Справа № 2-а/262/79/2013
16.08.2013
Пролетарський районний суд м.Донецька у складі
головуючої судді - Кирилюк Н.А.
при секретарі - Нехорошкіній І.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ УМВД України в Донецькій області Музиченко В'ячеслава Миколайовича «про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення»,
встановив:
позивач звернувся з вказаним позовом, в якому вказав, що 26.05.2013р. відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та він притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вважав, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не виконані вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не вказано кому саме з пішоходів була скоєна перешкода або небезпека. Крім того, вказав, що правопорушення було зафіксовано на відеокамеру «Sony», що не відповідає нормам наказу МВС України. Просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі - закрити.
У судове засідання з'явився позивач, просив позов задовольнити, надав пояснення, аналогічні обґрунтування позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши інші докази у справі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено у судовому засіданні 26.05.2013 року складено протокол про адміністративне прапорушення, відповідно до якого 26.05.2013 о 15.20 водій ОСОБА_1 на вул.Челюскінцев, буд. 148 (б), керуючи автомобілем ВАЗ 21063 д/зн НОМЕР_1 та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожним знаком 5.35.1 та дорожною розміткою 1.14.1, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам. У протоколі вказано, що порушення ПДР знято відеоприладом «Sony» (а.с.5).
26.05.2013 р. т.в.о. інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ Донецького МУ сержант міліції Музиченко В'ячеслав Миколайович за результатами розгляду протоколу відповідно до постанови (бланк серії АА2 № 620188) притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. відповідно до ч.1 ст.122 КупАП за порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України. (а.с.6).
Відповідно до п. 18.1. Правил Дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів проїзду пішохідних переходів.
Відповідно до ст.254 КУпАП про скоення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на то посадовою особою у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, що притягається до адміністративної відповідальності.
Особи, що мають право складати протоколи визначені ст.255 КУпАП, частина 2 якої вказує, що по справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції органів, указаних в статтях 222-24717 Кодексупротоколи мають право складати уповноваженні на то посадові особи цих органів. Частина 1 ст.222 КУпАП надає право органам внутрішніх справ розглядати справи про адмінправопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, таким чином мають право і складати протоколи відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП.
Посадова особа прийняла оскаржувану постанову за місцем скоєння правопорушення та діяла в межах повноважень, наданих п.3 ч.2 ст.222 КУпАП. Розмір адміністративного штрафу визначено в межаж санкції статті, що передбачає відповідальність за відповідне порушення.
Однак суд вважає, що оскаржувана постанова винесена без достатніх доказів, які визначені ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та на підставі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, виновність особи у вчиненні правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні, відповідно до вимог вищевказаної сттаті встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та, крім іншого, доказами можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і -, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, доказами по даній справі є фіксування порушення відеоприладом, однак, під час судового розгляду справи відповідачем вказаний доказ надано не було, у протоколі також не вказано будь-яких інших доказів, на підтвердження встановленого порушення.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без встановлення обставин, які належать встановити при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст.280 КУпАП, що є підставою до її скасування.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довесті ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинству є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, що визнані судом належними та допустимими.
З огляду на наведене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак без наявності об'єктивних доказів, що вказують на порушення позивачем встановлених правил безпеки дорожнього руху, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.122, ст.ст. 222, 255, 256, 268, 276 280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 3, 18, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив :
Позов задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 26.05.2013 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили з дня оголошення.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови виготовлений 21.08.2013року.
Суддя Н.А.Кирилюк