19.07.2013р. Справа № 182409/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області
на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2012р. у справі № 712/12281/12, 2а-712/775/12
за позовом ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області
до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м.Ужгород
про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
02.07.2012р. позивач: ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м.Ужгород про визнання протиправною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2012р. у справі № 712/12281/12, 2а-712/775/12 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м.Ужгород про визнання протиправною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, її оскаржив позивач: ОСОБА_1, який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задоволити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити, з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2011р. Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 2-374/10 про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку у розмірі, передбаченому ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", починаючи з 13.10.2008р., який надійшов на виконання до підрозділу ПВР 12.12.2011р.
На виконання даного виконавчого листа 14.12.2011р. старшим державним виконавцем підрозділу Вудмаска М.Ф. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику визначено строк для самостійного виконання рішення суду до 21.12.2011р.
Листом від 23.03.2012р. за №146 управління праці та СЗН Чопської міської ради повідомило, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 30373392 ОСОБА_1 нараховано до виплати, згідно з виконавчим документом, 17415,26грн., однак, зазначено, що виплата вказаної суми коштів є неможливою, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, а також зазначено, що виплата нарахованої суми коштів буде здійснена після отримання коштів з державного бюджету на ці видатки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до вимог ч.З ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Боржником: управлінням праці та СЗН Чопської міської ради рішення суду в частині виплати вищевказаної суми коштів виконати неможливо з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.
23.03.2012р. головним державним виконавцем відділу ПВР Вудмаска М.Ф. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.03.2012р., поданої до відділу ПВР щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, начальником відділу ПВР УДВС ГУ юстиції у Закарпатській області Мікор Ю.Ю. 10.04.2012р. винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_1 Дану постанову цього ж дня - 10.04.2012р. надіслано позивачу простою кореспонденцією, про що свідчить реєстрація документу в Книзі реєстрації вихідної кореспонденції відділу ПВР під № 1169.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що доводи позивача щодо бездіяльності державного виконавця по даному виконавчому провадженні не знаходять свого підтвердження, оскільки боржник не в змозі виконати рішення суду без наявності коштів для подібного роду виплати, а при поступленні коштів боржником будуть неодмінно перераховані ОСОБА_1, оскільки відповідна сума до виплати вже нарахована, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною та винесена державним виконавцем з дотриманням вимог закону, тому підстав для її скасування немає.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії апеляційного суду, частково відповідають дійсним обставинам справи та вимогам матеріального права, однак, разом із тим, приписами ч.3 ст.181 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Такими органами державної виконавчої служби є: Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень; Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі) не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.
При цьому, підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами ст.52 КАС України.
Згідно із вимогами ч.1 ст.52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Таким чином, оскільки за змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, то можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС України не передбачено.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, який є неналежним відповідачем у даному спорі, задоволенню не підлягає.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2012р. у справі № 712/12281/12, 2а-712/775/12 за позовом ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м.Ужгород про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, - задоволити частково.
2. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2012р. у справі № 712/12281/12, 2а-712/775/12 за позовом ОСОБА_1, м.Чоп Закарпатської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, м.Ужгород про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя С.П. Нос