Справа № 541/1378/13-ц
Номер провадження 2/541/643/2013
іменем України
19 серпня 2013 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Городівського О.А.
при секретарі - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.
22.05.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом.
У позовній заяві позивачі обґрунтовують свою позицію тим, що 12.12.1997 року вони обміняли належний їм жилий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 на належний гр. ОСОБА_4 жилий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці сільської ради.
У 2013 році при з'ясуванні питання про можливість розпоряджатися належним їм будинком позивачами було з'ясовано, що будинок розташовано не на земельній ділянці сільської ради, а на земельній ділянці що належала попередньому власнику - ОСОБА_5 (після смерті якої ОСОБА_4 успадкував будинок), згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №048750, виданого 23 липня 1996 року.
Позивачі просять визнати за ними право сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2380 гектарів, що розташована на території с. Гаркушинці Гаркушинської сільської ради для обслуговування житлового будинку, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №048750, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №140 23 липня 1996 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просить визнати за позивачами право сумісної власності на вищевказану земельну ділянку.
Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, про час та місце його проведення повідомлена належним чином.
Вивчивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, суд вважає, що справу необхідно розглянути з постановленням заочного рішення, на підставі доказів, що містяться в справі, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору міни від 12 грудня 1997 року, серія ААК № 281620, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з одного боку, та ОСОБА_4, з іншого, уклали договір міни, відповідно до якого громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обміняли належний їм жилий будинок з надвірними побудовами, розташованих на земельній ділянці держфонду розміром 1000 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 на належний громадянину ОСОБА_4 жилий будинок з надвірними побудовами що знаходиться в АДРЕСА_2, розташованих на земельній ділянці сільської ради (а.с.8).
Згідно наданої суду копії технічного паспорту на житловий будинок приватного житлового фонду власниками будинковолодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2, зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожен з них володіє ? частиною будинковолодіння (а.с.10)
Вирішуючи питання по суті суд керувався законами які були чинними на момент виникнення договірних відносин між сторонами, а саме: Цивільним Кодексом Української РСР (1963 року) та Земельним Кодексом України (1990 року).
Відповідно до частини 1 статті 30 Земельного кодексу України (1990 р.) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Відповідно до п.п. ґ) п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» : вирішуючи спори про право власності земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Відповідно до матеріалів справи, а саме державного акту на право приватної власності ІІІ - ПЛ №048750 (а.с.9) та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.13) загальна площа земельної ділянки становить 0,2380 га, що відповідає положенням діючого на момент укладення договору законодавства.
Згідно ст. 112 ЦК Української РСР (1963 р.) майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Отже, позивачі у законному порядку набули право приватної власності на земельну ділянку, і володіють нею на праві спільної сумісної власності.
Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
На підставі ст.112 ЦК Української РСР (1963 р.), ст. ст. 30, 67, Земельного кодексу України (1990 р.), п.п. ґ) п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», керуючись ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2380 гектарів на території с. Гаркушинці Гаркушинської сільської ради для обслуговування житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 048750, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 140 23 липня 1996 року.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.А. Городівський