Справа № 456/403/13- к
Провадження № 1-кп/456/24/2013
імене України
"15" серпня 2013 р.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Андрейківа Ю. Я.
при секретарі Куртій В. Ю.
з участю прокурора Пристаюка В Б.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лисків Жидачівського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, одруженого , що має на утриманні 2 дітей віком 14 та 7 років, раніше засудженого 09.08.2011 року Стрийським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 190 КК України
за ч.2 ст. 190,ч. 3 ст. 190 КК України,суд -
Встановив:
В середині липня 2012 року, ОСОБА_2 ,перебуваючи в с. Ланівка Стрийського району з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_1, під виглядом продажу потерпілому автомобіля марки «АЗЛК - 2138» коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, заволодів грошима ОСОБА_1 в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в період приблизно з 08.09-10.09.2012 року, ОСОБА_2 перебуваючи за місцем проживання останнього за адресою: с. Ланівка Стрийського району, під приводом користування електроінструментами та їх поверненням протягом доби, заволодів належним йому майном, а саме: болгаркою потужністю 1800 кВт та болгаркою 1100 кВт, всього на загальну суму 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, та не маючи на меті виконати взяті на себе зобов'язання, збув болгарку потужністю 1800 кВт в ломбард «Скриня», що в м. Стрий, вул. Валова.
Окрім цього, 20 серпня 2011 року ОСОБА_2, шляхом обману та зловживання довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_1, будучи за місцем проживання останнього за адресою: с. Ланівка Стрийського району, під приводом позики у заявника грошей у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США для здійснення підприємницької діяльності, що станом на 20 серпня 2011 року становило 159 400 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) гривень згідно курсу долара, та зобов'язанням їх повернути до 15 березня 2012року, не маючи на меті виконати взяті на себе зобов'язання, заволодів грошима ОСОБА_1 у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США та їх згідно розписки не повернув, чим завдав останньому шкоду на вказану суму, що становить великі розміри.
Продовжуючи свою злочинну діяльність. 23 березня 2012 року, ОСОБА_2, повторно, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_1, будучи за місцем проживання останнього за адресою с. Ланівка Стрийського району, спонукавши потерпілого ОСОБА_1 взяти кредит в банку на суму 4 000 (чотири тисячі) гривень і оформленням кредиту на ім'я заявника, отримавши від потерпілого вищевказану суму з подальшим поверненням кредитних грошей, не маючи на меті виконати взяті на себе зобов'язання заволодів грошима ОСОБА_1 у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень, чим завдав останньому шкоду на вказану суму, та отримані гроші не повернув.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, вину свою визнав частково у вчиненому щиросердечно розкаявся, детально розповів про вчинений злочин ствердив, що на даний час проживає разом із своєю дружиною та двома дітьми. Тимчасово не працює. Приблизно у 2000 році, він змінив своє прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2. Своє прізвище він вирішив змінити у зв'язку з по життєвою депортацією його із держави Чехія. Близько півтора року назад, він із своїм товаришем ОСОБА_13, на власному автомобілі марки «Хюндай Соната», поїхали в с. Ланівка Стрийського району Львівської області, де його знайомий ОСОБА_13 хотів позичити гроші у невідомого на той час йому чоловіка - ОСОБА_1. Час від часу ОСОБА_2 провідував ОСОБА_1 та позичав у нього гроші. Приблизно в червні 2012 року він перебував в гостях у ОСОБА_1 і розповів йому, що знайомий ОСОБА_14, має віддати йому безплатно автомобіль марки «АЗЛК - 2138», коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, та одночасно запропонував ОСОБА_1 в подальшому придбати у нього даний автомобіль за одну тисячу п'ятсот гривень. На що останній погодився. В серпні 2012 року ОСОБА_2 притягнув на буксирі вказаний автомобіль за місцем проживання ОСОБА_1 та запропонував останньому його придбати, однак ОСОБА_1 відмовився через відсутність у нього коштів. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 були потрібні гроші, вищевказаний автомобіль в цей же ж день він відвіз на пункт прийому металів, який знаходиться по вул. Нижанківського м. Стрий, за міським кладовищем та здав вищевказаний автомобіль як металобрухт за 650 (шістсот п'ятдесят) гривень, однак домовився, щоб його ще не розбирали на запчастини, тому що даний автомобіль мав намір ще викупити.
Приблизно через три дні до ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_1 і сказав, що хоче купити в нього вищевказаний автомобіль. Знаючи, що автомобіль уже продав на пункт прийому металобрухту, він відповів, що має цей автомобіль та продає. При цьому запевнив ОСОБА_1, що вищевказаний автомобіль дійсно належить йому та має на нього документи, однак, зловживаючи його довірою, сказав, що автомобіль стоїть у гаражному кооперативі «Явір» в м. Стрию, а документи від машини віддав своєму знайомому та запевнив, що забере документи на вищевказаний автомобіль і одразу їх йому надасть, але за умови коли ОСОБА_1 заплатить йому 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень. ОСОБА_1 сказав, що з собою грошей не має, а також не має повної суми, а тільки половину на що ОСОБА_2 погодився. Після цього вони поїхали за місцем проживання , ОСОБА_1 де останній передав йому гроші у сумі 700 (сімсот) гривень, після чого ОСОБА_2 пообіцяв, що прижене автомобіль на наступний день коли ОСОБА_1 передасть йому решту грошей у сумі вісімсот гривень. Через декілька днів ОСОБА_1 приїхав знову до ОСОБА_2 та передав йому решту суму грошей, а саме 800 (вісімсот) гривень. Після цього вони пішли по вул. Л. Українки у м. Стрий , де ОСОБА_2 зайшов в будинок, в якому проживає, як він сказав, його знайомий, а ОСОБА_1 в той час залишився чекати на вулиці. Через декілька хвилин обвинувачений вийшов із будинку та підійшов до ОСОБА_1 і віддав йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і повідомив, що ключів від гаражу, де знаходиться обіцяний автомобіль , в нього зараз немає, і, пообіцяв, що вищевказаний автомобіль привезе на наступний день до додому ОСОБА_1, однак цього не зробив. ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 тимчасовий талон на прізвище ОСОБА_3. ОСОБА_1 неодноразово приїжджав до нього додому, щоб забрати автомобіль, однак віддавати автомобіль ОСОБА_2 не мав намір. Крім цього, в період приблизно з 08.09.12 - 10.09.2012 року, ОСОБА_2, перебуваючи у м. Стрий зустрів свого знайомого ОСОБА_4 з дружиною. Між ними виникла розмова під час котрої ОСОБА_2 попросив знайомого, щоб останній відвіз його у с. Ланівка Стрийського району, де він нібито звідти має забрати свою болгарку. Приїхавши ОСОБА_2 вийшов із автомобіля та пішов до будинку ОСОБА_1, а знайомий ОСОБА_4 з дружиною залишились чекати в автомобілі. Прийшовши до ОСОБА_1 він запитав чи має він болгарку при цьому пояснивши, що вона потрібна йому для проведення ремонтних робіт по господарству. На що ОСОБА_1 відповів, що має, однак дана болгарка належить його сусідові ОСОБА_5. ОСОБА_2, запевнив, що на наступний день поверне болгарку. Він повірив і позичив ОСОБА_2 вищевказану болгарку потужністю 1800 кВт. Після чого ОСОБА_2 зі знайомим поїхали в ломбард «Скарбниця», що м. Стрий, вул. Валова, де дружина знайомого ОСОБА_4 віддала під заставу свого паспорта вищевказану болгарку за суму 150 гривень. Отримані гроші вона віддала ОСОБА_2 Після цього вони розійшлися. Відповідно на наступний день болгарку ОСОБА_1 не повернув. Через два дні ОСОБА_2 знову приїхав додому ОСОБА_1 та попросив у нього позичити йому ще малу болгарку, та при цьому усно зобов'язався на наступний день поверне обидві болгарки. ОСОБА_1, позичив йому ще також і власну болгарку, потужністю 1100 кВт. Дану болгарку ОСОБА_2 використовував для роботи по господарству. В той час у нього за місцем проживання знаходився його рідний брат ОСОБА_6, який попросив позичити йому болгарку для того, щоб порізати металеві кутники. ОСОБА_2 надав йому малу болгарку, яка в подальшому зламалась. На наступний день позичені болгарки він так і не повернув ОСОБА_1 запевняючи останнього , що дані болгарки йому ще потрібні, так як він повністю не завершив ремонтні роботи у своєму гаражі. Крім цього, 20 серпня 2011 року ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_1 додому та попросив в ОСОБА_1 позичити йому гроші у сумі триста доларів США. Однак останній відмовився. За час їхнього знайомства ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші на загальну суму 5 000 (п'ять тисяч) доларів США, які так і не повернув. Після цього ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1, що власноручно напише йому розписку згідно котрої буде зобов'язаний повернути йому гроші у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США в разі не повернення ним йому грошей у сумі 5 000 (п'яти тисяч) доларів США. На що ОСОБА_1 погодився і ОСОБА_2 написав йому розписку у якій вказав, що позичає в останнього гроші у сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США та які зобов'язується повернути до 15 березня 2012 року. В даній розписці він підписався як ОСОБА_7 та зазначив дату - 20 серпня 2011 року. Жодних свідків при їхній домовленості в той час не було. Після цього ОСОБА_1 передав йому гроші у сумі 300 (триста) доларів США. Після закінчення терміну згідно розписки, останній неодноразово запитувався у ОСОБА_2, коли він йому поверне вищевказані гроші. Але так як в той час ОСОБА_2 не мав грошей, то просив у ОСОБА_1, щоб той ще трохи почекав та обіцяв, що поверне йому гроші у сумі 5 000 (п'яти тисяч) доларів США з компенсацією за його чекання у сумі 2,5% від даної суми. Однак жодної суми грошей ОСОБА_1 так і не повернув у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. 23 березня 2012 року, ОСОБА_2 в обідній час зустрівся у м. Стрий біля ж/д вокзалу з ОСОБА_1 Між ними виникла розмова, вході якої ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 позичити йому гроші у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень на власні потреби. Але останній відповів, що на той момент не має грошей. Та запропонував ОСОБА_2, що візьме на своє ім'я, так як знав, що той свій паспорт громадянина загубив, позику у банку, а ОСОБА_2 вже сам буде його сплачувати. На що він погодився та сказав, що буде поручителем згідно даного договору-кредиту. Після чого вони разом направились у ПАТ «Платинум Банк». Зайшовши в приміщення ПАТ «Платинум Банк», що в м. Стрий, пл. Майдан Ринок, 34, ОСОБА_1 оформив на себе кредит у сумі чотири тисячі гривень. Жодних документів під час оформлення даного кредиту ОСОБА_2 не підписував, а тільки надав номер свого мобільного телефону працівнику ПАТ «Платинум Банк», котра оформлювала даний кредит. Після оформлення даного договору він разом із ОСОБА_1 направились у приміщенні «Кредобанку», що в м. Стрий, пл. Майдан Ринок,17, де останній мав отримати згідно цього договору-кредиту гроші, так обидва ці банки є партнерами. Після цього отримані гроші у сумі 4 000 гривень ОСОБА_1 передав у повній сумі ОСОБА_2 А останній в свій час зобов'язався сплачувати цей кредит. Приблизно через двадцять днів ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_1 та попросив його, щоб перших два місяці той сплатив даний кредит тому, оскільки в нього немає грошей. На що останній погодився. Через два місяці ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_2 та сказав, щоб він надалі сам продовжував сплачувати вищевказаний кредит, на що ОСОБА_2 дав згоду, однак даний кредит так і не сплачував, оскільки, як зазначає ОСОБА_2, через своє скрутне становище, не мав можливості. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 гроші у сумі 4 000 гривень ОСОБА_1 також не повернув. Свою вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, обіцяє більше такого не вчиняти.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим його вина у інкримінованих йому злочинах доведена даними показами потерпілого ОСОБА_1, яким показав, що проживає сам. Приблизно один рік назад він особисто познайомився з ОСОБА_7, котрий проживає у АДРЕСА_1. Час від часу він приходив до нього в гості. Приблизно в середині липня 2012 року до нього приїхав ОСОБА_7 з невідомим йому знайомим , на автомобілі ВАЗ, якої саме моделі не пригадує та притягнув на буксирі автомобіль марки «АЗЛК - 2138» коричневого кольору і запропонував купити даний автомобіль, котрий як зазначив ОСОБА_7 належить йому. Але так як на той момент він грошей не мав, то відмовився від його пропозиції. Після цього ОСОБА_7 поїхав до себе додому, забравши із собою даний автомобіль. Однак через деякий час передумавши він вирішив придбати у ОСОБА_7 запропонований автомобіль. І через три дні поїхав до ОСОБА_7 за місцем його проживання, а саме АДРЕСА_1, і запитав у нього чи продає він ще автомобіль, на що ОСОБА_7 йому відповів, що даний автомобіль він ще має і продає його за одну тисячу п'ятсот гривень. Той ще раз запитався у ОСОБА_7 чи дійсно даний автомобіль належить йому і чи має на нього відповідні документи, а також поцікавився у нього, де знаходиться вищевказаний автомобіль, так як мав намір одразу ж його забрати, і він відповів, що у гаражі, котрий знаходиться у гаражному кооперативі «Явір» м. Стрий, а також переконав ОСОБА_1, що даний автомобіль дійсно належить йому та є на нього відповідні документи, однак в той час він їх не мав тому, що дав їх своєму знайомому, якому саме і чому йому не повідомив. Та сказав, що забере документи на вищевказаний автомобіль і одразу їх надасть. Після цього вони поїхали до ОСОБА_1 додому у с. Ланівка Стрийського району, де він, приблизно у середині липня 2012 року, точної дати не пригадує, передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі сімсот гривень, так як на той час необхідної повної суми не мав, то сказав, що решту грошей, а саме вісімсот гривень поверне йому через декілька днів. На той момент ОСОБА_7 йому запропонований автомобіль і відповідні документи на нього не надав і не показав, так як сказав, що все передасть одразу, як отримає решту грошей у сумі вісімсот гривень. ОСОБА_1 погодився, тому, що йому на той момент довіряв, так як з ОСОБА_7 перебував у дружніх довірчих відносинах, а також тому, що він його запевнив, що даний автомобіль належить йому. Приблизно через тиждень часу ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 другу частину грошей у сумі вісімсот гривень за місцем проживання останнього, а саме АДРЕСА_1. І за попередньою домовленістю він з ОСОБА_7 пішов забрати, куплений ним в останнього, автомобіль марки «АЗЛК - 2138» коричневого кольору та документи до нього. Після чого вони пішли по вул. Нижанківського у м. Стрий, біля міського кладовища, де ОСОБА_7 зайшов в будинок, який саме не пригадує, а він в той час залишився чекати його на вулиці. Через декілька хвилин ОСОБА_7 вийшов із цього будинку із ще одним невідомим хлопцем, переговорили між собою, і ОСОБА_7 підійшов до нього і віддав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вищевказаний автомобіль і повідомив, що ключів від гаражу, де знаходиться обіцяний автомобіль марки «АЗЛК-2138», в нього зараз немає, і, зловживаючи довірою ОСОБА_1, пообіцяв, що вищевказаний автомобіль привезе на наступний день до нього додому. Вказані гроші, а саме у загальній сумі одна тисяча п'ятсот гривень, він давав ОСОБА_7, так як він переконав його, що має автомобіль марки «АЗЛК - 2138» і може продати йому за усною домовленістю. Якщо б він знав, що ОСОБА_7 не має наміру і можливості передати вищезазначений автомобіль, який мав намір його продати йому одразу після отримання ним грошей у сумі одна тисяча п'ятсот гривень, то б ОСОБА_1 не погодився давати йому вказані гроші. Після того, як він передав гроші ОСОБА_7, то останній йому автомобіль по сьогоднішній день так і не передав як і не відав ОСОБА_1 вищевказані гроші. Постійно обманює його у тому, що дасть автомобіль, який фактично він не має і фактично уникає зустрічі, щоб не повернути останньому гроші.
Крім цього в період приблизно з 08.09-10.09.2012 року, ОСОБА_7, приїхав до ОСОБА_1 додому на автомобілі сірого кольору за місцем проживання і запитав чи має я болгарку, але більшого розміру та більшої потужності, так як пояснив, що проводить в своєму гаражі ремонтні роботи і хоче відрізати кусок металевого кутника, який йому заважає. На що той йому відповів, що має, однак дана болгарка належить його сусідові ОСОБА_5. Після чого ОСОБА_7 його запевнив, що на наступний день її поверне. ОСОБА_1 повірив і позичив йому вищевказану болгарку потужністю 1800 кВт, якої фірми не пригадує. На наступний день ОСОБА_7 дану болгарку йому так і не повернув. Через два дні ОСОБА_7 знову приїхав до нього і запитався чи має малу болгарку, так як йому ще потрібна і мала болгарка. На що він йому сказав, що має. Після чого позичив ОСОБА_7 власну болгарку потужністю 1100 кВт, якої фірми не пам'ятає, та сказав йому, щоб повернув, позичені ним, обидві болгарки на наступний день. ОСОБА_7 погодився і усно зобов'язався повернути дані болгарки у вказаний термін, та після цього, взявши другу болгарку, поїхав. На наступний день ОСОБА_7 так і не повернув, позичені йому ОСОБА_1, вищезазначені болгарки. Після чого ОСОБА_1 приблизно 5 разів приходив до нього додому і казав, щоб він повернув дані болгарки, однак ОСОБА_7 кожного разу казав, що дані болгарки йому ще потрібні, так як він повністю не завершив ремонтні роботи у своєму гаражі, та, зловживаючи останнього довірою, кожного разу тільки обіцяв, що він їх поверне, але по сьогоднішній день він вищевказані болгарки так і не повернув ОСОБА_1. Крім цього, 20 серпня 2011 року ОСОБА_7 приїхав до ОСОБА_1 додому у с. Ланівка Стрийського району на чорному автомобілі іноземного виробництва, та, зайшовши у його літню кухню, попросив позичити йому гроші у сумі 20 000 (двадцяти тисяч) доларів США, котрі, як він пояснив, необхідні йому на покупку складського приміщення, щоб в подальшому реалізовувати якусь продукцію. На що він йому відповів, що позичить тільки за умови, якщо він напише розписку згідно котрої він буде зобов'язаний повернути йому позичені гроші у сумі двадцять тисяч доларів США до погодженої ними двома дати, а саме до 15 березня 2012 року. Після чого, закликавши ОСОБА_8, жителя с. Ланівка Стрийського району, та ОСОБА_9, жительку с. Ланівка Стрийського району, котрі були свідками їхньої угоди, ОСОБА_1 позичив ОСОБА_7 вищевказану суму грошей, копюрами номіналом по сто доларів США, взамін на підписану ним зобов'язальну розписку. Взявши позичені ним гроші у сумі двадцять тисяч доларів США, ОСОБА_7 поїхав. Після того як закінчився термін повернення даних грошей ОСОБА_1 неодноразово запитувався у ОСОБА_7, коли він поверне йому вищевказані гроші, однак останній, зловживаючи його довірою, кожного разу тільки обіцяв, що поверне їх одразу як тільки продасть погружчики, котрі знаходяться на складському приміщенні, яке він нібито придбав. Однак станом на сьогоднішній день ОСОБА_7 так і не повернув ОСОБА_1 позичені ним йому гроші у сумі двадцять тисяч доларів США.
Крім цього, 23 березня 2012 року до додому ОСОБА_1 у с. Ланівка Стрийського району приїхав ОСОБА_7, котрий попросив в останнього позичити йому гроші у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень, але той ОСОБА_7 відповів, що в нього зараз немає грошей. Після чого ОСОБА_7 його попросив оформити на себе кредит у банку на суму чотири тисячі гривень, так як йому терміново потрібні були гроші на квартиру, на яку саме і чому він йому не пояснив, та сказав, що він буде поручителем згідно даного договору-кредиту. ОСОБА_1 запитався у ОСОБА_7 чому він не бере кредит на себе, на що той йому відповів, що не може, так як вже на той момент взяв позику в банку, в якому саме не сказав, і йому тепер відмовляють у наданні кредиту. Так як ОСОБА_1 перебував на той момент з ОСОБА_7 у дружніх довірчих відносинах, а також тому, що останній його запевнив, що даний кредит буде виплачувати саме він, то ОСОБА_1 погодився. Після чого вони разом із водієм, з котрим приїхав до нього додому за місцем проживання ОСОБА_7, поїхали в м. Стрий, щоб оформити даний кредит. В м. Стрий ОСОБА_7 сказав, що потрібно оформити кредит у ПАТ «Платинум Банк», так як в даному банку швидко можна отримати гроші, з чим ОСОБА_1 погодився. І вони зайшли в приміщення ПАТ «Платинум Банк», що в м. Стрий, пл. Майдан Ринок, 34, де ОСОБА_1 оформив на себе кредит у сумі чотири тисячі гривень. При оформленні даного кредиту ОСОБА_7 був також присутній, однак через приблизно 10 хвилин він сказав, що іде покурити і вийшов з даного приміщення, так і не повернувшись до кінця оформлення кредиту. Жодних документів під час оформлення даного кредиту він не підписував, а тільки надав номер свого мобільного телефону працівнику ПАТ «Платинум Банк», котра оформлювала даний кредит. Так як кредиту ОСОБА_1 ніколи не брав і не знає всіх умов такого договору, тому ніяких підозр на той момент в нього не виникло, тим паче, що з ОСОБА_7 в той час він перебував у дружніх довірчих відносинах. Оформивши даний кредит, останній отримав від працівника даного банку відповідні документи і так як вона йому сказала, направився отримати гроші в «Кредобанк», що в м. Стрий, пл. Майдан Ринок,17, котрий являється з ПАТ «Платинум Банк» банком-партнером. Саме в той час, коли ОСОБА_1 знаходився в приміщенні «Кредобанку», що в м. Стрий, пл. Майдан Ринок, 17, і де отримував згідно оформленого вищевказаного договору-кредиту гроші у сумі чотири тисячі гривень, до нього на номер мобільного телефону зателефонував ОСОБА_7 та запитався, де той знаходиться. На що ОСОБА_1 йому пояснив, де саме він отримує гроші. ОСОБА_7 йому сказав, що зараз підійде. Зустрівшись з ОСОБА_7, в той час він тільки передав йому дані гроші у сумі чотири тисячі гривень, а документи на кредит, котрі надала працівник ПАТ «Платинум Банк», забрав з собою. При цьому ОСОБА_7, зловживаючи його довірою, ще раз запевнив, що він даний кредит буде виплачувати сам. Після чого вони розійшлись.
Приблизно через двадцять днів до нього додому за місцем мого проживання приїхав ОСОБА_7 та попросив перших два місяці сплатити даний кредит, так як на той момент у нього не було грошей, а пізніше він сам буде все оплачувати, а також поверне йому гроші, які той сплатить за два перші місяці. ОСОБА_1 погодився, так як з ОСОБА_7 знався і перебував у довірчих дружніх відносинах, і перші два місяці він сплачував даний кредит у частині приблизно по 720 гривень за кожний місяць. Через два місяці ОСОБА_1 пішов до ОСОБА_7 і сказав йому, щоб той надалі сам продовжував сплачувати вищевказаний кредит, при цьому передав на його прохання документи, котрі йому надала працівник ПАТ «Платинум Банк» при оформленні кредиту 23 березня 2012 року та дві квитанція про оплату за два перших місяці погашення даного кредиту, на що ОСОБА_7 погодився.
02 жовтня 2012 року на адресу ОСОБА_1 прийшов лист від ПАТ «Платинум Банк» про систематичне порушення зобов'язань згідно договору, укладеного між ним та даним банком. Сума боргу станом на початок місяця жовтня 2012 року становила 3773,47 гривень. Після цього він неодноразово приходив за місцем проживання ОСОБА_7, однак весь час не заставав його вдома, а тільки його старшу доньку, котра казала, що батька немає вдома та котрій він передав копію вищевказаного листа про заборгованість, який надійшов від ПАТ «Платинум Банк» та попросив цей лист передати батькові для ознайомлення, а також, щоб вона сказала йому нехай зателефонує до нього. Однак ОСОБА_7 протягом цього періоду часу ОСОБА_1 не телефонував та не приходив до нього за місцем проживання. Приблизно через тиждень часу надійшов другий такий лист від ПАТ «Платинум Банк», в котрому знову наголошувалось про систематичне порушення зобов'язань згідно договору, укладеного між ним та даним банком, сума боргу уже становила 3875, 87 гривень. Так як ОСОБА_1 не хотів мати проблем з банком 09 жовтня 2012 року він погасив заборгованість по даному кредиту у сумі дві тисячі вісімсот гривень.
Вина обвинуваченого також в певній мірі доведена даними показами свідка ОСОБА_5, який показав, що позичив ОСОБА_1 болгарку, а коли звернувся, щоб останній повернув ОСОБА_1 сказав йому, що болгарку перезичив і на даний момент вона знаходиться в міліції. Як тепер йому стало відомо, що ОСОБА_1 позичив його болгарку обвинуваченому ОСОБА_2.
Також вина обвинуваченого доведена даним показами свідка ОСОБА_9, яка показала, що їй відомо, що ОСОБА_1 позичав ОСОБА_2 20 000 тис. дол.. США. та при даних обставинах була присутня.
Окрім цього вина обвинуваченого доведена даними показами свідка ОСОБА_8 , який вказав, що 20 серпня 2011 року близько 18 год. 00 хв. до нього зателефонував на номер мобільного телефону ОСОБА_1 та попросив бути присутнім як свідок при укладанні ним із ще одним чоловіком договору позики грошей, на що він погодився. В той час на подвір'ї господарства ОСОБА_1, крім нього перебували ОСОБА_9, яку ОСОБА_1 також запросив бути присутньою як свідок при даній угоді, котра також є жителькою с. Ланівка Стрийського району, та візуально знайомий ОСОБА_8 чоловік на ім'я ОСОБА_2, якого той декілька разів бачив у гостях в ОСОБА_1. Дана угода відбувалась на подвір'ї ОСОБА_1, а саме на дерев'яній лавці, що знаходилась біля грецького горіха. В ході позики грошей ОСОБА_1 звернувся до цього чоловіка на ім'я ОСОБА_2 та вказав на дві купки грошей, котрі лежали на вищевказаній лавці, кожна з котрої містила в собі купюри номіналом по сто доларів США та загальна сума кожної становила десять тисяч доларів США. При цьому ОСОБА_1 сказав цьому чоловікові, що позичає йому дану суму грошей на його потреби, але той зобов'язується їх повернути до домовленої між ними дати. ОСОБА_2 відповів, що знає яка сума знаходиться на даній лавці та запевнив ОСОБА_1, що поверне вищевказані гроші згідно їхнього договору при цьому написав йому в цей же ж час розписку згідно котрої зобов'язався повернути дані гроші та, підписавши її передав ОСОБА_1. Після цього цей чоловік на ім'я ОСОБА_2 взяв гроші та, сівши в свою машину поїхав. Також ОСОБА_8 доповнив, що даного чоловіка він знає тільки візуально і це є обвинувачений, так як декілька разів бачив як він приїжджав до ОСОБА_1, а також знає, що його звати ОСОБА_2.
Вина обвинуваченого також доведена даними показами свідка ОСОБА_3, який вказав, що в 2007 році продав автомобіль Москвич з документами невідомому йому хлопцеві і подальша доля автомобіля йому невідома. Також вказав, що ОСОБА_2 бачить вперше.
Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена даними показами свідка ОСОБА_10, яка ствердила, що потерпілого бачить вперше. Приблизно в середині вересня 2012 року, точної дати вона не пригадує, перебуваючи разом із своїм чоловіком ОСОБА_4, у м. Стрий зустріли знайомого її чоловіка на ім'я ОСОБА_2. Між нами виникла розмова, під час котрої ОСОБА_2 попросив її чоловіка, щоб той відвіз його в с. Ланівку Стрийського району, так як той мав звідти забрати свою болгарку і після чого вони поїхали за даною адресою. Приїхавши в с. Ланівку Стрийського району, ОСОБА_2 вийшов з машини і приблизно через 5-10 хвилини повернувся із болгаркою в руках. Після чого вони поїхали у м. Стрий. По дорозі ОСОБА_2 спитав у неї з чоловіком чи мають вони паспорт громадянина України, так як він хоче закласти дану болгарку в ломбард у зв'язку з тим, що йому необхідні гроші, а свого паспорта на той час він при собі не мав. На що ОСОБА_10 йому відповіла, що має паспорт громадянина України і ОСОБА_2 її попросив, щоб вона заклала його вищевказану болгарку в ломбарді, на що остання погодилась. Після чого вони поїхали в ломбард «Скарбниця», що в м. Стрий по вул. Валова, де ОСОБА_10 віддала під заставу свого паспорта вищевказану болгарку за суму близько 140-150 гривень, точної суми не пригадує. Отримані гроші вона віддала ОСОБА_2 у повній сумі і вони після цього розійшлися. Після того ОСОБА_10 більше не бачила ОСОБА_2.
Окрім того вина обвинуваченого доведена даними показами свідка ОСОБА_11, який ствердив, що приблизно в середині липня 2012 року, точної дати не пригадує, він знаходився по вул. Нижанківського м. Стрия, біля КП «Стрийводоканал» та в той час зустрів візуально йому знайомого на ім'я ОСОБА_2. Між ними виникла розмова в ході якої він запропонував йому придбати у нього автомобіль марки «Москвич», котрий на той момент був несправний, за 1 000 (одну тисячу) гривень. При цьому ОСОБА_2 його запевнив, що даний автомобіль належить йому, а продає його через те, що йому необхідні гроші, на що саме він мені не сказав.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того що немав помислу забрати кошти за проданий ним автомобіль не надавши самого автомобіля з тих підстав, що в період здійснення ОСОБА_1 оплати за автомобіль марки «АЗЛК - 2138» ОСОБА_2 з його слів знав, що даний автомобіль вже здано ним на металобрухт та отримано за це кошти. Цей факт як ствердив ОСОБА_2 він хотів скрити від потерпілого для можливості отримання коштів.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того що немав помислу не повертати позичені ним у потерпілого, під приводом на господарські потреби , дві болгарки , з тих міркувань, що як ствердив сам ОСОБА_2 коли їхав за болгаркою то мав розрахуватись за бензину свому знайомому , а тому змушений був здати болгарку в ломбард. Тобто на момент коли ОСОБА_2 зичив болгарку він уже знав про те, що здавши її він тільки зможе розрахуватись за бензин.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того що немав помислу невіддавати позичені ним у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000дол.США з тих міркувань, що як сам вказав обвинувачений, він на момент позики знав що немає можливості віддати такі кошти але надіявся що вони в нього будуть. Суд враховує при кваліфікації злочину в даному випадку те, що грошові кошти обвинувачений зичив щоб розрахуватись з боргами за рахунок коштів потерпілого. Не повернув позичені кошти і під час розгляду справи.
Попередній умисел на шахрайство ОСОБА_2 стверджується і тим що потерпілому представлявся за вигаданим прізвищем «ОСОБА_7» та підписував під цим прізвищем боргові розписки.
Крім того, вина обвинуваченого доведена дослідженими матеріалами кримінального провадження по справі, а саме: заявою ( а. к. п. 6); копіями тимчасового талону, запитом із відповіддю з ВРЕВ ДАІ ( а. к. п. 9 - 11) ; рапортом ( м. к. п.19); постановою про порушення к. с ( а. к. п. 20); заявою (а. к. п. 21);рапортом ( а. к. п. 28); заявою ( а. к. п. 31); копією розписки ( а. к. п. 33); постановою про порушення к. с. ( а. к. п. 36); заявою (а. к. п. 37); копіями повідомлення з квитанцією ( а. к. п. 39 - 41) ; характеризуючи ми даними на ОСОБА_2 ( а. к. п. 45 - 61); відповіддю з ломбарду ( а. к. п. 74); довідкою вартості ( а. к. п. 75); постановою про проведення виїмки, протоколом виїмки ( а. к. п. 76 - 78); постановою про визнання речовим доказом ( а. к. п. 80); квитанцією ( а. к. п. 83); заявою ( а. к. п. 120).
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 190,ч. 3 ст. 190 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що раніше судимий 09.08.2011 року Стрийським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 190 КК України, який присудив покарання у виді штрафу в сумі 1 700 гривень, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку (а.с. 42-44, 46);характеризується посередньо (а.с. 61); на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( а.с.52, 53, 60).
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, примирення з потерпілим.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - кримінальне правопорушення вчинено повторно.
Речовий доказ - болгарка потужністю 1800 кВт марки «Perfact winner» зеленого кольору (яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Стрийського МВ) - повернути власнику - ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Керуючись ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, а за ч.3 ст. 190 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі .
Згідно зі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи, не виїжджати за межі України без дозволу вказаних органів.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд, а строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ - болгарку потужністю 1800 кВт марки «Perfact winner» зеленого кольору (яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Стрийського МВ) повернути власнику - ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту оголошення.
Головуючий-суддя Ю. Я. Андрейків