"15" серпня 2013 р.Справа № 921/734/13-г/3
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль
до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін від:
Позивача:
Яковенчук Б.І. - юрисконсульт, представник за довіреністю №1166/18 від 12.06.2013р.
Відповідача:
ОСОБА_2. - підприємець , посвідчення НОМЕР_2 від 12.04.2013р.
Суть справи:
Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 19965 грн. 25 коп., в тому числі: 14161 грн. 64 коп. борг за постачання теплової енергії, 5662 грн. 47 коп. пеня, 141 грн. 14 коп. - 3% річних. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. У судове засідання з"явився , в усній формі позовні вимоги визнав повністю.
У судовому засіданні - 01.08.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/734/13-г/3 по суті , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 01.08.2013 року.
В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №921/734/13-г/3 відкладався на 15 серпня 2013 року на 10:30 год., що підтверджується ухвалою суду від 01.08.2013р.
У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України , не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
01 жовтня 2011 року між суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 , як Споживачем та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" , як Енергопостачальною організацією укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді та постачання гарячої води №1823, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати постачання гарячої води в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію та гарячу воду за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. (п.1 . Договору.)
Згідно п.2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляція ( в період опалювального сезону) ; гаряче водопостачання (протягом року згідно графіку , затвердженого у встановленому порядку).
Відповідно до пп.3.2.2. п.3.2. Договору , Споживач теплової енергії зобов'язався вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та гарячу воду відповідно до умов цього договору.
Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 6.6. Договору , розрахунки за теплову енергію та постачання гарячої води проводяться виключно у грошовій формі та іншими незабороненими чинним законодавством формами відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 10-числа місяця наступного за розрахунковим сплачує Енергопостачальній організації вартість постачання гарячої води , фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну плату за приєднане теплове навантаження відповідно до встановлених тарифів . Плата за приєднане теплове навантаження нараховується та сплачується як при наявності так і при відсутності теплового лічильника щомісяця у встановлені періоди та згідно встановлених тарифів незалежно від дати початку (закінчення) опалювального сезону. Розрахунки за теплову енергію та гаряче водопостачання проводяться згідно рахунків.
У п.10.1. Договору, сторони встановили, що договір набуває чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 01.10.2013р.
Факт надання позивачем послуг по постачанню теплової енергії , підтверджено наявними в матеріалах справи, зокрема , актом про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період 2012/2013рр. від 17.10.2012 року; рахунками за жовтень - грудень місяці 2012 року , за січень - квітень місяці 2013 року .
Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії повністю не виконав і його заборгованість станом на день звернення до суду становить 14 161 грн. 64 коп., про що свідчить розрахунок долучений позивачем, яка визнана відповідачем у судовому засіданні - 15.08.2013р. в усній формі , однак, на момент розгляду справи в суді не сплачена.
Розрахунки проводилися згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1710 від 12.10.2011р. "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету" , яким вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету від 17.02.2009р. за № 194 "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 06.01.2009р. № 1 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води бюджетним та іншим організаціям" та Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" від 30.09.2011р. за №160.
Величина тарифу та його зміни доводились до відповідача регулярно і своєчасно, як і до інших споживачів теплової енергії. Інформація про тарифи на послуги з теплопостачання друкувалася в газеті "Тернопіль вечірній" від 19 жовтня 2011 року за №42 (1625).
Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1710 від 12.10.2011р. застосовується двоставковий тариф . Плата за приєднане теплове навантаження становить 4, 91 грн. в місяць за 100 Ккал/год. та нараховується щомісяця з 01 жовтня по 30 квітня включно.
Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією.
Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" передбачено , що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Стаття 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Згідно статті 20 Закону України "Про теплопостачання" , тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 6 статті 276 ГК України визначено , що розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Стаття 19 Закону України "Про теплопостачання" , встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Оцінивши докази в їх сукупності , суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 14161 грн. 64 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У відповідності до пп.7.2.1. п.7.2. Договору , Споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за постачання теплової енергії та гарячої води та сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення . У разі звернення Енергопостачальної організації до суду із позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію , гарячу воду пеня нараховується на суму заборгованості , яка існувала протягом останніх шести місяців.
За несвоєчасну оплату за надані послуги , позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.02.2013р. по 15.07.2013р. у розмірі 5662 грн. 47 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 " Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.
Абзацом 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності, і частиною 1 статті 1 вказаного закону, встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі №18/957/12.
Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та за період, що не суперечить пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 11.02.2013р. по 15.07.2013р. у розмірі 5662 грн. 47 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.
У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 141 грн. 14 коп. , які на день розгляду справи позивачу не сплачені .
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 141 грн. 14 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Статтею 22 ГПК України, передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.
Згідно частини 5 статті 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 78, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629 ЦК України, статтями 173, 193 , 216, 230, 231, 232, 275, 276 ГК України , Законом України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" , Законом України "Про теплопостачання ", Законом України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", суд
1. Позов задовольнити повністю .
2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , АДРЕСА_1 в користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль - 14 161 грн. 64 коп. боргу , 5662 грн. 47 коп. пені , 141 грн. 14 коп. - 3% річних, 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "19" серпня 2013 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити відповідачу , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .
Суддя І.М. Турецький