Справа № 1705/3684/2012
"21" серпня 2013 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Ходак С.К.,
при секретарі Максимюк О.В.,
за участю прокурора Суржука С.Є.,
захисника підсудного ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно кримінальну справу по обвинуваченню,
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше несудимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-
У провадженні Дубенського міськрайонного суду знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 8 січня 2011 року, біля 01 години 00 хвилин на подвір'ї кафе "Едем", яке знаходиться за адресою м. Дубно, вулиця Стара, 2 Рівненської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок конфлікту з ОСОБА_4, маючи намір на спричинення йому тілесних ушкоджень умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя, зокрема в область правого ока, в результаті чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді контузії важкого ступеня правого ока, ретробульбарної гематоми, посттравматичного неврита зорового нерва, порушення цілісності нижньої стінки орбіти з пролабуванням ретробульбарної клітковини та нижнього прямого м'язу ока в порожнину правої гайморової пазухи, відривом нижнього прямого м'язу правого ока, що викликали втрату органу зору, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України. Дії кваліфікуються як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило втрату функцій органу.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 відмовився давати покази.
Захисник підсудного заявив клопотання повернути дану справу на додаткове розслідування, в зв'язку із тим, що у справі не зібрано сукупність допустимих та достовірних фактичних даних, які дозволяють зробити однозначний висновок про вчинення підзахисним злочину та виключити сумніви щодо його провини, а також допущеними порушеннями кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства. Підсудний підтримав клопотання захисника.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши в сукупності всі надані докази по справі, суд приходить до висновку, що справу необхідно направити для організації проведення додаткового розслідування, оскільки органом досудового слідства при розслідуванні справи допущена суттєва неповнота, однобічність та неправильність такого слідства, які не можливо усунути в ході судового розгляду. Судом досліджені всі обставини по справі, у тому обсязі доказів, які було надано суду, при чому суд не знаходить можливим шляхом надання судового доручення перевірити і уточнити фактичні дані, одержані в ході судового слідства.
Відповідно до ст. 22 КПК України (1960 р.) слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року за № 2 досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
У відповідності до показань потерпілого ОСОБА_4 і свідків у справі потерпілому наносились тілесні ушкодження по різних частинах тіла та голові групою осіб у кількості 4-5 чоловік, проте дані показання органом досудового слідства не були взяті до уваги. Згідно постанови слідчої СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області від 23 вересня 2011 року виділено матеріали з кримінальної справи для проведення додаткової перевірки, що стосуються факту встановлення осіб, які 08 січня 2011 року, біля 01 години приймали участь в бійці біля кафе «Едем» в м. Дубно по вулиці Стара, 2 для додаткової перевірки і прийняття рішення. Вимогу суду представити для огляду в судовому засіданні матеріалів додаткової перевірки Дубенським МВ УМВС в Рівненській області було проігноровано та вищевказані матеріали представлені суду не були. Що дає підстави вважати, що причетні до цього особи не встановлювались, та будь-якої перевірки не проводилось згідно виділених матеріалів. Ця неправильність та однобічність досудового слідства полягає в тому, що не всі особи, які причетні до вчинення злочину притягнуті до кримінальної відповідальності.
В порушенням вимог ст. 174 КПК України (1960 р.) потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 не були допитані з приводу прикмет особи підсудного та обставин, за яких вони його бачили та впізнали. Протокол впізнання у матеріалах справи відсутній. Свідок ОСОБА_6 вказала на те, що на момент її допиту слідчим вона була неповнолітньою, не мала 16 років. Допит відбувався без присутності її законних представників чи педагога, представника органу опіки та піклування, а у присутності батька потерпілого ОСОБА_7, за прохання якого вказала, що саме підсудний ОСОБА_3 наніс удар потерпілому в обличчя. В судовому засіданні пояснила, що покази які давала на досудовому слідстві не відповідають дійсності.
Відповідно ст. 64 КПК України (1960 р.) при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
В матеріалах кримінальної справи містяться дані відносно вчинення злочину підсудним ОСОБА_3 у різний час, також різний час зазначають потерпілий та свідки.
В процесі досудового розслідування залишились невиявленими та не з'ясованими істотні і суттєві обставини справи, які не дозволяють суду з упевненістю реконструювати досліджувані події і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3, форму його провини і зв'язок його дій із наслідками, а отже правильно вирішити кримінальну справу. Викладені обставини неможливо усунути в ході судового слідства, а тому справу необхідно направити на додаткове розслідування.
Згідно до ст. 16-1 КПК (1960 р.) суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, а відповідно суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та з власної ініціативи виправляти неповноту припущену на досудовому слідстві.
Суд також зауважує, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК (1960 р.), на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін.
Таким чином, в ході додаткового розслідування справи слід встановити осіб, які наносили тілесні ушкодження потерпілому та їх причетність до вчинення даного злочину, провести відповідні впізнання та відтворення, усунути протиріччя у показання підсудного, потерпілого та свідків з приводу часу вчинення злочину та місце їх перебування на час вчинення злочину, у разі необхідності провести повторні відтворення обстановки та обставин події, очні ставки, тощо.
При одержанні нових фактів по справі, провести інші слідчо-оперативні дії направлені на всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи.
Керуючись ст. 281 КПК України (1960 р.), суд, -
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст.121 КК України направити Дубенському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків - залишити без розгляду.
На постанову суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом 7 діб, через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя : підпис
Вірно : суддя