Справа № 372/1604/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/4893/13 Доповідач у 2 інстанції Яворський
Категорія 44 16.08.2013
Іменем України
13 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
при секретарі: Шаповаловій А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників "Стожари" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року у справі за позовом Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників "Стожари" до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання недійсним державного акту,-
У квітні 2013 року Громадська організація Товариство індивідуальних забудовників «Стожари» (надалі ГО ТІЗ «Стожари») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому у відповідності до норм ст.ст. 116,155, 212 Земельного кодексу України просило визнати протиправним та скасувати рішення Обухівської міської ради 58 сесії 5 скликання №504 від 28.10.2010 р., яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд у м. Обухів ж.м. «Стожари» та території Обухівської міської ради, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ №339544 від 30.03.2012 р. та стягнути витрати понесені по сплаті судового збору з відповідачів.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у грудні 2012 року керівництву ГО ТІЗ «Стожари» стало відомо, що рішенням Обухівської міської ви 58 сесії 05 скликання № 504 від 28.10.2010 року ОСОБА_1 було затверджено державний акт па право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в м. Обухів житловий масив «Стожари» на території Обухівської міської ради. На підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 339544 від 30.03.2012 року.
Вважає дані дії Обухівської міської ради неправомірними і ухваленні рішення незаконними, оскільки 05.04.2006 р. між Обухівською міською радою та ГО ТІЗ «Стожари» було укладено договір оренди землі № 17, відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого та додатків до нього ГО ТІЗ «Стожари» було передано відповідачем у строкове платне користування терміном на 20 років земельну ділянку заг. пл. 40,0 га. під забудову приватними будинками на території третього мікрорайону м. Обухів, а зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3223110100:01:019:0001. В подальшому позивачем здійснювалась діяльність по розподілу та погодженню безоплатної передачі, в межах норм визначених чинним законодавством України, земельних ділянок для членів своєї громадської організації з площі земельної ділянки, яка була передана в оренду, що відповідає цілям визначеним у статуті ГО ТІЗ «Стожари».
Оскільки ОСОБА_1 не була членом ГО ТІЗ «Стожари» і позивач не надавав згоди про передачу їй земельної ділянки зі складу переданої в оренду ГО ТІЗ «Стожари» земельної ділянки, позивач вважає, що оскаржуваним рішенням Обухівської міської ради 58 сесії 05 скликання № 504 від 28.10.2010 р. порушуються права товарситва на користування земельною ділянкою, вказане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, тому воно є протиправним, а державний акт, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку на підставі цього рішення являється недійсним. На цій підставі просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ніколи не була членом ГО ТІЗ «Стожари» і останнє не надавало згоди на передачу їй земельної ділянки зі складу ділянки, що знаходиться в його користуванні, тому оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу та просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін, мотивуючи тим, що воно ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на наступні питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Так, відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилаються позивач в обґрунтування позовних вимог, не можуть бути підставами для припинення права власності на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_1, оскільки позивачем на доведено порушень вимог чинного законодавства Обухівською міською радою при передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_1
Проте, такі висновки суду перешої інстнації не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ГО ТІЗ «Стожари» мотивували свої вимоги порушення Обухівською міською радою норм Конституції України та ст. 116, 118, 122 ЗК України при передачі у власність земельною ділянки ОСОБА_1
Так з матеріалів вказаної справи вбачається, що 22 лютого 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено дані про реєстрацію юридичної особи Громадської організації Товариство індивідуальних забудовників «Стожари», що підтверджується випискою ЄДРЮО ФОП (а.с.11).
10 березня 2006 року загальними зборами членів ГО ТІЗ «Стожари» було затверджено Статут громадської організації згідно п.1.1 якого громадська організація товариство індивідуальних забудовників «Стожари» - є громадською організацією, що створена на основі спільних інтересів осіб, що мають на меті отримати у власність земельну ділянку в м. Обухові, Обухівського району, Київської області під забудову високоповерховими, зблокованими та індивідуальними будинками . ( а.с. 12-15). Вказаний Статут зареєстрований виконкомом Обухівської міської ради відповідно до рішення №220 від 21 березня 2006 року. (а.с. 12).
05 квітня 2006 року між Обухівською міською радою та ГО ТІЗ «Стожари» було укладено договір оренди землі № 17, відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого та додатків до нього ГО ТІЗ «Стожари» було передано відповідачем у строкове платне користування терміном на 20 років земельну ділянку заг. пл. 40,0 га. під забудову приватними будинками на території третього мікрорайону м. Обухів, а зазначеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3223110100:01:019:0001. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований в Обухівському РВ Київської регіональної філії Центру ДЗК за №0038 від 29 червня 2006 року. (а.с. 10). Цього ж дня між вказаними сторонами договору оренди землі був укладений акт прийому - передачі земельної ділянки. (а.с.5).
Таким чином позивач у справі ГО ТІЗ «Стожари» у відповідності до вимог ст. 93, 124, 125 ЗК України набуло права оренди земельної ділянки загальною площею 40 га. строком на 20 років та є належним користувачем даної земельної ділянки .
Також з матеріалів справи та пояснень представників позивача в апеляційній інстанції вбачається, що 28 жовтня 2010 року Обухівська міська рада Київської області розглянувши листа ТОВ «Український проект» ухвалила рішення №504 за яким затвердила технічну документацію із землеустрою розроблену ТОВ «Український проект» щодо складання документів ( державних актів на право власності), що посвідчують право гр.. ОСОБА_1 на земельну ділянку: площею 0.1000 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд в м. Обухові ж.м. Стожари, на території Обухівської міської ради та передала вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . ( а.с. 24).
30 березня 2012 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд у м. Обухів житловий масив "Стожари" та території Обухівської міської ради ділянку серії ЯМ №339544 кадастровий номер 3223110100:01:016:0028 , який зареєстрований 2 лютого 2012 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №322310001004033. (а.с. 22).
Колегія суддів, перевіряючи доводи апелянта щодо неправомірності дій відповідача у справі Обухівської міської ради при затвердженні технічної документації на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_1 та передачі їй у власність земельної ділянки приходить до висновку про обґрунтованість вказаних доводів та безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю громадянами набувається виключно відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).
Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Посилання суду першої інстанції на те, що перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку міститься в статті 140 ЗК України й що він є вичерпним, не може бути визнано підставою для відмови у позові, оскільки статтею 140 ЗК України встановлено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в установленому законом порядку. Разом із тим у справі, яка переглядається, судом установлено, що відповідач набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 5 ст.116 ЗК України ( в редакції яка діяла на час ухвалення оспорюваного рішення Обухівської міської ради) передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
Зазначена позиція викладена у Постанові ВСУ України від 19 червня 2013 року при розгляді цивільної справи №6-57цс13.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не вступала в члени ГО ТІЗ «Стожари» і на даний час не являється членом даної громадської організації, що підтверджується відповідною довідкою голови правління ГО ТІЗ «Стожари» . (а.с. 21).
Рішення правління ГО ТІЗ «Стожари» про згоду на вилучення земельної ділянки із користування та передачі її у власність ОСОБА_1 не ухвалювалося, навпаки в матеріалах справи міститься витяг з рішення №30 третьої сесії 6 скликання Обухівської міської ради від 30 грудня 2010 року згідно до якого було розглянуто лист від 06 грудня 2010 року наданий ГО ТІЗ «Стожари» про надання згоди на передачу земельних ділянок членам товариства згідно до додатку №1. Відповідно до вказаного додатку земельні ділянки пропонувалися передати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. (а.с. 89,90). Зокрема земельна ділянка АДРЕСА_1 пропонувалася передачі члену товариства ОСОБА_3.
Наданими позивачем документальними доказами підтверджується, що земельна ділянка, на яку 30 березня 2012 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд у м. Обухів житловий масив "Стожари" та території Обухівської міської ради ділянку серії ЯМ №339544 кадастровий номер 3223110100:01:016:0028 , який зареєстрований 2 лютого 2012 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №322310001004033, повністю накладається на земельну ділянку АДРЕСА_1 яка перебуває у користування ГО ТІЗ «Стожари» згідно договору оренди землі від 05 квітня 2006 року. Даний факт повністю підтверджується детальним планом території 3-го мікрорайону м. Обухів ( а.с. 3) схемою розміщення земельної ділянки (а.с. 17), кадастровим планом земельної ділянки (а.с.18) із якого вбачається, що суміжними землекористувачами по даній земельній ділянці є ОСОБА_6, та ТОВ «Прометей» і адреса розташування вказаної земельної ділянки: АДРЕСА_1, що повністю співпадає із даними кадастрового плану по виготовленню державного акта ОСОБА_1 (а.с. 23).
Факт повного накладання меж земельної ділянки наданої ОСОБА_1 із межами земельної ділянки АДРЕСА_1 підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження №07/08-13/Е від 07 серпня 2013 року наданого позивачем до апеляційного суду, з підстав відмови судом першої інстанції призначення судової експертизи.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог громадської організації товариство індивідуальних забудовників «Стожари», оскільки відповдач у справі Обухівська міська рада передаючи у власність земельну ділянку ОСОБА_1 не отримала згоду користувача даної земельної ділянки ГО ТІЗ "Стожари" на її вилучення чим порушила вимоги ст. 116 ч.5 ЗК України , тому вказане рішення у відповідності до вимог ст. 155 ч.1 ЗК України повинно бути визнано не правомірним, а Державний акт на право влансоті на землю недійсним.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів пропорційно підлягає стягненню на користь ГО ТІЗ "Стожари" понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 172 грн. 35 коп. грн. (115 грн. при пред'явленні позову + 57,35 грн. при подачі апеляційної скарги) (а.с.1, 104).
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,314, 316 ЦПК України, ст.ст. 116, 125, 155 ЗК України, ст. 14,19 Конституції України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Стожари" задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позов Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Стожари" до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання недійсним державного акту задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Обухівської міської ради 58 сесії 5 скликання №504 від 28.10.2010 р., в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд у м. Обухів ЖМ "Стожари" та території Обухівської міської ради.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого 30 березня 2012 року на ім'я ОСОБА_1 серія ЯМ №339544 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд у м. Обухів ЖМ "Стожари" та території Обухівської міської ради кадастровий номер 3223110100:01:016:0028.
Стягнути з ОСОБА_1 та Обухівської міської ради на користь Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників "Стожари" понесені судові витрати в розмірі 86 грн. 18 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий: М.А.Яворський
судді Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагєєв