04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" серпня 2013 р. Справа№ 910/3906/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Сітайло Л.Г.
За участю представників:
від позивача - Матієнко А. В. (довір. № 32 від 01.03.11р.);
Туз А. І. - за договором;
від відповідача - Посохов В.С. (довір. б/н від 12.03.13р.);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р.
у справі № 910/3906/13 ( головуючий суддя: Ониськів О.М., судді: Капцова Т.П., Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖБУД-ПІДРЯД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція»
про стягнення заборгованості
Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 158 660 грн. за виконані за субпідрядним договором № 29/03 від 29.03.2013р. в січні 2013р., але неоплачені роботи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р., повний текст якого підписаний 08.07.2013р., у справі № 910/3906/13 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт виконання позивачем робіт, стягнення заборгованості за які є предметом даного позову, та факт невиконання відповідачем свого обв'язку по оплаті зазначених робіт.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. у справі № 910/3906/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не прийнято до уваги те, що спірні роботи позивачем виконані з недоліками.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст.99,101Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
29.03.2012р. позивач, як субпідрядник, та відповідача, як генпідрядник, уклали субпідрядний договір № 29/03 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати винос інженерних мереж з-під плями забудови на об'єкті - Житловий будинок з підземним паркінгом по вул. Механізаторів у Солом'янському районі міста Києва у відповідності до договірної ціни та локального кошторису, а відповідач - надати позивачу фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на об'єкті.
Частиною 2 п.1.1 Договору сторонами погоджено перелік робіт, що виконуються позивачем, а саме: винос інженерних мереж з-під плями забудови водопроводу В1, каналізації К1, дощової каналізації К2, тепломережі, телефонної каналізації.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт визначається договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 1 694 764, 80 грн.
Згідно з п. 3.2 Договору вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, складених згідно ДБНД.1.1-1-2000.
Відповідно до п. 3.5 Договору відповідач зобов'язався здійснювати щомісяця проміжні платежі позивачу за фактично виконані роботи на об'єкті на підставі наданої субпідрядником належним чином оформленої довідки про вартість виконаних робіт в межах 90 % від вартості виконаних робіт в строк до 15-го числа наступного за звітним.
Згідно з п. 3.7 Договору остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті відповідач проводить з позивачем в місячний термін після підписання кінцевого акта приймання виконаних робіт (акта готовності об'єкта до експлуатації).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на суму 176 288,89 грн., про що позивачем було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року, стягнення заборгованості за які і є предметом позову у цій справі.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що позивач надає відповідачу на розгляд та підписання акти приймання виконаних робіт, завізованих виконробом (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3в) не пізніше 22 числа поточного місяця. Акти приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) розглядаються та підписуються відповідачем протягом п'яти робочих днів. Якщо відповідач не розглядає та не підписує акти виконаних робіт (форми КБ-2в та форми КБ-3) без обґрунтованих зауважень протягом п'яти робочих днів такі акти вважаються підписаними.
Позивач при зверненні до суду посилається на те, що ним 20.01.2013р. та 29.01.2013р. (повторно) були вручені відповідачу для підписання акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 про вартість виконаних робіт за січень 2013р. на суму 176 288,89 грн. в той час як відповідач, у встановлений Договором п'ятиденний строк зазначені акт та довідку не підписав, проте обґрунтованих зауважень з приводу непідписання такого акта не надав, у зв'язку з чим позивач вважає, що направлений відповідачу акт виконаних робіт за січень на суму 176 288,89 грн. вважається підписаним відповідачем у відповідності до пункту 3.4 Договору, що свідчить про виникнення у останнього обов'язку щодо його оплати.
Як зазначає позивач, такий акт було передано відповідачу 20.01.2013р. нарочно, проте, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що, з огляду на те, що позивачем жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надав, дані посилання позивача колегією суддів до уваги не приймаються як недоведені.
Водночас, вказані акт та довідка були позивачем відповідачу направлені з листом № 29/01 від 29.01.2013р. (а.с.26 т. 1). На доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії опису вкладення, фіскального чеку № 7244 від 29.01.2013р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідач про отримання 01.02.2013р.
Відповідно до п.п. 6.3.4 та 6.3.5 Договору відповідач зобов'язався прийняти у позивача роботи за актами прийому-передачі по формі КБ-2в та оплатити виконані роботи згідно з актами.
На вказаний вище лист відповідач відповів листом № 99 від 04.02.2013р. (а.с. 28 т. 1) в якому повідомив позивача про наявність зауважень до акта виконаних робіт за січень 2013 р. та про необхідність надання відповідачу актів на приховані роботи. Згідно з поданими зауваженнями, відповідач зазначив про такі недоліки, а саме: акт за січень 2013 року не відповідає узгодженій і затвердженій договірній ціні та локальному кошторису; не вказано на якому участку виконуються дані роботи; товщину щебеневої підготовки і асфальтобетонного покриття узгодити з генпідрядником та виключити з акта ресурси які не використовуються.
Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що у випадку виявлення недоліків у процесі прийняття робіт, сторони підписують акт про недоліки, в якому зазначаються строк та порядок усунення таких недоліків.
Відповідно ч.1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як слідує з матеріалів справи, всупереч умовам п. 5.3 Договору протягом 5 робочих днів після письмового повідомлення відповідача про необхідність прийняття робіт за актом за січень 2013 року, обґрунтованих причин відмови від підписання акта приймання-передачі виконаних робіт за січень 2013р. відповідачем не надано, доказів звернення відповідача з вимогою до позивача про складання акта про недоліки матеріали справи не містять.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявні в матеріалах справи зауваження відповідача до акта виконаних робіт за січень 2013 р., направлені позивачу разом з супровідним листом від 04.02.2013р. № 99 не є недоліками щодо виконаної позивачем роботи, а за своєю суттю є зауваженнями щодо оформлення акта виконаних робіт.
З огляду на вказані вище обставини, фактично, відповідач, всупереч п. 3.4 Договору, в строк до 05.02.2013р. не підписав акт прийому-передачі виконаних робіт за січень 2013 року, обґрунтованих причин відмови від підписання не навів, чим ухилився від виконання обов'язку, покладеного на нього п. 6.3.4 Договору, щодо прийняття робіт, а отже, протягом п'яти робочих днів з моменту надсилання позивачем відповідачу акта за січень 2013р., тобто до 05.02.2013р. включно відповідач повинен був підписати його та, згідно з п. 3.5 Договору, оплатити спірні роботи в межах 90 % від вартості виконаних робіт не пізніше 15.02.2013р.
Частиною 1 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду, до яких відносяться спірний договір, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1).
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалось вище, вартість робіт згідно з актом здачі приймання виконаних робіт за січень 2013р. склала 176 288,89 грн., в той час як позивач, відповідно до положень п. 3.5 Договору, який встановлює обов'язок генпідрядника сплатити суму заборгованості за актом в розмірі 90 % від вартості виконаних робіт за цим актом, що, в даному випадку, становить 158 660 грн.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних за Договором робіт на суму 158 660 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 158 660грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо посилань відповідача на те, що відсутність складених позивачем актів прихованих робіт звільняє відповідача від обов'язку оплати прийнятих робіт, слід зазначити про те, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, дані посилання є безпідставними, оскільки згідно з п.п. 3.4, 3.5. Договору розрахунки за виконані роботи відповідач здійснює на підставі наданої позивачем належним чином оформленої довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) та акта прийнятих виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), тобто підставою для здійснення оплати за виконані позивачем роботи є саме факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 р., а не відсутність складених позивачем актів прихованих робіт.
Також слід зазначити і про те, що в матеріалах справи наявні копії актів огляду прихованих робіт №№ 1-8 (а.с. 196- 203, т.1) і, згідно пояснень позивача акти огляду прихованих робіт від 22.12.2012р., від 25.12.2012р. та від 09.01.2013р. представником позивача були передані представнику відповідача ( а.с.204-206 т.1), в той час як доказів зворотного відповідачем до суду не надано.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем в грудні 2012р. роботи за Договором також виконанні з недоліками колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки правовідносини сторін з приводу зазначених робіт не є предметом даного спору, а відтак, не впливають на вирішення спору по суті.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відомості, що встановлені поданим відповідачем протоколом лабораторних випробувань ґрунтів № 104 від 14.01.2013р., який складений Геотехнічною лабораторією СП «Основа-Солсиф» з питань визначення щільності ґрунту на спірному об'єкті, також не можуть бути прийняти як такі, що підтверджують факт виконання позивачем спірних робіт з недоліками, оскільки, по-перше, зазначений протокол не містить жодних посилань на те, що предметом дослідження була відповідність саме підрядних робіт, виконаних позивачем у січні 2013 р., а по-друге, з пояснень позивача слідує, що роботи за актом за січень 2013 р. були закінчені позивачем 20.01.2013р., тоді як зазначений протокол № 104 було складено лабораторією 14.01.2013р. тобто до закінчення позивачем спірних робіт.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що роботи, стягнення заборгованості за які є предметом даного позову, були виконані позивачем з недоліками.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач, окрім стягнення з відповідача судового збору, просить стягнути також інші судові витрати.
До позовної заяви позивачем додано договір № 1 про надання правової допомоги від 01.10.2012р. укладений між позивачем та адвокатом Туз А.І. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №555, виданого адвокату Тузу А.І.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В той же час, слід зазначити, що колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції про те, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами, а стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Позивачем не надано жодних доказів оплати будь-яких сум адвокату Туз А.І., так само як і не надано доказів виконання зазначеним адвокатом за вказаним договором робіт саме щодо спірних правовідносин (акт приймання -передачі виконаних робіт тощо), в той час як зі змісту укладеного між позивачем та адвокатом договору не слідує, що послуги надаються саме щодо правовідносин, які є предметом даного позову. Слід зазначити і про те, що вказаний договір не містить і визначення вартості послуг що надаються, що, враховуючи не визначення позивачем в позовній заяві вартості таких послуг, також унеможливлює стягнення таких витрат.
З огляду на викладене вище, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. у справі № 910/3906/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція».
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройреконструкція» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013р. у справі № 910/3906/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/3906/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 19.08.2013
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Баранець О.М.
Сітайло Л.Г.