Справа № 161/10412/13-ц
Провадження № 2/161/3309/13
31 липня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря Денисюк Ю.В.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагрозбут" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ТзОВ "Продагрозбут" звернулось до суду із вказаним вище позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ТзОВ "Фруктовий світ" та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продагрозбут" суму заборгованості в розмірі 2 248 891,00 грн. Стягнути солідарно з відповідачів суму судового збору у розмірі 3 441,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду підстав, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, з невідомих суду підстав, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи
Представник відповідача ТзОВ "Фруктовий світ" повідомив, що договір поруки із фізичною особою був укладений без відома товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ", підтримав своє клопотання щодо закриття провадження у цій справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, послався на ухвалу Рівненського міського суду від 10 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 10 липня 2013 року, які набрали законної сили.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Пунктом першим частини першої ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Із наданих представником відповідача письмових доказів слідує, що спір виник між двома юридичними особами, який випливає із договору поставки.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Рівненської області від 10.07.2013 року, яка набрала законної сили, встановлено те, що спір виник виключно між двома юридичними особами, а саме ТзОВ "Продагрозбут" та ТзОВ "Фруктовий світ".
Зокрема, п.7.1. договору поставки №34-ПАЗ від 09 липня 2012 р.сторони ТзОВ "Продагрозбут" (постачальник) та ТзОВ "Фруктовий світ" (покупець) передбачили, що вирішення спорів здійснюється господарським судом відповідно до чиного законодавства України.
Вказаний договір не містить умов укладання будь-яких договорів поруки.
Суд вважає, що стороною позивача наданий до суду договір поруки № 2/12 від 01.09.2012 року між ТзОВ "Продагрозбут" та ОСОБА_2 є правочином, який порушує публічний порядок, тобто є нікчемний (ст.228 ЦПК України). Оскільки є незрозумілим на забезпечення виконання якого саме зобов'язання було укладено договір поруки між позивачем та ОСОБА_2, який був укладений після відправлення продукції.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчистю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 2, З, З.1., 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 року, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Отже, суд вважає, що позивач безпідставно звернувся із заявою до Луцького міськрайонного суду за захистом своїх порушених прав, що дає суду підстави закрити провадження у справі.
Відповідачу слід звернутись за захистом своїх порушених прав до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Керуючись п.1ч.1 ст.205,210 ЦПК України, -
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагрозбут" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити в зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Черняк