Справа № 705/4306/13-к
4/705/23/13
20 серпня 2013 року Уманський міськрайонний суд,
Черкаської області
в складі: головуючого-судді Гончарука В.М.
при секретарі Шаповал Н.В.
з участю прокурора Менчинського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Христинівського району Менчинського С.В. та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність прокурора Христинівського району Менчинського С.В. щодо невжиття заходів по розгляду його заяви від 1 лютого 2012 року в порядку ст.97 КПК України та зобов'язати прокурора провести додаткову перевірку згідно постанови суду від 12 липня 2011 року по матеріалах перевірки № 115/07, визнати його право на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22905 гривень, а також визнати дії незаконними в частині неналежного контролю за додержанням закону під час розгляду його заяв, стягнути на його користь матеріальні збитки в даній справі, посилаючись на те, що 12 липня 2011 року Христинівським районним судом Черкаської області була скасована постанова слідчого прокуратури Христинівського району про відмову в порушенні кримінальної справи від 27 травня 2011 року та повернуто матеріали на додаткову перевірку, під час проведення перевірки прокурор Христинівського району не здійснював належного контролю за виконанням постанови, на подані заяви він не реагує, а надсилає відписки, які не стосуються предмету розгляду.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 вдруге не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Прокурор Менчинський С.В., в судовому засіданні вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою, оскільки бездіяльності з його боку не було про що свідчать відмовні матеріали за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання службовими особами СВК «Розсішки» завідомо неправдивих відомостей № 115-1007, де маються постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, остання постанова від 19 листопада 2012 року, з якою ознайомлений скаржник, ОСОБА_1 не оскаржена.
Дослідивши матеріали скарги, відмовний матеріал щодо надання службовими особами СВК «Розсішки» завідомо неправдивих відомостей № 115-1007, вислухавши думку прокурора, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі заявника, оскільки останній належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи і його участь не є обов'язковою.
Скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, як необґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами, з наступних підстав.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, а недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади. Системний аналіз положень КПК України, зокрема тих, які визначають його завдання та унормовують порядок оскарження рішень чи дій суб'єктів владних кримінально-процесуальних повноважень, дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, але й їхньої бездіяльності.
З метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду бездіяльності прокурора, стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, встановленого КПК України.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 підлягає розгляду місцевим судом в порядку ст.236 КПК України (1960 року), згідно ч.3 якої скарги на бездіяльність прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України (1960 року), тому дану скаргу необхідно залишити без задоволення, інші вимоги скаржника взагалі не обгрунтовані.
Крім того, з дослідженого відмовного матеріалу № 115-1007 судом встановлено, що по окремій ухвалі Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2007 року, зверненнях ОСОБА_1, прокуратурою Христинівського району неодноразово проводилася перевірка, після якої приймалися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які скасовувалися, як судом так і прокурором Христинівського району Менчинським С.В. 19 листопада 2012 року слідчим прокуратури Христинівського району прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка в даний час ніким не оскаржена та не скасована, тому є чинною. ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами перевірки та отримав копію вказаної постанови 18 червня 2013 року, що підтверджується його підписом на титульній сторінці відмовного матеріали, тому право на захист ОСОБА_1 не порушено, так як він мав право оскаржити дану постанову в установленому законом порідку, в тому числі і з підстав наведених у даній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 236 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Христинівського району Менчинського С.В. та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
На постанову судді прокурором, особою яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя