Справа № 559/1538/13-ц
2/559/588/2013
16 серпня 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в особі головуючого судді Бобер К.Ф.
при секретарі Антонюк І.В.
з участю представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно
цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про розірвання договору іпотеки,-
позивачка ОСОБА_2 звернулася до Дубенського міськрайонного суду з позовом про розірвання договору іпотеки за № 1701/1107/88-087-Z-1 укладеного 21.11.2007 року між нею та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Сведбанк» (далі ПАТ "Сведбанк"). Згідно даного договору позивачка виступила майновим поручителем в забезпечення належного виконання кредитного договору № 1701/1107/88-087 від 21.11.2007 р. укладеного між ОСОБА_4 та Іпотекодержателем - АКБ "ТАС-Комерцбанк". На забезпечення виконання Позичальником Основного зобов"язання, нею передано в іпотеку Іпотекодержателю належну їй на праві власності трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. На вказану квартиру було накладено заборону відчуження до припинення чи розірвання іпотечного договору, а правовстановлюючі документи на квартиру передані на зберігання Іпотекодержателю. Позивачка вважає, що на час звернення до суду вказаний договір іпотеки повинен бути розірваний в силу настання істотних змін обставин в розумінні приписів ст. 652 ЦПК України. Позивачка мотивує заявлені позовні вимоги тим, що згідно іпотечного договору вона виступила майновим поручителем перед відповідачем за отримання кредиту ОСОБА_4 Оскільки остання належним чином не виконувала своїх зобов"язань щодо погашення платежів за кредитним договором, в неї виникла заборгованість. Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 06.12.2011 р. позов ПАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 472 369,62 грн. При цьому до позивачки як до майнового поручителя жодних вимог не пред"являлося, про наявність заборгованості та винесене рішення їй стало відомо значно пізніше. Згідно договору факторингу №15 від 28.11.2012 р. ПАТ "Сведбанк", який являється правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило права грошової вимоги до своїх боржників Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" . В зв"язку з укладенням даного договору право грошової вимоги до ОСОБА_4 перейшло до ФК "Вектор Плюс", тобто склалася ситуація, коли Відповідач формально є іпотекодержателем, але не є кредитором, а отже у нього відсутнє право на задоволення своїх вимог за кредитним договором за рахунок іпотечного майна. У свою чергу ФК "Вектор Плюс" не має будь-якого відношення до іпотеки, в зв"язку з чим позивачка просить розірвати вказаний договір.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.
Відповідач двічі належним чином був повідомлений про судові засідання, отримав копію позовної заяви та доданих до неї документів, але в судове засідання повторно не з'явився, заперечень на позовні вимоги не надав, що розцінюється судом, як відсутність інтересу до спору та можливість прийняття рішення по суті справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає за можливе задовольнити заявлені позовні вимоги , виходячи з наступного.
21 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 укладено договір споживчого кредиту. З метою забезпечення виконання вказаного договору, в той же день, між позивачкою ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Сведбанк» був укладений договір іпотеки, предметом якого став об'єкт нерухомості, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та який на праві власності належить позивачці.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 06.12.2011 р. позов ПАТ "Сведбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1701/1107/88-087 від 21.11.2007 р було задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 472 369,62 грн. Позивачка ОСОБА_2 до участі в даній справі не залучалася і позовні вимоги, в тому числі і на звернення стягнення на предмет іпотеки, до неї не пред"являлися. Вищезазначене рішення набрало чинності 03.01.2012 р. і в подальшому було звернене до виконання. Як вбачається з Постанови державного виконаця ВДВС Дубенського МРУЮ від 20.03.2013 р. ВП №37130280, у прийнятті виконавчого документа до провадження ПАТ "Сведбанк" відмовлено в зв"язку з пропуском строку пред"явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з договору факторингу №15 від 28.11.2012 р. та витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-Б від 28.11.2012 року, ПАТ «Сведбанк» відступило право вимоги за кредитним договором № 1701/1107/88-087 від 21.11.2007 р. року товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс". Відомостей про відступлення вимог за іпотечним договором відповідачем не надано. Крім того, в силу ст.19 Закону України «Про іпотеку» зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодержатель визначений, як кредитор за основним зобов'язанням.
Згідно вимог ч.5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. Таким чином, відповідач, після передачі права вимоги за основним зобов'язанням не може залишатися іпотекодержателем, бо не є кредитором за основним зобов'язанням, а існування договору іпотеки окремо від основного зобов'язання не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов»язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
Ч. 2 ст. 652 ЦК України визначено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний судом за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
З огляду на ту обставину, що на момент укладання договору іпотеки сторони прямо не передбачили і не могли передбачити таку ситуацію, що кредитором за основним договором буде витупати одна особа, а іпотекодержателем інша, на думку суду і є істотною обставиною, в розумінні ст. 652 ЦПК України. Зміна описаних обставин зумовлена причинами, які не залежали від позивача, виконання спірного договору порушило б майнове співвідношення сторін, при цьому суд вважає, що ризик змін обставин несе відповідач, тому погоджується щодо вимоги позивача про розірвання іпотечного договору, бо вважає таку вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині виключення запису про іпотеку з державного реєстру обтяжень, то суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволення, бо згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 5. 06. 2003 року однією з підстав припинення договору іпотеки є його розірвання, про що відомості вносяться до цього реєстру.
Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» від 5. 06. 2003 року відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Разом з виключенням з реєстру іпотек одночасно скасовується також заборона на відчуження нерухомості та іншого майна.
Керуючись ст. 652, 653 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 217 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Сведбанк» про розірвання договору іпотеки - задовольнити.
Іпотечний договір № 1701/1107/88-087-Z-1 від 21.11.2007 р. укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", посвідчений приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №7002 - розірвати та припинити між сторонами правовідносини з цього приводу.
Видалити з Державного реєстру іпотек запис №7002 про іпотечний договір № 1701/1107/88-087-Z-1 від 21.11.2007 р.
Зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.
На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: