Справа № 569/13908/13-а
13 серпня 2013 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної патрульної служби ВДАІ Ківерцівського району про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 832919, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної патрульної служби ВДАІ Ківерцівського району про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 832919. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 23.07.2013 року оскаржуваною постановою його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Однак, як зазначає позивач ,вказану постанову він вважає безпідставною, оскільки обставини ,викладені у мотивувальній частині постанови не відповідають дійсності, оскільки він не перевищував швидкість у с. Звірів Ківерцівського району, як про це вказано у оскаржуваній постанові, а тому просить суд дану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
До початку судового засідання позивач подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позов підтримує і просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату та час слухання справи повідомлявся завчасно та у встановленому законом порядку. Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про неприбуття розгляд справи не відкладається і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому, за вказаних обставин, суддя вважає за необхідне, в силу вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, провести розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, всебічно дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини: 23.07.2013 року інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 ДПС ДАІ сержантом міліції Татарин Д.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2013 року серії АА2 № 832919 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., за порушення п. 12.4 ПДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міскрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Як вбачається з Постанови серії АА2 № 0832919 від 23.07.2013 року, ОСОБА_1 23.07.2013 р. о 18 год. 45 хв. в с. Звірів Ківерцівського району, позначений знаком 5.45 «Початок населеного пункту», керуючи автомобілем марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив швидкість на 25 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом Тручан ТС 000363.
З пояснень викладених у адміністративному позові вбачається, що позивач ПДР не порушував, а факт порушення ним ПДР України, крім записів інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №1 ДПС ДАІ сержанта міліції Татарин Д.В. в протоколі та Постанові, а також показами приладу «Тручан» нічим більше не підтверджується, а те, що нібито позивач порушив вимогу п. 12.4 ПДР є нічим не підтвердженим, оскільки ОСОБА_1 швидкість руху понад межі встановлені знаком не перевищував, а технічні особливості приладу «Тручан» не дозволяють однозначно стверджувати, що заміряна ним швидкість належить саме зображуваному транспортному засобу, а саме автомобілю позивача, оскільки його швидкість становила 59 км/год. Протилежного відповідачем доведено не було.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються проколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами.
Оцінивши всі подані працівниками ДАІ докази про винуватість ОСОБА_1 та зважаючи на конституційне право презумпції невинуватості суд вважає, що вина його не доведена, а у його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, приходить до переконання, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а докази вини вчинення правопорушення ОСОБА_1. - відсутні.
Оскільки, ст.. 247 КУпАП передбачає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження по справі слід закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.251, 268, 272, 280, 287, 288, 289 КУпАП, ст. 17, 71, 112, 122,160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної патрульної служби ВДАІ Ківерцівського району про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 832919,- задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №832919 від 23 липня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: О.С.Цвіркун