83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
15.08.2013р. Справа №20/10
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.
розглянув
скарга: Державного підприємства „Енергоринок", м. Київ
про
визнання: - неправомірними дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області з винесення постанови від 14.05.2013р. ВП №32158626 про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. у справі №20/10;
- незаконною постанови від 14.05.2013р. ВП №32158626 про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. у справі №20/10;
зобов'язання - відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження №32158626
у справі №20/10
за позовом: Державного підприємства „Енергоринок", м. Київ
до: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка
про: стягнення основного боргу у розмірі 97060981,50грн., пені у розмірі 5000грн., штрафу у розмірі 5000грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3584765,56грн., 3% річних у розмірі 760093,60грн.
за участю представників сторін:
від стягувача (скаржника): Андишула А.М. - за дов. №01/71-457Д від 24.12.2012р.,
від боржника: Орехов В.В. - за дов. №347-13 «Д» від 22.01.2013р.,
від ВДВС: Балдинюк М.Ю. - за дов. №155 від 17.12.2012р.
05.06.2013р. через канцелярію суду надійшла скарга Державного підприємства „Енергоринок" про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області) з винесення постанови від 14.05.2013р. ВП №32158626 про повернення стягувачеві наказу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. у справі №20/10; визнання зазначеної постанови незаконною; зобов'язання відновити виконавче провадження №32158626.
У судовому засіданні 02.07.2013р. оголошувалася перерва до 15.08.2013р. о 10-00год. для виконання сторонами вимог ухвали суду від 10.06.2013р.
14.08.2013р. на адресу суду від ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області надійшли доповнення до заперечення на скаргу №47/5-13 від 13.08.2013р. з додатками, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Стягувач (скаржник) у судове засідання з'явився, просить суд задовольнити скаргу.
Через канцелярію суду 15.08.2013р. з супровідним листом б/н від 15.08.2013р. надав копію ухвали господарського суду Донецької області у справі №10/116 від 25.06.2012р., яку судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.
Боржник у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.
Через канцелярію суду 15.08.2013р. надав заперечення №52юр-7150/13 від 14.08.2013р. з додатками, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Представник ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Під час розгляду скарги суд
Скаргу обґрунтовано наступним: на думку скаржника, наказ у справі №20/10 від 04.07.2011р. (про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), що перебував на виконанні ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області, повернуто з порушенням ст.ст.11, 36, 47 (п.9 ч.1) Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. у справі №20/10 позовні вимоги Державного підприємства „Енергоринок" до Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" про стягнення 97060981,50грн. основного боргу, 5000грн. пені, 5000грн. штрафу, 3584765,56грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 760093,60грн. задоволені у повному обсязі (т.2, а.с.36-37).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. надано розстрочку виконання вказаного рішення на 10 років з липня 2011 року по червень 2021 року відповідно до затвердженого судом графіку (т.2, а.с.137-139).
04.07.2011р. на виконання рішення від 21.06.2011р. у справі №20/10 господарським судом Донецької області видані два накази про стягнення з відповідача:
- суми основного боргу у розмірі 97060981,50грн. (т.2, а.с.143);
- пені у розмірі 5000грн, штрафу у розмірі 5000грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3584765,56грн., 3% річних у розмірі 760093,60грн., суми державного мита у розмірі 25500грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.2, а.с.142).
З ухвали від 24.06.2011р. про розстрочення виконання рішення у справі №20/10 вбачається, що за наказом про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розстрочку виконання надано наступним чином:
- у липні 2011 року боржник мав сплатити стягувачу пеню, штраф, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- сплата інфляційних нарахувань та 3% річних має відбуватися у період з січня по червень 2021 року.
Заявою №01/71-1732 від 23.02.2012р. стягувач звернувся до виконавчої служби про примусове виконання наказу №20/10 про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.4, а.с.148). В заяві стягувач зазначив, що станом на 01.01.2012р. залишок боргу за даним наказом складає 3584765,56грн. інфляційних нарахувань та 760093,60грн. 3% річних, що разом складає 4344859,16грн.
Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області від 16.04.2012р. відкрите виконавче провадження №32158626 з виконання наказу господарського суду Донецької області №20/10 від 04.07.2011р. на суму 4344859,16грн. (т.4, а.с.149-150).
Боржником встановлений ухвалою суду від 24.06.2011р. графік погашення заборгованості у липні 2011 року був виконаний своєчасно та в повному обсязі: перераховано стягувачу 5000грн. пені, 5000грн. штрафу, 25500грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується копіями платіжних доручень від 11.07.2011р. (т.4, а.с.164-167).
Про зазначене ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області 18.04.2013р. був повідомлений боржником Заявою №52юр-2757/13 (т.4, а.с.162-163).
Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області від 14.05.2013р. встановлено (з урахуванням постанови про виправлення помилки від 26.07.2013р. - т.4, а.с.187): «Відповідно до ч.4 ст.36 Закону рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. по справі №20/10 боржнику надано розстрочку строком на 10 років. Станом на 14.05.2013р. заборгованість згідно графіку розстрочки за боржником відсутня» та з посиланням на п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону наказ №20/10 від 04.07.2011р. про стягнення 4344859,16грн. повернуто стягувачеві (т.4, а.с.168).
Не погоджуючись з зазначеною постановою, стягувач звернувся до суду з даною скаргою.
Скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (ч.2 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу»).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону на державну виконавчу службу та державних виконавців покладається саме примусове виконання рішень.
Зі змісту ст.11 Закону випливає, що обов'язком державного виконавця є вжиття заходів примусового виконання рішень, своєчасне і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно з ч.4 ст.36 Закону рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Тобто, державний виконавець має здійснювати необхідні для виконання рішення примусові заходи у спосіб та у порядку, встановленому рішенням суду.
Суд погоджується з викладеною у Доповненні до заперечення на скаргу №47/5-13 від 13.08.2013р. позицією ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області, згідно з якою ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. у справі №20/10 встановлено спосіб та порядок виконання виконавчого документа, за межі якого державний виконавець не має права виходити; до настання наступного терміну сплати суми заборгованості (у січні 2021 року) державний виконавець не має права розпочинати примусове виконання рішення та вживати заходи примусового виконання рішення, передбачені ст.32 Закону.
Відповідно до п.3.4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (далі - Інструкція), у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надано розстрочку виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.
Із заяви стягувача №01/71-1732 від 23.02.2012р. вбачається, що про існування ухвали від 24.06.2011р. про розстрочення виконання рішення у справі №20/10 під час подання наказу до виконання виконавчу службу повідомлено не було, хоча за умов обізнаності державного виконавця про надання розстрочки та про її своєчасне виконання боржником виконавче провадження взагалі не підлягало відкриттю.
Крім того, за наявності розстрочення виконання рішення саме у затверджений судом спосіб, протягом ще семи з половиною років виконавчій службі навіть немає необхідності контролювати виконання наказу №20/10 про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, враховуючи приписи ст.ст.2, 11, 36 (ч.4) Закону та п.3.4.3 Інструкції, суд вважає, що за умов розстрочення виконання поданого до ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області наказу №20/10 саме у встановлений ухвалою господарського суду від 24.06.2011р. спосіб правовідносини, що склалися, підпадають під дію п.9 ч.1 ст.47 Закону, оскільки існує встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника.
Суд визнає постанову від 14.05.2013р. №32158626 про повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. у справі №20/10 законною, а дії ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області з винесення зазначеної постанови - такими, що вчинені з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, а також з урахуванням усіх обставин, що мали значення для винесення оскаржуваної постанови.
Суд також зазначає наступне
Згідно з п.9.9 Наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. №2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Строк, протягом якого у виконавчій службі має зберігатися виконавче провадження з виконання наказу №20/10 про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань, 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - без необхідності вчиняти будь-які виконавчі дії або контролювати виконання боржником умов наданої судом розстрочки, значно (у 2,5 рази) перевищує встановлені строки зберігання закінчених виконавчих проваджень, що, на думку суду, є недоцільним.
Керуючись ст.ст.2, 11, 36, 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин); ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» №202/98-ВР від 24.03.1998р. (з наступними змінами); п.3.4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5; ст.ст.33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Державного підприємства «Енергоринок» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 4 прим.: 1 - до справи,
2 - сторонам у справі, 1 - ВДВС
вик. Табачніков В.Г., тел.: 311-94-80