Справа № 161/5265/13-ц
Провадження № 2/161/2113/13
25 липня 2013 року Луцький міськрайонний суд
в складі: головуючої - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі Акайомовій Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
25.03.2013 ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, внаслідок смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: на ? частину будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також до складу спадкового майна ввійшли дві земельні ділянки, площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, в якому розпорядився подальшою долею частини спадкового майна, а саме: заповів ? частину вказаного житлового будинку своїй громадянській дружині ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_3 відсутні спадкоємці перших трьох черг за законом, право на спадкування одержують спадкоємці четвертої черги. ОСОБА_3 на день своєї смерті постійно, протягом останніх 20 років проживав разом зі своєю громадянською дружиною та її рідним сином, чоловіком позивачки, ОСОБА_4 Протягом усіх 20 років, які спадкодавець та ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбі, ОСОБА_3 ставився до її сина, як до власної рідної дитини, в них були досить теплі та дружні родинні відносини, разом вели господарство, підтримували благоустрій будинку, облаштовували прибудинкову територію, мали спільний побут та сімейний бюджет, разом їздили відпочивати, а відповідно мали взаємні права та обов'язки по відношенню один до одного. Отже, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю (згідно положень ст. 3 Сімейного кодексу України) останні 20 років до дня смерті спадкодавця. Відповідно, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважаються спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 Таким чином, частка кожного зі спадкоємців у спадковому майні, яке не охоплено заповітом, спадкодавця ОСОБА_3 є рівною і складає ? його частину. Проте, після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 повідомила, що не бажає приймати спадщину та оформляти право власності на частину будинку, яку заповів їй спадкодавець та, що не заперечує, щоб її син ОСОБА_4 став одноосібним власником будинку та земельних ділянок, які ввійшли до складу спадкового майна. Однак, жодних заяв до нотаріуса не подавали. До того ж така домовленість існувала між рідними людьми, тому потреби письмово оформлювати вищевказану домовленість не виникало. Після смерті ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) і до моменту смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) вважалось, що останній є власником цілого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельних ділянок, площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства, які знаходяться в с. Озеряни, та належали ОСОБА_3 до моменту його смерті. Право власності на успадковане майно ОСОБА_4 не було оформлено належним чином та станом на сьогоднішній день відсутні правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки та нерухомість. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 ввійшов будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, дві земельні ділянки, які належали спадкодавцю на праві власності, та дві земельні ділянки, які були успадковані ним після смерті ОСОБА_3 У встановлений законодавцем 6-місячний термін, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1 звернулась до Луцької районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, в той же час ОСОБА_2, мати покійного подала заяву про відмову від спадщини по смерті свого сина. Проте, у зв'язку з тим, що право власності на будинок та земельні ділянки, тобто на майно, яке входить до спадкової маси, не було оформлено належним чином ОСОБА_4, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Просить суд, визнати за нею право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та право власності на земельні ділянки, які знаходяться в с. Озеряни Баківцівської сільської ради: 025 га та 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 048 га та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4
В судове засідання позивач не з'явилася та представником позивача ОСОБА_5 подано заяву, в якій позов підтримав із зазначених у ньому підстав, просив його задовольнити та розгляд справи проводити у його відстності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати за її відсутності, позов визнає та просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1236 Цивільного кодексу України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Баківцівською сільською радою Луцького району Волинської області (а.с. ), у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належну йому ? частину будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказане майно належить спадкодавцеві на праві спільної часткової власності, що підтверджується копією відповіді на адвокатський запит від 17.02.2013 року (а.с. ) та копією довідки від 04.03.2013 року (а.с. ), наданими Баківцівською сільською радою. Також до складу спадкового майна ввійшли дві земельні ділянки, площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства. Право власності спадкодавця на вказані земельні ділянки підтверджується копією державного акту № 131 від 04.01.2001 року (а.с. ), виданого Баківцівською сільською радою.
На виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.05.2013 року, Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. ).
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишив заповіт (а.с. ), та заповів ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2
Належні спадкодавцеві на праві власності земельні ділянки не були охоплені заповітом.
Спадкоємців перших трьох черг по смерті ОСОБА_3 немає.
Як вбачається з копії відповіді на адвокатський запит від 17.02.2013 року (а.с. ), та копії довідки від 04.03.2013року (а.с. ), наданих Баківцівською сільською радою, ОСОБА_3 на день своєї смерті постійно, протягом останніх 20 років проживав разом з відповідачем ОСОБА_2 та її рідним сином ОСОБА_4 Останні вели спільний побут, господарство, мали взаємні права та обов'язки, про що вказано в поданій позовній заяві та не заперечувалось відповідачем при подачі заяви про визнання позову.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю (згідно положень ст. 3 Сімейного кодексу України) останні 20 років до дня смерті спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Таким чином, частка кожного зі спадкоємців у спадковому майні, яке не охоплено заповітом, спадкодавця ОСОБА_3 є рівною і складає ? його частину.
Право власності на успадковане майно ОСОБА_4 не було оформлено належним чином та, відповідно, станом на сьогоднішній день відсутні правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки та нерухомість.
17.05.1980 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 17.05.1980 року (а.с. ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. ), виданого виконавчим комітетом Баківцівської сільської ради.
Заповіту, у якому б покійний виразив свою волю та розпорядився подальшою долею спадкового майна немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважаються спадкоємцем четвертої черги за законом по смерті ОСОБА_3
Згідно зі ст. 1245 Цивільного кодексу України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 ввійшов будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, дві земельні ділянки, які належали спадкодавцю на праві власності, що підтверджується копією державного акту № 126 (а.с. ), виданого Баківцівською сільською радою, та дві земельні ділянки, які були успадковані ним після смерті ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач звернулась до Луцької районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. ), в той же час ОСОБА_2, подала заяву про відмову від спадщини по смерті свого сина (а.с. ).
Проте, у зв'язку з тим, що право власності на будинок та земельні ділянки, тобто на майно, яке входить до спадкової маси, не було оформлено належним чином ОСОБА_4, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до п. 21 Постанови ПВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як особи, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент його смерті, що підтверджується копією довідки Баківцівської сільської ради (а.с. ), вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3
У зв'язку з відсутністю заповіту по смерті ОСОБА_4 має місце спадкування за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 17.05.1980 року (а.с. ) та його мати ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 21.08.1957 року (а.с. ). ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, шляхом подачі до нотаріуса письмової заяви про прийняття спадщини, в свою чергу ОСОБА_2 відмовилась від своєї частки у спадщині, шляхом подачі відповідної заяви. Отже, на сьогоднішній день, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_1, проте реалізувати свої майнові права на спадкове майно можливо лише в досудовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача
в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 11, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1233, 1236, 1245, 1258, 1261, 1264, 1267, 1268, 1270, 1297 ЦК України, Постановою ПВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» суд ,-
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме: на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме: на земельні ділянки, які знаходяться в с. Озеряни Баківцівської сільської ради: 025 га та 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 048 га та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства, як на спадкове майно по смерті ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги про апеляційне оскарження, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук