Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/443/13-ц
12 серпня 2013 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Волощука В.В.
секретаря Федорчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань, в м.Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області Ступак Світлани Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії,-
02.08.2013 року ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування зазначених вимог позивачка посилається на те, що між нею та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Житомирського регіонального управління було укладено договір іпотеки від 14.03.2008 року, який посвідчений Олевською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 516, предметом якого був житловий будинок загальною площею 284.4 кв.м., (позначений літерою А), з надвірними будівлями: сараю, туалету, колодязя (позначеними відповідно літерами Б,Т,К), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 На підставі договору іпотеки, державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори було накладено заборону відчуження нерухомого майна, яке було предметом договору іпотеки. Однак рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2013 року у цивільній справі № 2-6/11, визнано недійсним вищевказаний договір іпотеки.
А тому 23.07.2013 року позивачка звернулася до Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області із заявою щодо внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення зазначеної іпотеки та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 6704440 від 23.07.2013 року було внесено відповідний запис, проте державний реєстратор не припинив обтяження, тобто не зняв заборону відчуження майна, яке виникло при укладенні вищевказаного договору іпотеки і яке залежить від дій державного реєстратора. Позивачка вважає, що така бездіяльність державного реєстратора Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області призвела до обмеження її права власності, оскільки ОСОБА_1, на даний час обмежена в можливості відчужити дане нерухоме майно. У зв'язку із чим для відновлення свого права на володіння, користування та розпоряджання власним нерухомим майном звернулася до суду із вказаним позовом.
Позивачка ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги підтримала повністю, із підстав які наведено у поданій нею до суду позовній заяві, подавши при цьому до суду письмове клопотання щодо розгляду справи у її відсутності.
Представник відповідача - Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області у судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву відносно розгляду справи за позовом ОСОБА_1, у відсутності представника. Стосовно задоволення позову просять прийняти відповідне рішення згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, підлягає задоволенню із наступних підстав:
Матеріалами справи встановлено, що 14.03.2008 року між позивачкою ОСОБА_1, та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Житомирського регіонального управління було укладено договір іпотеки, який посвідчений Олевською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 515. Згідно до п.1.2 вказаного договору іпотеки - предметом іпотеки був житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-14). На підставі договору іпотеки, державним нотаріусом Олевської державної нотаріальної контори було накладено заборону відчуження нерухомого майна, яке було предметом договору іпотеки.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2013 року у цивільній справі № 2-6/11, визнано недійсним вищевказаний договір іпотеки. Зазначене рішення набрало законної сили 15.06.2013 року.(а.с.15-21).
Згідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 6704440 від 23.07.2013 року - іпотеку нерухомого майна власника ОСОБА_1, припинено 23.07.2013 року. (а.с.22). Однак державним реєстратором Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області не припинено обтяження, тобто не знято заборону відчуження майна - житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Житомирської області, яке виникло при укладенні вищевказаного договору іпотеки. У зв'язку із чим позивачка і звернулася до суду з вимогою до Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії, оскільки при зверненні позивачки з вимогою до відповідача щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1, було відмовлено та рекомендовано звернутися за захистом свого права власності до суду.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Положеннями ч.1, 2 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.
Як було зазначено вище рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 08.05.2013 року, у цивільній справі № 2-6/11, визнано недійсним договір іпотеки від 14.03.2008 року.(а.с.15-21).
Згідно п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - це заборона розпоряджатися та (або) користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Частиною 9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 6704440 від 23.07.2013 року - іпотеку нерухомого майна власника ОСОБА_1, припинено 23.07.2013 року та цього ж дня подано заяву ОСОБА_1, до державного реєстратора про припинення обтяження, однак за відсутністю на то поважних причин ОСОБА_1, відповідачем було відмовлено в задоволенні її заяви.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи про обтяження нерухомого майна скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таким чином, у зв'язку із визнанням недійсним договору іпотеки від 14.03.2008 року, який був підставою для внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, запис згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.
Разом із тим, положеннями ч.2 ст.386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтями 3, 15 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 7 частини 2 ст.16 ЦК України, встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи є припинення правовідношення.
Так відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищенаведене, оцінюючи встановлені обставини справи, приписи законодавства, в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги із доводами, які обґрунтовують їх на підставі наданих доказів, є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.21,41,55 Конституції України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.2,16,19,26,30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст.ст.3,15,16,319,321,386 ЦК України, ст.ст.3,10,11,15,57,60,61,88,158,197,212-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області Ступак Світлани Володимирівни про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Реєстраційну службу Олевського районного управління юстиції Житомирської області, в день надходження рішення суду, припинити обтяження (зняти заборону відчуження) й виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на житловий будинок, загальною площею 284.4 кв.м., (позначений літерою А) з надвірними будівлями: сараю, туалету, колодязя (позначеними відповідно літерами Б, Т, К), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Житомирської області, яке виникло на підставі договору іпотеки від 14 березня 2008 року посвідченого Олевською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 515, укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456 в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Житомирського регіонального управління, ЄДРПОУ 26479796 м.Житомир, суб.кор.рах. №39011760300001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 311818.
Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. В. Волощук