі з будівельним номером 1108 (11 поверх) присвоєно № 5 і її загальна площа становить 90,2 кв.м., квартирі з будівельним номером 1208 (12 поверх) присвоєно № 10 і її загальна площа становить 80,3 кв.м., а квартирі з будівельним номером 1505 (15 поверх) присвоєно № 25 і її загальна площа становить 76 кв.м. Також з вказаних планів вбачається, що вказані квартири розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Позивач під час виступу в судових дебатах просив врахувати зазначені у вказаних поверхових планах інформацію щодо номерів та площ спірних квартир.
Вимогою від 16.10.2012р. Позивач звернувся до Відповідача-2 про передачу вищезазначених квартир та документів, необхідних для оформлення права власності. Зазначену вимогу надіслано поштовим зв'язком про, що свідчить належний доказ - квитанція поштового зв'язку.
Зазначена вимога була залишена Відповідачем-2 без належної відповіді.
В подальшому Позивач скерував на адресу Відповідача-3 та на ім'я Відповідача-1 з вимогою виконати вимоги ст. 517 ЦК України, та повідомити Відповідача-2 про перехід майнових прав щодо спірних квартир до Позивача. Зазначену вимогу надіслано поштовим зв'язком про, що свідчить квитанція поштового зв'язку.
Зазначена вимога також була залишена без належного реагування зі сторони Відповідача-1 та Відповідача-3. Доказів протилежного суду надано не було.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання та оспорювання.
За змістом частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Судом встановлено, що Позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спірні квартири, оскільки Відповідач-2 та Відповідач-3 не передали Позивачу документів необхідних для реєстрації права власності на спірні квартири. Така поведінка на переконання суду свідчить про невизнання Відповідачем-2 та Відповідачем-3 права власності Позивача на спірні квартири. Тому суд знаходить можливим задовольнити позов, оскільки Позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог.
Що стосуються заявленої вимоги до Відповідача-1, то суд вважає,що така не підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з встановлених обставин, Відповідач-1 перебуваючи у трудових відносинах з Відповідачем-3, укладаючи перелічені правочини, діяв в інтересах Відповідача-3. Тому у Відповідача-1, як у фізичної особи відсутні обов'язки по передачі квартир та документів необхідних для їх оформлення Позивачу, а його поведінка, як фізичної особи, не може свідчити про невизнання права власності Позивача на спірні квартири.
Розподіл судових витрат вирішити відповідно до правил ст.88 ЦПК України
З урахуванням викладеного, на підставі статтей 15, 16, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 89, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус "КВО" до ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротех" та Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" про визнання права власності на квартири - задовольнити.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Статус КВО" на квартири з будівельними номерами 1108 (квартира № 5, загальною площею 90,2 кв.м., 11 поверх), 1208 (квартира № 10, загальною площею 80,3 кв.м., 12 поверх), та 1505 (квартира № 25, загальною площею 76 кв.м., 15 поверх), що розташовані в офісно-житловому комплексі з влаштуванням підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва (адреса згідно до даних Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: АДРЕСА_3).
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя