20.08.2013 року
Справа № 127/17069/13-а
20.08.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Борисюк І.Е.,
за участю: секретаря Романенко О. С.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Романовської Н. О.,
третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на будинок № 39 по вул. Козицького в м. Вінниці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 15.03.2010 року звернулись до КП «ВМБТІ» із заявами про проведення за ними державної реєстрації права власності на квартиру № 4 і надали два примірники свідоцтва про право власності на житло. Реєстрація проведена 07.04.2010 року, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію. Позивач знала станом на березень місяць 2010 року про те, що нею разом із ОСОБА_4 приватизовано квартиру площею 32,5 кв.м., в отриманому технічному паспорті від 14.01.2009 року вказані приміщення 4-1, 4-5 зазначені як самочинно збудовані.
Позивач, її представник та третя особа без самостійних вимог заперечували щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду. Позивач зазначила, що неодноразово зверталась з 2009 року до ВМР для узаконення прибудови і вважала, що ВМР самостійно вирішить це питання. Представник позивача в своїх поясненнях послався на звернення позивача до виконкому ВМР в травні місяці 2013 року і зазначив, що саме з відповіді відповідача від 27.05.2013 року ОСОБА_1 стало відомо про порушення її прав, а тому строк звернення до суду з позовом нею не пропущено.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного стану збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, наданих сторонами по справі пояснень, позивач знала про своє право, яке вона вважає порушеним, ще в 2010 році, що зокрема підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна оглянутої і дослідженої в судовому засіданні і наданими представником відповідача доказами. Відповідно позивач мала можливість вчасно звернутись до суду з адміністративним позов, якщо вважала, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд вважає, що надання позивачем до позовної заяви копії відповіді виконкому ВМР від 27.05.2013 року, не є доказом того, що позивач лише в травні місяці 2013 року дізналась про її порушене право. Окрім того, позивач сама в судовому засіданні зазначила, що зверталась до відповідача із вимогами з 2009 року.
Всупереч вище викладеному, позивачем та її представником не наведено жодних поважних причин щодо пропущення процесуальних строків звернення до суду.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки неправомірні дії відповідача, як вважає позивач, мали місце з 2009 року і про які вона дізналась або повинна була дізнатись ще в 2010 році, що вбачається з доказів, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи, а до суду з адміністративним позовом позивач звернулась лише 17.07.2013 року, нею пропущений строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Заслухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду не є поважними, а тому пропущений процесуальний строк для звернення до суду не може бути поновлено.
З урахуванням викладеного та враховуючи те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, за відсутності підстав для його поновлення, суд дійшов до переконання про наявність підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи вище наведене, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 155, ч. 3 ст. 162 КАС України, суд -
Клопотання представника виконавчого комітету Вінницької міської ради про залишення позову без розгляду задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: