18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 серпня 2013 року Справа №01/5026/847/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:
представника за довіреністю - Баса В.М. (від державної податкової інспекції у Черкаському районі),
не з'явились - ліквідатор банкрута, а також представники від ПП «Єдиний Черкаський Міський Інформаційно-Правовий Центр», ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Сервіс»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про визнання банкрутом, -
Постановою господарського суду Черкаської області від 31 липня 2012 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича.
До суду з заявою про визнання поточним кредитором звернулась державна податкова інспекція у Черкаському районі.
Заява призначена до розгляду в судовому засіданні.
Від ліквідатора банкрута надійшло заперечення, в якому проти вимог державної податкової інспекції у Черкаському районі заперечив повністю.
У судовому засіданні представник від державної податкової інспекції у Черкаському районі заяву про визнання поточним кредитором підтримав.
У судовому засіданні, що відбулося 15 серпня 2013 року, було оголошено перерву до 20 серпня 2013 року.
Заслухавши доводи учасника судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву державної податкової інспекції у Черкаському районі такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) поточні кредитори - кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.
Згідно з ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;
скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;
виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Отже, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який відмінний від статусу боржника.
Так, відповідно до положень зазначеної вище норми Закону у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.
Згідно з ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені у ч. 1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені чим Законом. Отже, правосуб'єктність ліквідатора визначена в Законі та він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Закону та виходять за межі його компетенції.
Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити.
Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора, можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених Законом і порядок їх виконання визначений нормами Закону.
Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та штрафу.
З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у боржника - банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, котрі у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. ст. 14, 23 Закону, тобто у боржника в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язань зі сплати зазначених у заяві податків.
Постановою господарського суду Черкаської області від 31 липня 2012 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Як йдеться із заяви державної податкової інспекції у Черкаському районі, вимоги останньої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суму 127487 грн. 55 коп. з податку на додану вартість та 3844 грн. штрафу виникли після визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації на підставі уточнюючих розрахунків та податкового повідомлення-рішення.
У визнанні цих вимог з наведених вище підстав та мотивів належить відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2003р. у справі №17/124 та листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -
У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Черкаському районі про визнання поточним кредитором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суму 131331 грн. 55 коп. відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у встановленому порядку.
Суддя О.В. Чевгуз