Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"30" липня 2013 р. Справа № 0670/8788/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
при секретарі Соморовій В.А. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" та Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" лютого 2013 р. у справі за позовом Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" про стягнення податкової заборгованості,
У грудні 2012 року Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби (далі - Малинська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ "Радомишльський машинобудівний завод") 97110,24 грн. податкової заборгованості, у т.ч. 63987,84 грн. - з плати за землю, 2229,93 грн. - з податку на прибуток, 23028,00 грн. - з податку на додану вартість, 173,05 грн. - за збір за забруднення навколишнього природного середовища, 338,67 грн. - збір за спеціальне використання води, 180,81 грн. - з плати за користування надрами, 4459,11 грн. - з податку з власників транспортних засобів, 2530,57 грн. - з комунального податку, 182,26 грн. - з надходження податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 1 січня 2011 року. Вказана заборгованість, на думку позивача, виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених в податкових деклараціях та визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань і в добровільному порядку не сплачена.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" на користь Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби 29093,67 грн. податкового боргу. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Радомишльський машинобудівний завод" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю за безпідставністю або скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і залишити адміністративний позов у цій частині без розгляду. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
З апеляційною скаргою звернулася до суду також Малинська об'єднана державної податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Радомишльський машинобудівний завод" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Коростенської міської ради і як платник податків перебуває на обліку в Радомишильському відділенні Малинської ОДПІ (а.с.54).
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III та Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (далі ПК України).
Згідно ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як убачається з п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, вважаються узгодженими з дня подання такої декларації.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається угодженим у день отримання платником податків повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення), визнається сумою податкового боргу платника податків.
З п.п.6.2.4 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення; у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку в розмірах встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Як визначено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена у поданій платником податків податковій декларації, повинна бути ним сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року (а.с.6-7), якою визначив собі суму податку до сплати 27655,00 грн.; податкову декларацію з податку на прибуток підприємства І півріччя 2012 року (а.с.8-9), в якій визначив суму податку до сплати 2475,00 грн., податковий розрахунок з плати за користування надрами за ІІ-1 квартал 2012 року (а.с.12-13), в якій визначив суму податку до сплати 12,53 грн., розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших з самохідних машин і механізмів на 2009 рік (а.с.15), в якому визначив суму податку до сплати 4835,00 грн.
На час розгляду справи в суді вказані суми боргу частково сплачені і борг становить з податку на додану вартість - 23028 грн., з податку на прибуток підприємства - 2212,00 грн. та з плати за користування надрами - 10,81 грн., з податку з власників транспортних засобів - 3842,86 грн., а всього - 29093,67 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.
Вказана сума зобов'язань, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вважається податковим боргом.
Відповідно до пп.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків банка, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частину.
Пунктами 95.1, 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Беручи до уваги, що у відповідача на час розгляду справи у суді наявний податковий борг у сумі 29093,67 грн. і доказів погашення вказаної суми боргу він не надав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову в цій частині.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що податковий орган прийняв податкову звітність від неіснуючого суб'єкта господарювання є помилковим
У липні 2012 року Акціонерне товариство закритого типу "Радомишльський машинобудівний завод" було перетворено на Публічне акціонерне товариство "Радомишльський машинобудівний завод", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.58).
Таким чином, зміна організаційно-правової форми товариства не дає підстав вважати, що податкова звітність була подана Малинській ОДПІ неіснуючим суб'єктом господарювання.
З урахуванням періоду виникнення вищезазначеного податкового боргу та вимог статті 99 КАС України строк звернення позивача до адміністративного суду не пропущений. З аналогічних обставин не пропущений і строк стягнення податкового боргу.
Враховуючи, що представником позивача на вимогу суду подано уточнення до позовної заяви, суд першої інстанції з урахуванням приписів ст.107 КАС України правомірно вирішив питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Що стосується вимоги про стягнення нарахованої пені на загальну суму 35961,55 грн., то суд першої інстанції правомірно відмовив податковому органу в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на таке.
