621/1970/13-ц
2/621/830/13
іменем України
19 серпня 2013 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Овдієнка В.В.
з участю секретаря Іванової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 26 липня 2005 року (актовий запис №56) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області.
В обґрунтування позову зазначив, що шлюбні відносини між ними фактично припинені з лютого 2013 року, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, спільне життя не склалося за причиною відсутності взаємоповаги та взаєморозуміння між ними, різних поглядів на ведення спільного господарства, виховання дитини.
Спору про розділ майна немає.
Син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю.
Вважав, що збереження шлюбу є неможливим, а подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягав.
Належним чином повідомлена відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнала, просила розірвати шлюб.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Згідно свідоцтву про шлюб та копії свідоцтва про народження сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.07.2005 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а. с. 5, 6).
Сторонами визнані та, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, що фактично вони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.
Спору про розділ майна та місце проживання дитини між сторонами немає.
Згідно ч. 1 ст. 110 ЦК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у заяві наполягав на розірванні шлюбу, відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову, а подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечило б інтересам сторін, позовна заява про розірвання шлюбу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 169, 174, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 26.07.2005 року (актовий запис №56) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області - розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: