Провадження № 2/484/931/13 р.
Справа № 484/2228/13-ц p.
15 серпня 2013 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Шикері І.А.
при секретарі - Дзяма В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Євротранс Юг» про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання змінити формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Євротранс Юг» про визнання незаконними наказів по приватному підприємству «Євротранс Юг» № 30-к від 14 березня 2013 року про відсторонення його від роботи у зв'язку з відмовою від проходження навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, № 30 від 14 березня 2013 року про відсторонення його від роботи у зв'язку з підозрою у вчиненні крадіжки та № 41-к від 10 квітня 2013 року про його звільнення з посади водія автотранспорту у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, зобов'язання змінити формулювання його звільнення, звільнивши його з 10 квітня 2013 року за п. 1 ст. 36 КЗпПУ - за угодою сторін, стягнення заборгованості по заробітній платі, в розмірі 1475 грн. та моральної шкоди, в розмірі 10000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі трудового договору №14521200480 від 21.06.2012 року його було прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду водія автотранспортних засобів. 06.12.2012 року підприємство змінило назву і стало ПП «Євротранс Юг» і він згідно наказу №78 від 08.12.2012 року став працювати в цьому підприємстві на тій же посаді. 14.03.2013 року наказом №30-к його було відсторонено від роботи у зв'язку з тим, що він нібито відмовився від проходження навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці. Про цей наказ він взагалі не знав, його було надіслано поштою 05.04.2013 року. Також 14.03.2013 року на підприємстві було видано ще один наказ також №30, згідно якого його було відсторонено від роботи у зв'язку із підозрою у вчиненні мною крадіжки - до рішення суду. З цим наказом його було ознайомлено 15.03.2013 року. Незважаючи на відсторонення від роботи він кожен день - до 28.04.2013 року приходив на роботу, однак його не допускали до роботи. 10.04.2013 року на підприємстві було видано наказ №41-к про звільнення його з роботи з 10.04.2013 року у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, який він отримав 15.04.2013 року. Вважаю накази незаконними і такими,що суперечать законодавству, оскільки відсторонення від роботи власником у зв'язку із вчиненням злочину не передбачене, а це можливе лише за постановою слідчого. Крім того, він не відмовлявся від занять з охорони праці, а навпаки весь час своєчасно проходив всі інструктажі, що зафіксовано в документах підприємства. Він не надавав пояснень з приводу порушень, які вказані в наказах. Не погоджується із висновком відповідача про його невідповідність займаній посаді, оскільки працював у відповідача тривалий час, ніяких зауважень по роботі в нього не було, в жовтні 2012 року на день автомобіліста отримав грошову премію та грамоту від голови Первомайської РДА за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок в розвиток підприємства та з нагоди Дня автомобіліста за поданням керівника підприємства, кожен раз перед виїздом в черговий рейс проходив всі необхідні обстеження та інструктажі. Йому не було запропоновано пройти ніякі позачергові іспити чи перевірку знань, про наказ від 14.03.2013 року, що він повинен пройти навчання з охорони праці, дізнався лише 11.04.2013 року, коли отримав поштою цей наказ. Бажав би звільнитись за угодою сторін - на підставі ст. 36 п.1 КЗПП України. Крім того, йому не виплачена заробітна плата за період з 10.03. 2013 року до 10.04.2013 року, що складає 40 робочих днів, в розмірі 1475 грн. також, діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що його обмовлено відповідачем, який звинуватив його у крадіжці грошей, що спричинило йому моральні страждання, оскільки він змушений був неодноразово ходити в правоохоронні органи з метою надання пояснень, також про це знали його співробітники і він і перед ними змушений був виправдовуватись, з приводу незаконного звільнення з роботи він змушений був звертатись із скаргами в компетентні органи, тривалий час не мав засобів для існування, оскільки не міг працювати, змушений був докладати значних зусиль для організації свого життя та побуту, відновлювати стан свого здоров'я, оскільки у зв'язку з порушеннями його прав відповідачем він нервувався, погано спав, в нього піднявся тиск, мав проблеми із серцем. Свої моральні страждання оцінив в 10000 грн.
В судовому засіданні позивач збільшив суму у відшкодування моральної шкоди до 50000 грн., а щодо стягнення заробітної плати - до 1969,34 грн., підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що звільнення позивача було проведено законно, наказ про відсторонення позивача від роботи в зв'язку із вчиненням крадіжки скасовано самим підприємством, накази про відсторонення позивача від роботи у зв'язку з відмовою від проходження навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та про звільнення з посади водія автотранспорту у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, виносились обґрунтовано, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає. Що стосується заборгованості по заробітній платі, то вона утворилась з вини самого позивача, який відмовився від її отримання. Просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача з 21.06.2012 року на посаді водія автотранспортних засобів. Відповідно до наказу № 30 від 14.03.2013 р. позивача було відсторонено від роботи в зв'язку з підозрою у вчиненні крадіжки по ст. 46 КЗпП України до рішення суду, а наказом № 30-к від 14.03.2013 р. його було відсторонено від роботи у зв'язку з ухиленням від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці. Наказом № 41-к від 10.04.2013 р. позивача було звільнено з роботи відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність працівника займаній посаді, що підтверджується поясненнями сторін, матеріалами справи.
Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
В матеріалах справи наявна ксерокопія акту від 14 березня 2013 року, яким комісія в складі посадових осіб відповідача посвідчила факт відмови від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та надання пояснень з цього приводу водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 28).
Відповідно до протоколів засідань постійно діючої комісії від 14.03.2013 р. відсутні записи про проходження перевірки знань з питань охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки ОСОБА_1 (а.с. 31-33).
Відповідно до постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.05.2013 р., справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 79).
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що наказ № 30 від 14.03.2013 р. позивача було відсторонено від роботи в зв'язку з підозрою у вчиненні крадіжки було скасовано самим підприємством.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання незаконними наказів по приватному підприємству «Євротранс Юг» № 30-к від 14 березня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку з відмовою від проходження навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, № 30 від 14 березня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку з підозрою у вчиненні крадіжки та № 41-к від 10 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспорту у зв'язку з невідповідністю займаній посаді.
Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже виходячи зі змісту вказаної норми, рішення про зміну формулювання звільнення орган по розгляду трудових спорів приймає в тому випадку, якщо формулювання причин звільнення є неправильним (тобто таким, що не відповідає фактичним обставинам), або таким, що не відповідає чинному законодавству при відсутності підстав для поновлення на роботі. Суд не вправі змінити формулювання звільнення, якщо внаслідок цього будуть змінені підстави, які стали приводом для розірвання трудового договору.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що із заявою про звільнення за угодою сторін до адміністрації відповідача не звертався та згоди адміністрації на таке не отримував.
Наведене свідчить про відсутність підстав для зміни формулювання причин звільнення на звільнення за угодою сторін - на підставі ст. 36 п.1 КЗПП України.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави й для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди й судових витрат.
Водночас, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості із заробітної плати підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні поясненнями сторін та довідкою про заборгованість із заробітної плати (а.с. 46).
Із наявністю перед ним заборгованості із заробітної плати позивач заподіяну йому моральну шкоду не пов'язував.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Євротранс Юг» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, в розмірі 1969 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 34 (тридцять чотири) коп.
Відмовити ОСОБА_1 у визнанні незаконними наказів по приватному підприємству «Євротранс Юг» № 30-к від 14 березня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку з відмовою від проходження навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, № 30 від 14 березня 2013 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку з підозрою у вчиненні крадіжки та № 41-к від 10 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспорту у зв'язку з невідповідністю займаній посаді.
Відмовити ОСОБА_1 у зобов'язанні приватного підприємства «Євротранс Юг» змінити формулювання його звільнення, звільнивши його з 10 квітня 2013 року за п. 1 ст. 36 КЗпПУ - за угодою сторін та у стягненні з приватного підприємства «Євротранс Юг» на його користь моральної шкоди, в розмірі 50000 грн. і витрат на надання юридичної допомоги.
Стягнути з приватного підприємства «Євротранс Юг» на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області, через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.