Справа № 298/607/13-ц
Номер провадження 2/298/186/13
21 серпня 2013 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, інфляційних, 3 % річних,
Через канцелярію суду від представника відповідача - адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючого-судді Цибика І.Й. з тих підстав, що 22.02.2011 року під його головуванням було відмовлено ОСОБА_2 у позові до інспектора ДАІ про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення. Однак, дана постанова була скасована судовим рішенням Великоберезнянського районного суду від 21.11.2011 року та яка була головуючим у справі оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження було відмовлено на підставі ч.2 ст. 171-2 ч. 2,4 ст. 179 КАС України.
З посиланням на ст. 6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважає, що головуючий у справі через незрозумілу конкуренцію з ним, є упередженим і розглядає справи не в рамках закону.
Разом з цим, адвокат ОСОБА_2 фактично визнав, що за цей час головуючим розглядалися інші справи за його участі, де позови задовольнялись, але відводів він йому не заявляв, відмовившись обгрунтувати з яких підстав не заявляв відводи у цих справах.
Представник відповідача заперечив проти задоволення відводу, оскільки дані справи не пов'язані між собою.
Головуючий пояснив, що дійсно 22.02.2011 року під його головуванням розглядалася адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до працівника ДАІ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою позивачу було відмовлено у позові і судове рішення у даній справі відповідно до ст. 171-2 КАС України є остаточним і оскарженню не підлягає. Однак, ОСОБА_2 в серпні 2011 року подав до суду позов про визнання дій працівника ДАІ неправомірними при провадженні у справі про адміністративне правопорушення, про що він у своїй заяві про відвід замовчує. Суд помилково прийняв до розгляду дану заяву, оскільки за правовою позицією Львівського апеляційного адміністративного суду вище вказані вимоги фактично охоплюються поняттям з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Проте позов ОСОБА_2 був задоволений. На підставі цього рішення, ОСОБА_2 звернувся до суду про скасування постанови від 22.02.2011 року за нововиявленими обставинами, поклавши в основу постанову суду за серпень 2011 року про визнання дій працівника ДАІ неправомірними та постановою суду від 21.11.2011 року даний позов також був задоволений та скасовано постанову під головуванням судді Цибика І.Й. від
- 2 -
22.02.2011 року. Зазначена постанова від 21.11.2011 року також була прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки обставини, не являлися нововиявленими і були відомі як суду так і ОСОБА_2 при постановленні судового рішення 22.02.2011 року, та на які він посилався у своїй позовній заяві і у своїх показах у судовому засіданні. Крім цього, в останньому судовому рішенні ніяким чином не було взято до уваги вимоги ст. 171-2 КАС України про остаточність рішення від 22.02.2011 року.
Таким чином, неправомірно прийнята заява в серпні 2011 року про визнання дій працівника ДАІ неправомірними потягло за собою неправомірний розгляд справи за нововиявленими обставинами. А апеляційний суд Львівської області відмовив у прийнятті апеляційної скарги з цієї ж підстави - ч.2 ст. 171-2 КАС України. Апеляція подавалась суддею Цибиком І.Й. з тих підстав, що наведеними вище судовими рішеннями були порушені його інтереси, як керівника судової установи в порядку ст. 185 КАС України.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про судоустрій і статус сіддів" від 07.07.2010 року з послідуючими змінами та доповненнями, суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом.
Наведені у своїй заяві про відвід обставини, не є такими, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого.
Керуючись ст.ст. 20, 24 ЦПК України, суд, -
У заяві про відвід головуючому - судді Цибику І.Й. - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий