Справа №: 22-ц/191/981/13Головуючий суду першої інстанції:Мурзенко М.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
"14" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,
При секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Феодосійської міської ради АР Крим до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про знесення самочинно збудованої будівлі, за апеляційною скаргою Феодосійської міської ради АР Крим на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 червня 2013 року,
У травні 2012 року Феодосійська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про знесення самочинно збудованої нею будівлі розміром 3м. на 4 м.
Позов мотивований тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 складається з чотирьох квартир. Актом комісії КП «ЖЕК № 1» від 20 березня 2012 року виявлено самочинне будівництво відповідачем капітальної споруди розміром 3м. х 4 м. на місці розташування знесених нею душу літ. "Л" та навісу літ. "М". Стосовно відповідача був складений протокол за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення; постановою від 28 березня 2012 року її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Посилаючись на те, що земельна ділянка у законному порядку відповідачу не виділялася, будівництво здійснене на земельній ділянці, що належить Феодосійській міській раді, дозвільна документація та проект відсутні, а також на порушення відповідачем прав інших співвласників домоволодіння, позивач просив на підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язати відповідача знести самочинно збудовану споруду загальною площею 12 кв.м.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Феодосійська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує, що суд не врахував того, що літній душ та навіс, на місці яких зведено прибудову до квартири відповідача, не були капітальними будовами та повністю зруйновані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог Феодосійської міської ради.
Колегія суддів погоджується з таким висновком міського суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Поняття самочинного будівництва визначено законодавцем у частині 1 статті 376 ЦК України, відповідно до якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як визначено у частині 4 статті 376 цього Кодексу, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Частиною 7 статті 376 ЦК України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
З 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача відповідно до положень статті 377 ЦК України і статті 120 Земельного Кодексу України в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI.
З матеріалів справи вбачається, за договором купівлі-продажу від 15 липня 2011 року відповідач купила квартиру АДРЕСА_1, яка складається з приміщення 1 - тамбуру площею 5,2 кв. м., приміщення 2 - кухні площею 7,2 кв. м., приміщення 3 - жилої кімнати площею 15,9 кв.м., з сараю літ. «Б» площею 6,4 кв.м., сараю літ. «К», навісу літ. «к», сараю літ. «М», літнього душу літ. «Л» (а.с. 39 - 41).
За даними поточної технічної інвентаризації вказаної квартири та підсобних приміщень станом на 23 червня 2011 року домоволодіння складається з: приміщення 1 - тамбуру площею 5,2 кв. м., приміщення 2 - кухні площею 7,2 кв. м., приміщення 3 - жилої кімнати площею 15,9 кв.м., з сараю літ. «Б», сараю літ. «К», навісу літ. «к», навісу літ. «М» площею 4,9 кв.м. (літ. «М» значиться навісом, а не сараєм), літнього душу літ. «Л» площею 2,0 кв.м., (технічний паспорт від 26.05.2005 року - а.с.43 - 44).
З протоколу № 28 від 20 березня 2012 року, складеного працівниками КП ЖЕК № 1, вбачається, що відповідач замість літнього душу та навісу зі збільшенням їх розмірів без дозвільних документів збудувала капітальний об'єкт розміром 3м. х 4 м. На підставі цього протоколу постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Феодосійської міської ради від 28 березня 2012 року відповідач притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за статтею 152 КУпАП (а.с. 9, 10).
Внаслідок порівняння даних технічної інвентаризації, зокрема й схематичних планів домоволодіння, виготовлених до зведення спірної споруди (станом на 23 червня 2011 року) та після її побудови (станом на 30 серпня 2012 року), встановлено, що на місці приміщення 1 - тамбуру площею 5,2 кв. м., літнього душу літ. «Л» площею 2,0 кв.м., навісу літ. «М» площею 4,9 кв.м. розташована прибудова літ «а2», яка складається з приміщення 1-1 «коридор» площею 4,4 кв.м., приміщення 1-4 «санвузол» площею 2,5 кв.м., приміщення 1-5 «підсобне» площею 8,4 кв.м. (а.с. 62 - 64).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на місці придбаних 15 липня 2011 року у вищевказаному домоволодінні споруд загальною площею 12,1кв.м. відповідач прибудувала до квартири приміщення загальною площею 15,3 кв.м.
У суді першої та апеляційної інстанції відповідач підтвердила, що вона замість знесених тамбуру, літнього душу та навісу прибудувала до своєї квартири капітальну споруду, не маючи на це дозвільних документів.
Отже, колегія суддів враховує, що самовільна будівля розташована саме на земельній ділянці, право на користування якою позивач отримала внаслідок придбання нерухомого майна; земельна ділянка, яку вона забудувала поза межами зруйнованих приміщень, має незначний розмір (3,2 кв.м.).
Крім того, позивачем не ставиться питання про звільнення належної йому частки земельної ділянки (3,2 кв.м.) шляхом зобов'язання позивача демонтувати частину самовільної будови.
Також позивачем не доведено, яким чином зазначене будівництво порушує права інших користувачів (співвласників) земельної ділянки.
Отже, висновки суду першої інстанції про недоведеність позову заслуговують на увагу.
Твердження апелянта про неможливість усунення порушень його прав іншим шляхом, крім знесення самочинного будівництва, на увагу не заслуговує, оскільки позивачем не доведено, що протиправними діями відповідача порушені його права на земельну ділянку площею 12 кв.м.
Посилання апелянта на те, що знесені споруди не були капітальними будовами спростовується відомостями технічної інвентаризації вказаного домоволодіння станом на 23 червня 2011 року, з яких вбачається, що матеріал зовнішніх стін будівель це ракушняк, а у суді апеляційної інстанції відповідач пояснила, що зруйновані споруди мали фундамент.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги Феодосійської міської ради АР Крим і залишення без змін рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 червня 2013 року.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради АР Крим відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко