Номер провадження № 22-ц/785/4352/13
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Миза Л. М.
14.08.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі
головуючої судді Мизи Л.М.
суддів Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.
при секретарі Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
05 грудня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» ( далі - банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 5 917 грн. 12 коп. та судових витрат у справі, мотивуючи тим, що 07 квітня 2008 року відповідач уклала з банком кредитний договір № 007-15988-070408 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідач не виконує зобов'язання за договором, отримавши кредит, повернула його частково, залишок неповернутого кредиту складає 2 462 грн. 15 коп., заборгованість по сплаті відсотків - 1 246 грн.37 коп., за комісіями - 2 208 грн. 60 коп., пеня - 150 грн.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором 5917 грн. 12 коп. та судові витрати 214 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з мотивів порушення норм матеріального права, не застосовано положення ст.1, ст. 11, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», та п.2.1, 2.4 Правил надання банками України інформації споживачі про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши її доводи, а також законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, приходить до висновку, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Суд, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, що привело до утворення заборгованості.
Такий висновок суду є правильним і заснований на законі і доказах у справі.
Позивач довів свої вимоги, надавши достатні належні та допустимі докази.
Посилання в апеляційній скарзі на необхідність застосування ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин є помилковим, оскільки зміни до вказаної норми права внесені 22 вересня 2011 року та Конституційним судом в рішенні від 10 листопада 2011 року дано тлумачення закону та визначено, що дія ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником. Згідно закону рішення Конституційного Суду зворотної сили рішення не має.
Щодо невідповідності кредитного договору вимогам Правил надання банками України інформації споживачі про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, то цей довід є надуманим, оскільки в кредитному договорі визначені всі умови, на яких надається кредит та умови його повернення, до договору додані Тарифи на обслуговування платіжних карток, з якими відповідач ознайомлена 07 квітня 2007 року , що підтверджено її підписом (а.с.5-6,7).
Посилання на ненадання банком перед укладенням договору повної інформації про сукупну вартість кредиту не заслуговує на увагу, оскільки між сторонами укладено договір на відкриття карткового рахунку, яким в п.1.3 передбачено право банку змінювати розмір ліміту, що унеможливлює до укладення договору чи в момент укладення договору вирахувати сукупну вартість кредиту, оскільки вона залежить від суми ліміту та часу змінення його розміру (а.с.5-6)
Таким чином, апеляційна скарга не утримує доводів, які дають підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України. колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Миза Л.М.
Судді Дрішлюк А.І.
Заїкін А.П.