Згідно п.1.4 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Аналогічні норми передбачені і пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.
Після завершення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, як це передбачено пп.16.1.1 п.16.1, п.16.4 ст.6 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та 129.4 ст.129 ПК України.
Позивачем надано розрахунки пені, нарахованої по особовому рахунку відповідача станом на 10.09.2012 року на загальну суму 43156,06 грн., в той час як загальна сума пені, заявленої до стягнення складає 35961,55 грн. В обґрунтування позовних вимог у цій частині податковим органом не надано первинні документи, що підтверджують правомірність нарахування пені на загальну вказану суму (платіжні доручення, виписки банку тощо) та які б дали можливість суду перевірити правильність нарахованої пені. Тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки податкове законодавство не передбачає автоматичного нарахування пені по особовому рахунку платника податків.
Щодо вимог позивача про стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень-рішень №0001221801 від 07.06.2012 року (а.с.22), №0001251801 від 07.06.2012 року (а.с.23), №0001231801 від 07.06.2012 року (а.с.21), №0001261801 від 07.06.2012 року (а.с.20), №0001211801 від 07.06.2012 року (а.с.19), то суд першої інстанції також правомірно відмовив у задоволенні таких вимог з урахуванням такого.
Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вбачається, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення; у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п.п.3.5, 3.6, 3.7, 3.9, 4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків від 22.12.2010 року №985 (який діяв на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення після складання не пізніше наступного робочого дня передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Вказаний структурний підрозділ у день отримання податкового повідомлення-рішення направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення:
а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) або її законним представником - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку;
б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення-рішення.
Після вручення (отримання інформації про вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, передає корінець податкового повідомлення-рішення з відміткою щодо вручення платнику податків структурному підрозділу, який його склав (у разі направлення податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або щодо невручення поштового відправлення).
Встановлено, що на підтвердження отримання відповідачем податкових повідомлень - рішень від 07.06.2012 року позивачем до матеріалів справи було долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане відповідачем 22.11.2012 року (а.с.24).
Представником позивача на підтвердження факту вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане відповідачем 17.10.2012 року. При цьому у повідомленні зазначено, що відповідачу направлявся акт перевірки і лист (а.с.53).
Крім того, представником позивача також надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане відповідачем 12.06.2012 року.
В жодному із поштових повідомлень не зазначено про направлення відповідачу саме податкових повідомлень-рішень.
Також, в порушення вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків в корінцях податкових повідомлень-рішень відсутні відмітки щодо вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків (а.с.19-23).
В порушення вимог ст.71 КАС України позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення податковим органом і отримання відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто, відсутні правові підстави для стягнення сум, зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по комунальному податку на підставі акту інвентаризації №1 від 20.07.2009 року (а.с.16), то зазначений акт не є первинним документом, який дає право нараховувати та стягувати заборгованість.
Щодо позовних вимог в частині стягнення надходження податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011 року, пені в сумі 182,26 грн., то вони задоволенню не підлягає у зв'язку з недоведеністю позивачем існування податкового боргу.
Так, позивач в позові та заяві про уточнення до позовної заяви зазначає, що відповідач має податковий борг у вигляді пені в сумі 182,26 грн. з надходження податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011 року, однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми боргу, не надано пояснень із підтвердженням первинними документами, за які саме податки чи збори та за які періоди позивачу нараховано пеню.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. На підставі викладеного, суд вважає недоведеним податковий борг в сумі 182,26 грн., а тому в цій частині позовних вимог суд першої інстанції правомірно відмовив у позові.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" та Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Радомишльський машинобудівний завод" та Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" лютого 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Повний текст cудового рішення виготовлено "01" серпня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл. Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11601
3- відповідачу Публічне акціонерне товариство "Радомишльський машинобудівний завод" вул.Руднянська,29,м.Радомишль,Житомирська область,12201