Справа № 728/1320/13-к
1-КП/728/82/2013
03 червня 2013 р. Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді -О.Ф.Костенко
при секретарі -Л.І.Кулик
за участю прокурора-С.І.Лисуна
адвокатів -ОСОБА_1
-ОСОБА_2
обвинувачених -ОСОБА_3,
-ОСОБА_4
-ОСОБА_5,
-ОСОБА_6
потерпілих -ОСОБА_7
-ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, розлученого, має 1 неповнолітню дитину, не працює, на обліку в районному центрі зайнятості не перебував, групи інвалідності не має, раніше засуджений: 1) 29 січня 2003 року Борзнянським райсудом Чернігівської області за ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 2 роки; 2) 29 травня 2004 року Бахмацьким райсудом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2, із застосуванням ст.ст. 70,71 КК України до 6 років позбавлення волі; звільненого 15 лютого 2008 року за постановою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 08.02.2008 року на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 28 днів, в скоєнні діяння, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця села Миколаївка, Борзнянського району, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, дітей не має, не працює, на обліку в районному центрі зайнятості не перебуває, групи інвалідності не має, не судимого згідно із ст. 89 КК України, в скоєнні діяння, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця і жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, дітей не має, не працює, на обліку в районному центрі зайнятості не перебуває, групи інвалідності не має, не судимого згідно із ст. 89 КК України, в скоєнні діяння, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м.Чернігів, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку в районному центрі зайнятості не перебуває, групи інвалідності не має, не судимого згідно із ст. 89 КК України, в скоєнні діяння передбаченого ст. 187 ч.2 КК України,-
26 лютого 2013 року, близько 20 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи по вулиці Жовтневій у м.Бахмачі, Чернігівської області, із застосуванням фізичного насильства, яке виразилося у заподіянні ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров"я, відкрито, заволоділи його мобільним телефоном марки „Нокіа-1280", вартістю 136 грн. 50 коп, в якому знаходилась сім-картка „Київстар", вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 28 грн, гаманцем, вартістю 40 грн, та грошима, які в ньому знаходились в сумі 30 грн. та 1 доларом США, який відповідно офіційному курсу, встановленого НБУ, дорівнює 8 грн, чим потерпілому було завдано матеріальних збитків на загальну суму 267 грн. 50 копійок.
Цього ж дня, 26 лютого 2013 року, близько 21 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи на вулиці Я.Мудрого у м.Бахмачі, Чернігівської області, із застосуванням фізичного насильства, яке виразилося у заподіянні ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров"я, заволоділи її мобільним телефоном марки „LG", вартістю 737 грн. 80 коп, із сім-карткою „Київстар", вартістю 25 грн, на рахунку якої було 36 грн, та картою пам"яті на 4 Ґб, вартістю 50 грн, пакетом зі спортивними штаньми, вартістю 100 грн, макасинами, вартістю 90 грн, та золотою обручкою 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 540 грн, заподіявши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1578 грн. 80 коп.
Цього ж дня, 26 лютого 2013 року, близько 22 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи в м.Бахмачі, Чернігівської області, поблизу вокзалу станції Бахмач-Київський, із застосуванням фізичного насильства, яке виразилося у заподіянні ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров"я, відкрито заволоділи її мобільним телефоном марки „Нокіа Експрес М"юзік", вартістю 400 грн, із сім-карткою „Діджус", вартістю 10 грн, картою пам"яті на 1 Ґб, вартістю 25 грн, та її жіночою сумочкою, вартістю 50 грн, в якій знаходився гаманець, вартістю 50 грн, з грошима в сумі 81 грн, пенал для ручок, вартістю 5 грн, в якому знаходились флеш-накопичувач на 4 Ґб, вартістю 85 грн, та флеш-модем, вартістю 150 грн, чим потерпілій було завдано матеріальних збитків на загальну суму 856 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні діяння, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України визнав частково і пояснив, що 26 лютого 2013 року, він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 вдень відпочивали в селі Велика Доч в кафе-барі. Потім вони вирішили поїхати до м.Бахмача, щоб продовжити подальший відпочинок. Хто саме запропонував поїхати у м.Бахмач він не пам"ятає. Приїхавши у м.Бахмач, вони зупинилися на одній із вулиць. Він, ОСОБА_5 залишилися стояти на місці, а інші хлопці пішли, щоб знайти місце для відпочинку. Потім вони із ОСОБА_5 побачили на цій же вулиці незнайомого чоловіка, який їхав на велосипеді. Вони підійшли до цього чоловіка, він зіпхнув цього чоловіка із велосипеда, вдарив його рукою у обличчя, від чого він впав. Після цього забрав у чоловіка кишеньковий гаманець і мобільний телефон марки „Нокіа". Підійшовши потім до автомобіля, він з гаманця взяв гроші в сумі 30 грн. Хто взяв гаманець і мобільний телефон він не бачив. Забравши у потерпілого ОСОБА_9 гаманець і телефон він ще причинив йому декілька ударів. Потім, трохи пізніше, він разом із ОСОБА_4 вийшли на якусь із вулиць. Коли йшли по цій вулиці, назустріч їм йшла якась незнайома жінка. ОСОБА_4 штовхнув цю жінку, від чого вона впала на землю. Коли ОСОБА_4 хотів взяти її рукою за комір куртки, дівчина вкусила його за руку і почала кричати, після цього ОСОБА_4 втік, а він став обшукувати цю жінку, щоб знайти щось цінне. Так, як жінка кричала, він наніс їй декілька ударів, щоб вона не кричала. Він зняв у неї з руки золоту обручку, з кишені забрав мобільний телефон. А потім побіг в ту сторону, куди біг ОСОБА_4, і знову з ним зустрілися. Він розповів ОСОБА_4, що зняв у жінки золоту обручку і забрав мобільний телефон. Золоту обручку він віддав ОСОБА_4. Потім до них підійшли ОСОБА_13 та ОСОБА_5, і вони разом із ОСОБА_13 пішли до пам"ятника потягу, а ОСОБА_4 пішов за машиною. Невдовзі ОСОБА_4 під"їхав на автомобілі, вони сіли в автомобіль і поїхали на автозаправку, бо закінчувалось пальне у автомобілі. Приїхавши до якогось місця, а це був залізничний вокзал станції Бахмач-пасажирський, де неподалік вокзалу він, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 помітили незнайому дівчину. Спочатку до цієї дівчини підійшов він і ОСОБА_5, схопили дівчину і стали її тримати. Дівчина впала, а ОСОБА_6 підняв із землі її сумочку і втік до автомобіля. В сумці знаходився гаманець із грошима, пенал із ручками. ОСОБА_5 у дівчини забрав мобільний телефон „Нокіа". Вину в скоєному злочині він визнає частково, так як не згоден з тим, що злочини скоювались за попередньою змовою групою осіб.
Спричинену злочином шкоду він не відшкодував.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєних злочинах визнав частково, і пояснив, що 26 лютого 2013 року, близько 12 години, він разом із ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 вдень відпочивали в селі Велика Дочь в кафе-барі. Потім вони всі вирішили поїхати до м.Бахмача, щоб продовжити свій відпочинок. Хто саме запропонував здійснити поїздку у м.Бахмач, він не пам"ятає, так як знаходився у стані алкогольного сп"яніння. Поїхали вони на автомобілі марки „Москвич", який належав ОСОБА_13 Приїхавши у м.Бахмач, вирішили об"їхати все місто, щоб подивитися, де працюють кафе. Спустившись із шляхопроводу, проїхавши деяку відстань, вони зупинилися і повиходили із автомобіля. Він із ОСОБА_3, пішли по вулиці, а інші хлопці - хто куди. Йдучи із ОСОБА_3 по вулиці, зустріли чоловіка, який їхав на велосипеді. ОСОБА_3 вдарив цього чоловіка рукою в обличчя, від чого той впав. Коли він лежав на землі, він стояв поряд, а ОСОБА_3 почав обшукувати кишені того чоловіка і забрав у нього мобільний телефон і гаманець з грошима. З гаманця він взяв собі лише 1 долар США. Згодом він із ОСОБА_13 пішли по вулиці, яка знаходиться поряд, а слід за ними йшли ОСОБА_3 із ОСОБА_4. Потім позаду їх він почув крик якоїсь жінки, і коли повернувся побачив, як двоє якихось чоловіків тримали ОСОБА_3, а ОСОБА_4 вже поряд не було. Підійшовши до цих двох хлопців, вони стали з ними розмовляти, а ОСОБА_3 цей час втік. Потім вони зателефонували хлопцям, щоб дізнатися, де вони всі.
Зустрівшись, поїхали на автозаправну станцію. Потім, проїзджаючи під катлаваном, вони застрягли. Дехто залишився біля автомобіля, а дехто пішов шукати трактор, щоб витягнути автомобіль.
Проходячи в районі станції Бахмач-Київський, разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_6, побачили дівчину, яка йшла від вокзалу. Він із ОСОБА_3 схопили і тримали її, а ОСОБА_6 підібрав сумку дівчини та втік. ОСОБА_3 декілька раз вдарив дівчину у обличчя, щоб вона не кричала. Після цього вони втекли. Із сумки він забрав собі мобільний телефон. Коли вони підійшли до автомобіля, де були всі хлопці, невдовзі до них під"їхали працівники ДАІ і він виникув мобільний телефон дівчини і 1 долар, який забрав із гаманця чоловіка, який відібрав ОСОБА_3 незадовго до цього. Вину визнає частково, так як попередньо не домовлявся із ОСОБА_3 скоювати злочини, але заволодів майном ОСОБА_9 і ОСОБА_8. Тілесних ушкоджень ОСОБА_8 він не наносив, а лише утримував її, коли ОСОБА_3 бив ОСОБА_8. Спричинену злочинами шкоду він відшкодувв ОСОБА_9 і ОСОБА_8.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред"явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 26.02.2013 року він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_6 вдень відпочивали в селі Велика Доч в кафе-барі. Потім всі вирішили поїхати у м.Бахмач, щоб продовжити відпочинок. Хто запропонував здійснити поїздку у м.Бахмач, він не пам"ятає. Поїхали на автомобілі „Москвич", що належить ОСОБА_13.
Приїхавши у м.Бахмач, вирішили об"їхати все місто, щоб дізнатися, де працюють бари. Спустившись із шляхопроводу, повернули праворуч. Проїзджаючи по вулиці, ОСОБА_13 запропонував зупинитися. Всі, крім ОСОБА_14, вийшли із автомобіля, і вони поїхали далі по вулиці, щоб розвернутись. Він припаркував автомобіль. Через деякий час хлопці повернулись і вони поїхали в напрямку „Приватбанку". Чого вони виходили із автомобіля, хлопці не говорили.
В одній із вуличок він припаркував автомобіль. ОСОБА_15, ОСОБА_11 і ОСОБА_6 пішли в напрямку універмагу, а він із ОСОБА_3 пішли в напрямку школи. Назустріч йому і ОСОБА_3 йшла якась жінка. Він підчепив цю жінку ногою і штовхнув її, в результаті чого жінка впала на землю. Коли він хотів її взяти рукою за комір куртки, вона вкусила його за руку і стала кричати, в зв"язку із чим він втік. Чи наносив ОСОБА_3 удари, чи обшукував потерпілу, він не бачив. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся до нього і розповів, що взяв у тієї жінки, на яку вони напали, обручку і забрав мобільний телефон. Золоту обручку ОСОБА_3 віддав йому. Коли вони всі зустрілися біля пам"ятника „паровозу", де домовились зустрітися раніше, там вже зібралися всі хлопці, і вони всі разом поїхали до залізничного вокзалу станції Бахмач-Київський. Недоїхавши до вокзалу, всі вийшли із автомобіля, а ОСОБА_13 відігнав машину подалі у вуличку. Потім вони помітіли дівчину, яка йшла в напрямку магазину, і разом із ОСОБА_15, ОСОБА_11 пішли до вокзалу, а ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 пішли назустріч дівчині. Через деякий час вони почули крики, але що там відбувалося, не бачили. Потім всі зустрілися біля автомобіля, і ОСОБА_6 розповів, що він разом із ОСОБА_3 відібрали сумку, а потім її викинули. Із собою вони принесли гроші і мобільний телефон. Спричинену злочином шкоду потерпілій він відшкодував. Вину визнає частково, так як тілесних ушкоджень він не наносив.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у пред"явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 26 лютого 2013 року, у вечірній час, він разом із ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 приїхали в м.Бахмач, на автомобілі „Москвич", який належить ОСОБА_13, щоб продовжити відпочинок, так як перед цим вживали спиртне у с.Велика Доч. Заїхавши у м.Бахмач, проїхали шляхопровід, повернули праворуч, і проїхавши незначну відстань, зупинилися біля якогось будинку. Після цього вийшли із автомобіля. Він, ОСОБА_11 і ОСОБА_15 пішли, щоб знайти яке-небудь кафе. Коли він йшов по вулиці, повернувся, і побачив, що ОСОБА_3 наздогнав якогось чоловіка з велосипедом і почав його бити. Він пішов із хлопцями далі, а ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 пішли в іншу сторону.
Деякий час із хлопцями вони ходили містом, а потім зателефонувавши, зустрілися біля автомобіля. Потім поїхали на АЗС, щоб заправити автомобіль. Проїжджаючи під катлаваном, автомобіль застряг і дехто із хлопців пішли шукати трактор. Проходячи по одній із вулиць, він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_5 підійшли до залізничного вокзалу, де він побачив, що їм назустріч йшла якась дівчина. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 схопили дівчину, вона почала кричати. Він схопив її сумку, яка лежала на землі, і втік до автомобіля. В сумці знаходився пенал з ручками, паспорт, гаманець, у якому було 30 грн, які він забрав. Всі інші речі викинув. Він не помітив, чи знаходився у сумці мобільний телефон. Згодом приїхали працівники ДАІ і доставили всіх до райвідділу міліції.
Спричинену злочином шкоду він відшкодував. Вину визнає частково лише в тому, що вихватив сумку потерпілої, але тілесних ушкоджень, не спричиняв.
Крім часткового визнання своєї вини у пред"явленому обвинуваченні обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, їх вина у пред"явленому обвинуваченні повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 26 лютого 2013 року, близько 21 години, закінчилися тренування у спортивному клубі „Олімп", що розташований у м.Бахмачі по вулиці Я.Мудрого, №24. Близько 21-05 вона вийшла із приміщення клубу та йшла в напрямку місця свого проживання. Проходячи по вул.Я.Мудрого, повз будинок №7, із-за кутка вказаного будинку назустріч їй вийшов незнайомий їй чоловік, середньої тілобудови, який був одягнутий в темний одяг. Так, як було темно , ні обличчя, ні рис зовнішньості чоловіка вона не запам"ятала. Цей чоловік, пішовши їй назустріч, підійшов до неї на дуже близьку дистанцію, підставив підніжку, підчепив її і штовхнув у плечі. Внаслідок чого вона упала. Потім вкусила його за руку і почала кричати про допомогу і стала закривати обличчя руками. Продовжувала кричати про допомогу, так як перед тим, як він напав на неї, бачила, що повз неї проходило 2 хлопців і думала, що вони прийдуть на допомогу. Потім чи той самий невідомий чоловік, чи хтось інший, бо вона не бачила, бо обличчя прикривала руками, зняв у неї з лівої руки золоту каблучку, та намагався зняти її весільну обручку, але йому це не вдалося. Потім він з бокової правої кишені її куртки витягнув мобільний телефон, та став шукати, що можна взяти в неї ще, та наносив їй удари. Точно сказати, чи руками, чи ногами наносились удари вона не може. Їй було нанесено декілька ударів в область голови та по руках. Потім, коли вже відчула, що її ніхто не б"є, вона відкрила обличчя і спробувала підвестися. Піднявшись на коліна, у неї, з носа пішла кров, сильно боліла голова і вона дуже погано себе почувала. Вона побачила, що не було поліетиленового пакету зі спортивними штаньми та шкіряними макасинами, який вона несла після занять. Неподалік від неї, на відстані близько 7 м, стояв невідомий чоловік, але вона бачила лише його силует. Ні його зовнішньості, ні рис обличчя вона не бачила. Цей чоловік запитав про те, що трапилося, на що вона повідомила, що в неї болить голова, та що на неї напали та викрали мобільний телефон і золоту каблучку. Але той чоловік нічого не відповів і не допоміг. І тоді вона швидко підвелася і побігла в напрямку дому. Вдома про все розповіла чоловікові, який про це повідомив в міліцію. У телефоні знаходилась сім-картка „Київстар", карта пам"яті на 4 Ґб. На рахунку знаходились гроші в сумі 36 грн. Спричинена злочином шкода була їй відшкодована лише ОСОБА_4, претензій до якого вона не має.
Покази потерпілої ОСОБА_7 в частині спричинення їй тілесних ушкоджень, підтверджується висновком судово-медичного експерта №45 (а.с.31 кримінального провадження), згідно із яким у ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на правій щоці, забійної рани на верхній губі, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров"я. Ще мається синець нижньої повіки лівого ока та синець на тім"яній частині голови та на кистях рук, які по ступеню тіжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів чи при ударі об такі, і могли бути отриманими в строк, зазначений потерпілою. Потерпілій було нанесено не менше 6 ударів.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що 26.02.2013 року, близько 22 години, вона йшла по вулиці в районі станції Бахмач-Київський, і коли не дійшла до магазину „Аліс" десь 50 метрів, побачила невідомого їй раніше чоловіка, середнього зросту, одягнутого в темну куртку, темні штани, віком до 30 років. У нього був синець під оком. Коли вона проходила повз нього останній різко вхопив за сумку чорного кольору. Вона стала утримувати сумку, і кричати про допомогу. Але в цей момент до них підбігли ще якісь хлопці, 4 особи, але вона їх не запам"ятала, так як вони вибігли із темряви, і повалили її на землю, штовхнувши по тулубу, і почали давити її до землі. Її 2 рази хтось вдарив рукою по обличчю, але хто саме, сказати не може, так як все відбувалось дуже швидко.
Якийсь із хлопців говорив, що якщо вона не припинить кричати, то він її заріже, і вона реально боялась його погроз. Коли вона лежала, хтось із чоловіків сказав забирати сумку, і 3-є хлопців із сумкою побігли в бік станції Бахмач, а один із хлопців із правої кишені її куртки викрав мобільний телефон, який знаходився у гарному стані. В ньому знаходилась флеш-картка на 1 Ґб, сім-картка „Діджус", грошей на якій не було. Хлопці від неї побігли в бік катлавану. Разом із сумкою було викрадено гаманець чорного кольору, в якому знаходились гроші в сумі 81 грн, студентський квиток, картка банку „Аваль", картка „Ощадбанку", паспорт з кодом, пенал, в якому знаходилась флешка на 4 Ґб, флеш-модем для інтернету, кабель до телефону, який куплявся разом із телефоном. Їй була відшкодована матеріальна шкода ОСОБА_6 і ОСОБА_5.
Покази потерпілої ОСОБА_8 в частині спричинення їй тілесних ушкоджень, піжтверджуються висновком судово-медичного експерта №47 (а.с.51 кримінального провадження органу досудового розслідування), відповідно до якого у громадянки ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження, у вигляді забійної рани на слизовій нижньої губи по центру, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров"я. Ще мається синець на переніссі, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів чи при ударі об такі, і отримані в термін, зазначений потерпілою. Потерпілій було нанесено не менше 2-х ударів.
Згідно із висновком судово-медичного експерта №46 (а.с.15 кримінального провадження органу досудовгого розслідування), у громадянина ОСОБА_9 мались тлесні ушкодження у вигляді синця на верхній повіці правого ока із крововиливом в склеру цього ж ока, забійної рани на слизовій верхньої губи справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров"я. Також мається синець на чолі, над верхньою губою справа, на попереку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів чи при удари об такі, і могли бути отриманими в термін, зазначений потерпілим. Потерпілому було нанесено не менше 3-х ударів.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 були правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб, умисно, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя, чи здоров"я особи, яка зазнала нападу (розбій), а саме, відносно потерпілого ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_8, а відносно обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - і за ознакою вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а він законом віднесений до тяжких злочинів. Від скоєння злочинів не настало тяжких наслідків.
Обвинувачений ОСОБА_3 по місцю проживання Миколаївською сільською радою характеризується негативно, як особа, яка веде безвідповідальний спосіб життя, і на якого надходили скарги від жителів села на розгульний спосіб життя. Не працював, на обліку в районному центрі зайнятості не перебував, групи інвалідності не має. Раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, має 2 незняті і не погашені судимості.
