Рішення від 12.08.2013 по справі 910/5874/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5874/13 12.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

"Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва

про стягнення 328 181,39 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва про стягнення на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640271 від 01.08.2005р. 328 181,39 грн., з яких 314 232,49 грн. - сума за спожиту теплову енергію, 2 969,43 грн. - інфляційні втрати, 10 979,47 грн. - 3 % річних.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640271 від 01.08.2005р., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 314 232,49 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 10 979,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 969,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.13р. порушено провадження у справі №910/5874/13 та призначено розгляд справи на 22.04.13р.

У судове засідання 22.04.13р. представники сторін з'явилися та надали пояснення по справі.

Представником позивача долучено до матеріалів справи додаткові документи.

Представником відповідача у судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на те, що відповідач не є безпосереднім споживачем послуг, наданих позивачем, а фактичним споживачем таких послуг є населення Деснянського району м.Києва, а відтак, борг який позивач рахує за відповідачем фактично є заборгованістю населення Дарницького району м.Києва перед позивачем.

Представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

У судовому засіданні 22.04.13р. оголошено перерву до 03.06.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В. у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.13р. справу №910/5874/13 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи на 08.07.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.13р. справу №910/5874/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено розгляд справи на 08.07.13р.

У судове засідання 08.07.13р. з'явився представник позивача та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.13р. відкладено розгляд справи на 12.08.2013р.

У судове засідання, призначене на 12.08.13р., представники сторін не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 08.07.13р. та розписка представника позивача, які свідчать про те, що позивач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Також, в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 05.04.13р. та 10.06.13р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 01.04.13р. та ухвала суду від 03.06.13р., у зв'язку з чим, відповідач був обізнаний про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 01.04.13р. та ухвали суду від 03.06.13р., від 10.06.13р. та від 08.07.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки сторони не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 12.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640271 від 01.08.2005р. (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, позивач (постачальнику) зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу (споживачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, відповідач (споживач) зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до 2.3.1. Договору, споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2 до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії абоненту, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії, порядок проведення розрахунків по відшкодуванню житловим організаціям витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за теплове енергію та обслуговуванням внутрішньо будинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, які знаходяться на їх балансі.

Згідно з п.9 Додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двух днів з моменту їх одержання.

Як вбачається з п.10 Додатку №2 до Договору, споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника, згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) з грудня 2010 р. по грудень 2012р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав та за спірний період, за перерахунком суду, поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 835 348,51 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором по оплаті наданих послуг виконав лише частково, сплативши станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду 521 116,02 грн., що не заперечується сторонами.

Після звернення позивача з позовною заявою до суду в оплату за надані послуги надійшло 7 048,79 грн., а саме: 23 травня 2013р. надійшло 400,67 грн., 21.06.13р. надійшло 1955,83 грн., 25.06.13р. надійшло 2 282,37 грн., 26.06.13р. надійшло 286,51 грн., 27.06.13р. надійшло 2123,41 грн., що вбачається з Довідки позивача про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію.

Таким чином, станом на час розгляду справи судом у відповідача перед позивачем існує заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 307 183,70 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Дослідивши Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640271 від 01.08.2005р., суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з п.10 Додатку №2 до Договору, споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника, згідно з його розрахунком.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 307 183,70 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано.

Представником відповідача у судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на те, що відповідач не є безпосереднім споживачем послуг, наданих позивачем, а фактичним споживачем таких послуг є населення Деснянського району м.Києва, а відтак, борг який позивач рахує за відповідачем фактично є заборгованістю населення Дарницького району м.Києва перед позивачем.

Заперечення відповідача з приводу того, що, оскільки безпосереднім споживачем послуг, наданих позивачем, є населення Деснянського району м.Києва і борг який позивач рахує за відповідачем фактично є заборгованістю населення Дарницького району м.Києва перед позивачем спростовуються Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640271 від 01.08.2005р., укладеним між позивачем та відповідачем, з умов якого вбачається, що позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у гарячій воді, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що вказаний договір було розірвано або визнано судом недійсним та приймаючи до уваги відсутність доказів того, що зобов'язання сторін у спірних правовідносинах за Договором були припинені будь-яким передбаченим законом способом, суд приходить до висновку про те, що станом на час розгляду справи судом, Договір, укладений сторонами є чинним та обов'язковим для виконання його сторонами.

Оскільки, після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено позивачу 7 048,79 грн. за надані послуги, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 048,79 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 314 232,49 грн. основного боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 307 183,70 грн.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10 979,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 969,43 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

За розрахунком суду розмір 3 % річних склав 10 979,46 грн. та розмір інфляційних втрат склав 2 961,66 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 979,46 грн. - 3 % річних та 2 961,66 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, звернення позивача з позовною заявою до суду було зумовлено неправильними діями відповідача, судові витрати в частині припинених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва (02217, м.Київ, вул.Закревського, буд.15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, Печерський район, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) 307 183 (триста сім тисяч сто вісімдесят три) грн. 70 коп. - суми основного боргу, 10 979 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 46 коп. - 3% річних, 2 961 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 66 коп. - інфляційних втрат та 6563 (шість тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 47 коп. - суми судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 79 коп. - припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.08.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.

Попередній документ
33065271
Наступний документ
33065273
Інформація про рішення:
№ рішення: 33065272
№ справи: 910/5874/13
Дата рішення: 12.08.2013
Дата публікації: 21.08.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: