Справа № 488/3766/13-п
Провадження № 3/488/1393/2013р.
14.08.2013 року м.Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Непша О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення оформлення матеріалів Державної інспекції України з питань праці територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. Пермь Росія, громадянка України, працює товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївській глиноземний завод» - головним бухгалтером, мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул. Остапа Вишні, 64, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,
25 липня 2013 на товаристві з обмеженою відповідальністю «Миколаївській глиноземний завод», яке знаходиться за адресою: місто Миколаїв, Корабельний район, проспект Жовтневий, 471, зміст якого полягає в порушенні законодавства України про працю, чим порушив вимоги ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: перевіркою встановлено, що відповідно до наказу № 547/02 від 20 червня 2013 року звільнився ОСОБА_2 з 20 червня 2013 року (на підставі заяви за ч.3 ст.38 КЗпП України). Бухгалтерією підприємства при звільненні працівнику була нарахована вихідна допомога в сумі 7 242 гривен та компенсація за 1- днів не використаної основної щорічної відпустки в сумі 927 гривен 76 копійок, зазначені кошти були перераховані працівнику на картковий рахунок в банку 20 червня 2013 року на загальну суму 8 169 гривен 76 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 41455293 від 20 червня 2013 року. Разом з цим, відповідно до табелю обліку робочого часу 20 червня 2013 року працівнику проставлено робочий день, проте бухгалтерією підприємства при розрахунку зі звільненим не була нарахована заробітна плата за 1 останній робочий день.
Відповідно до особового розрахункового листа ОСОБА_2 заробітна плата та премія за відпрацьований 1 день працівнику була нарахована в кінці звітного періоду, на загальну суму (на руки) 112 гривен 78 копійок, та зазначені кошти працівнику були перераховані на карткових рахунок 05 липня 2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 45699031 від 05 липня 2013 року. Тобто, зі звільненим працівником не своєчасно проведено розрахунок.
Викладене свідчить про порушення ст.116 КЗпП України.
Перевіркою встановлено, що звільненому працівнику з яким своєчасно не проведено розрахунок із заробітної плати середній заробіток за дні затримки по день фактичної виплати належних коштів на момент перевірки не нараховано та не виплачено.
Викладене свідчить про порушення ст.117 КЗпП України.
Перевіркою встановлено, що 26 червня 2013 року на підприємство зайшло три листа з тимчасової втрати працездатності працівника ОСОБА_2 серії АВЦ № 455455, серії АВЦ № 454592, серії АВЦ № 434530. Відповідно до протоколу № 18 засідання комісії з соціального страхування на підприємстві зазначені листи розглянуто 03 липня 2013 року.
За рахунок підприємства відповідно до зазначених листів непрацездатності працівнику нарахована на руки загальна сума 762 гривен 23 копійки, рішення про призначення допомоги за листами з тимчасової втрати працездатності прийнято 03 липня 2013 року (протокол засідання комісії з соціального страхування № 18) проте в порушення ч.2 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зазначені кошти були перераховані на картковий рахунок працівнику лише 25 липня 2013 року, а не в найближчий після дня призначення допомоги строк установлений для виплати заробітної плати, тобто 07 липня 2013 року. Відповідно до діючого колективного договору встановлені наступні строки для виплати заробітної плати за першу половину місяця 22 числа, за другу 7 числа.
Правопорушниця в судовому засіданні свою провину визнала та просила обмежитись усним зауваження.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпроАП, крім пояснень останнього, підтверджується протоколом № 14-01-021/0201 про адміністративне правопорушення від 25 липня 2013 року, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 14-01-021/0443 від 25 липня 2013 року, пояснювальною запискою, копією платіжного доручення № 45699031 від 05 липня 2013 року.
Вислухавши думку правопорушниці, вивчивши матеріали справи та надавши оцінку представленим доказам, суддя находить доведеною вину правопорушника у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпроАП, тобто у порушенні вимоги законодавства про працю та про охорону праці.
Враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, а також те, що ОСОБА_1, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, свою провину визнала, у вчиненому кається, суддя вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпроАП.
Керуючись ст.22, ст.ст.283-284, ст.294 КУпроАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпроАП - закрити на підставі ст.22 КУпроАП оголосити йому усне зауваження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.І.Непша