Перебуває на обліку у лікаря-нарколога Борзнянської ЦРЛ з приводу алкоголізму. У лікаря-психіатра на обліку не перебуває. Після звільнення із місць позбавлення волі в лютому 2008 року на шлях виправлення і перевиховання не став, скоївши знову 3 тяжкі злочини. Матеріали кримінальної справи не містять в собі даних про притягнення його до адміністративної відповідальності. Обвинувачений має одну неповнолітню дитину, але з нею не проживає, аліментів на її утримання не надає. Матеріальну шкоду потерпілим в ході досудового розслідування, судового розгляду не відшкодував. Пом"якшуючих обставин по справі суд не встановив. Як обтяжуючі обставини щодо обвинуваченого Іволги суд визнає те, що він скоїв злочини в стані алкогольного сп"яніння і рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_3 злочинів, їх кількості, особи винного, обставин, що обтяжують покарання, відсутності обставин, що пом"якшують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів. Суд також вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, особисто належного обвинуваченому, так як він скоїв 3 тяжкі корисливі злочини, і застосування такого додаткового покарання передбачено в санкції частини 2 ст. 187 КК України, як обов"язкове.
Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання Миколаївською сільською радою характеризується посередньо, як особа, яка не помічена у зловживанні спиртних напоїв, і на яку останнім часом не надходили скарги від жителів села та сусідів на його поведінку. Обвинувачений не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував, групи інвалідності не має. Відповідно до ст. 89 КК України вважається особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності. Матеріали кримінальної справи не містять в собі даних про притягнення його до адміністративної відповідальності. На обліку у лікаря нарколога і психіатра обвинувачений не перебуває. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердно розкаявся в скоєному злочині, відшкодував в ході досудового слідства завдану злочинами шкоду потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_8 Як обтяжуючу обставину суд враховує те, що злочини він скоїв в стані алкогольного сп"яніння.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчинених злочинів, їх кількості, особи винного, обставин, що пом"якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі у відповідності із санкцією ст. 187 ч.2 КК України, але із застосуванням ст.69 КК України у розмірі, нижче від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст.187 КК України, в частині основного покарання. Підставою для застосування ст. 69 КК України в частині основного покарання є наявність кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дані про особу обвинуваченого. Підстав для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає. До обвинуваченого також слід застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого, так як він скоїв 2 тяжкі корисливі злочини.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання Миколаївською сільською радою характеризується посередньо, як особа,яка має спокійний, урівноважений характер, є трудолюбивим. У зловживанні спиртного не помічений, але при вживанні алкоголю схильний до правопорушень. Скарг на його поведінку від жителів села та сусідів до виконкому сільської ради за останній час не поступало. Обвинувачений не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував, групи інвалідності не має.Відповідно до ст. 89 КК України вважається особою,яка вперше притягується до кримінальної відповідальності.
21.04.2012 року він притягувався до адміністративної відповідальності Борзнянським РВ УМВС за ст. 178 ч.1 КпАП України. На обліку у лікаря нарколога і психіатра він не перебував. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те,що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердно розкаявся в скоєному злочині, в ході досудового слідства добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_7 завдану злочином шкоду. Як обтяжуючу обставину суд враховує те, що злочин він скоїв у стані алкогольного сп"яніння.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом"якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у відповідності із санкцією ч.2 ст.187 КК України, але із застосуванням ст. 69 КК України у розмірі, нижче від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст.187 КК України, в частині основного покарання. Підставою для застосування ст.69 КК України в частині основного покарання є наявність кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дані про особу обвинуваченого. Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає. До обвинуваченого також слід застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого, так як він скоїв умисний, тяжкий, корисливий злочин, і застосування такого додаткового покарання передбачене в санкції ч.2 ст.187 КК України, як обов"язкове.
Обвинувачений ОСОБА_6 за місцем проживання Миколаївською сільською радою характеризується посередньо, як особа, яка схильна до правопорушень, у зловживанні спиртними напоями не помічений, скарг на його поведінку від жителів села та сусідів до виконкому сільської ради останнім часом не поступало. Обвинувачений не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував, групи інвалідності не має. Відповідно до ст. 89 КК України вважається особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності. Матеріали кримінальної справи не містять в собі даних про притягнення його до адміністративної відповідальності. На обліку у лікаря нарколога і психіатра обвинувачений не перебуває. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердно розкаявся в скоєному злочині, відшкодував в ході досудового слідства завдану злочином шкоду потерпілій ОСОБА_8 Як обтяжуючу обставину суд враховує те, що злочин обвинувачений скоїв в стані алкогольного сп"яніння.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом"якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі у відповідності із санкцією ст. 187 ч.2 КК України, але із застосуванням ст. 69 КК України, нижче, від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст. 187 КК України в частині основного покарання. Підставою для зстосування ст. 69 КК України в частині основного покарання є наявність кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і дані про особу обвинуваченого. Підстав для застосування ст. 75 КК України, суд не вбачає. До обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, так як він скоїв умисний, тяжкий корисливий злочин, і застосування такого додаткового покарання передбачено в санкції ч.2 ст. 187 КК України, як обов"язкове.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Щодо всіх обвинувачених в ході досудового розслідування обирався запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в СІЗО м.Чернігова ухвалами слідчого суддді Бахмацького райсуду від 28.02.13 року. Ухвалами слідчого судді від 27 квітня 2013 року всім обвинуваченим строк тримання під вартою був продовжений до 3-х місяців. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 були затримані по підозрі у вчиненні злочину 27 лютого 2013 року.
Процесуальні витрати по справі - кошти, затрачені в ході досудового розслідування на проведення товарознавчої експертизи, в розмірі 980 гривень відповідно до ст.ст. 118,122,124,126 ЦПК України підлягають стягненню із обвинувачених.
Речові докази по справі - мобільний телефон „Нокіа-1280", кредитні картки „Приватбанку" та „Ощадбанку", що належать потерпілому ОСОБА_9, які були передані йому відповідно до письмової розписки; мобільний телефон „Нокіа 5130 Експрес М"юзик", який належить потерпілій ОСОБА_8, який був переданий їй відповідно до письмової розписки; мобільний телефон „LG Кр 500", золоту каблучку, які належать потерпілій ОСОБА_7, і які були передані їй відповідно до письмової розписки, згідно із ст. 100 ч.9 п.5 КПК України підлягають поверненню законним володільцям ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7.
Мобільний телефон „Нокіа 1110" обвинуваченого ОСОБА_3; „Мадіс М 800" обвинуваченого ОСОБА_5; „Nokia AUL 300" обвинуваченого ОСОБА_4, які передані на зберігання к камеру речових доказів Бахмацького РВ УМВС підлягають конфіскації як особисте майно обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 370,373,374 КПК Упкраїни, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні за ст. 187 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією на користь держави особисто належного обвинуваченому майна.
Досудове тримання під вартою з 27 лютого 2013 року зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 слід залишити у вигляді утримання під вартою в СІЗО м.Чернігова.
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 187 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання призначати йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з конфіс кацією на користь держави особисто належного йому майна.
Досудове тримання під вартою з 27 лютого 2013 року зарахувати йому у строк відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжниі захід обвинуваченому ОСОБА_5 слід залишити у вигляді утримання під вартою в СІЗО м.Чернігова.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією на користь держави особисто належного йому майна.
Досудове тримання під вартою з 27 лютого 2013 року зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити у вигляді утримання під вартою в СІЗО м.Чернігова.
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України, і із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з конфіскацією на користь держави особисто належного йому майна.
Досудове тримання під вартою з 27 лютого 2013 року зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк відбуття покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 слід залишити у вигляді утримання під вартою в СІЗО м.Чернігова.
Стягнути із обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь держави за проведення товарознавчої експертизи по 245 (двісті сорок п"ять) гривень з кожного.
Речові докази по справі - мобільний телефон „Nokia 1280", кредитні картки „Приватбанку", „Ощадбанку", належні ОСОБА_9; мобільний телефонLG Кр 500", золоту каблучку, належні ОСОБА_7; мобільний телефон „Nokia 5130 Експрес М"юзік", належний ОСОБА_8, які передані їм на зберігання, повернути законним володільцям ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8; мобільні телефони „Nokia-1110", „Меджік М 800", „Nokia A UL-300", які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Бахмацького РВ УМВС, конфіскувати на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення прокурором, захисниками, потерпілими, а обвинуваченими, які знаходяться під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копії вироку.
Вирок суду 1 інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законнолї сили з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому ОСОБА_9, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя О.Ф. Костенко