Старобешівський районний суд Донецької області
245/92/13-А
14 серпня 2013 року Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого-судді Дехта Р.В., при секретарі Голуб Н.А., за участі прокурора Стеблевської В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве адміністративну справу за позовом виконуючого обов'язки прокурора Старобешівського району Донецької області до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови начальника ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 11.07.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Виконуючий обов'язки прокурора звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що прокуратурою Старобешівського району проведена перевірка додержання вимог адміністративного законодавства в Державної податкової інспекції у Старобешівському районі, якою встановлено, що постановою начальника ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області Ільяшенка О.А. від 11.07.2013 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня поза строк, встановлений ст. 38 КУпАП. Виявивши дане порушення на зазначену постанову було направлено подання відповідачу, який його залишив без задоволення, а тому просить в судовому порядку визнати незаконною та скасувати постанову відповідача.
В судовому засіданні виконуюча обов'язки прокурора Стеблевська В.М. підтримала заявлені вимоги, просила позов задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Суд, дослідивши матеріали справи, ухвалює рішення про задоволення позову на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
Судом встановлено, що постановою начальника ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області Ільяшенка О.А. від 11.07.2013 року ОСОБА_1 притягнуто притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня поза строк, встановлений ст. 38 КУпАП.
На думку прокурора рішення відповідача є неправомірним, правопорушення не є триваючим, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув у березні 2011 року, а тому прокуратурою району на постанову 18.07.2013 року було подано подання, яке відповідач залишив без задоволення, що підтверджується матеріалами справи, дані обставини є встановленими і не підлягають доказуванню.
Встановивши обставини справи, суд вважає, що між сторонами виникли спірні публічно-правові відносини щодо правомірності притягнення відповідачем до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Визначивши спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.. 104 КАС України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а згідно ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони відповідно до законодавства України.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серія Е № 027402 від 11.07.2013 року та протоколу про адміністративне правопорушення № 53 серії АА № 324650 від 10.07.2013 року ОСОБА_1 порушив порядок ведення обліку доходів і витрат за рахунок завишення валових витрат на суму 3521,00 грн. у декларації про доходи від 05.01.2011 № 49, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік.
Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у
розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та
підприємництву.
Згідно ч.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю,
надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування.
З урахуванням викладеного суд вважає, що правопорушення вчинене ОСОБА_1 не є триваючим, оскільки розпочато та закінчено у відповідний звітний період, а саме 2011 року.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення…
Враховуючи вищевикладене, суд визнає постанову такою, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст..ст. 2,60,69,71,104,160,161,162 КАСУ, ст..ст. 38,164-1 КУпАП, ст.. 21 Закону України «Про прокуратуру», суд, -
Позов виконуючого обов'язки прокурора Старобешівського району Донецької області до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови начальника ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області від 11.07.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області Ільяшенка О.А від 11.07.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.164-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:
14.08.2013