Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 827/531/13-а
29.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Дудкіної Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 827/531/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 23.05.13
за позовом Приватного підприємства "МГК-БУТ" (вул. Каліча, буд.13, Севастополь, 99042)
до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. 7-го Листопада, 3,Севастополь,99042)
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.05.13р. задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "МГК-БУТ" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 06 лютого 2013 року Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яким приватному підприємству "МГК-БУТ" визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750,00 грн. з яких за основним платежем 1400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 06 лютого 2013 року Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яким приватному підприємству "МГК-БУТ" визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн., з яких за основним платежем 1750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "МГК-БУТ" (99011, м. Севастополь, вул. Каліча 13), судові витрати в розмірі 73,79 грн. (сімдесят три грн. 79 коп.)
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.05.13 та прийняти нове рішення по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника - Петренко Т.І., але підтвердження того, що Петренко Т.І. є єдиним представником Приватного підприємства "МГК-БУТ" суду не надано. У зв'язку з викладеним колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.
Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Приватне підприємство "МГК-БУТ" (далі - позивач, ПП "МГК-БУТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополь з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2013 року №0000042200 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750 грн. з яких за основним платежем 1400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350 грн., № 0000052200 яким визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн. з яких за основним платежем 1750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Приватне підприємство "МГК-БУТ" зареєстровано Балаклавською районною державною адміністрацією міста Севастополя 12.01.2007 року в якості юридичної особи за № 10751020000000537.
ПП "МГК-БУТ" взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі м. Севастополя 19.01.2007 р. за №3/07 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.01.2007 р. № 100015426, виданого ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя.
З 16.01.2013р. по 22.01.2013р. посадовими особами відповідача проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПП "МГК-БУТ" з питань додержання податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "ВТ-техбут" за період з 01.10.2010р. по 28.02.2011р.
За результатами перевірки складено акт перевікри від 29.01.2013р. №49/22-030/34790634. (а.с.7-20) (далі - акт перевірки)
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі Закон №168), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, ст. 3, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі Закон №334)
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року № 0000042200 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750 грн. з яких за основним платежем 1400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350 грн., № 0000052200 яким визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн. з яких за основним платежем 1750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Висновки про порушення зроблені відповідачем на підставі того, що усі операції ПП "МГК-БУТ" по взаємовідносинам з TOB "ВТ-техбут" не спричиняють реального настання правових наслідків та жодною зі сторін фінансово-господарської операції документально не доведено їх фактичного виконання, наявності трудових та виробничих потужностей для їх виконання.
В обґрунтування своїх висновків відповідач посилається на дані податкової звітності ПП "МГК-БУТ", реєстрі виданих та отриманих накладних за період з 01.11.10 р. по 30.11.10р., з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., картці рахунку 631 по контрагенту TOB "ВТ-техбут", даних інформації авторизованих інформаційних систем в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, листа ДПС у Хмельницькій області від 08.10.12 р. № 14413-7-7-30-07 "Про проведення перевірок", акту від 01.03.11 року № 158-23-118-36873235 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB "ВТ-техбут" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р., листу ДПС у місті Севастополі від 31.11.12 р. № 5751-7-22-043 з матеріалами, які надано УПМ ДПС у м. Севастополі, крім того, використана податкова інформація: постанова Хмельницкого суду Хмельницкої області (справа №4-2218-1034) по поданню старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області про виїмку первинних документів ПП "МГК-БУТ", якою встановлено, що в провадженні СВ ДПС у Хмельницькій області знаходиться кримінальна справа № 41-0279 порушена за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут", за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
За вказаних обставин відповідач зробив висновки, що фінансово-господарські операції ПП "МГК-БУТ" з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB "ВТ-техбут" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" укладено договір перевезення вантажів №01/11-01 від 01.11.2010р. відповідно до якого перевізник - TOB "ВТ-техбут" здійснює перевезення вантажів, що надає замовник - ПП "МГК-БУТ" на підставі транспортної заявки, автомобільним транспортом. (а.с.49-52)
Відповідно до пункту 2.5 зазначеного договору, підтвердженням факту надання послуг є оригінал акту виконаних робіт накладною встановленого зразку з відміткою утримувача вантажу.
Розрахунки за вказаним договором виконуються напряму, шляхом банківського перерахунку з рахунку замовника на рахунок перевізника, або шляхом внесення коштів до каси підприємства.
Згідно з пунктом 6.4 договору, підставою для сплати перевезення є оригінал рахунку-фактури, акту виконаних робіт перевізника.
Між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" 01.11.2010 р. укладено договір постачання товарів №01/11-2 відповідно до якого, постачальник - TOB "ВТ-техбут" зобов'язується надати покупцю - ПП "МГК-БУТ" по його замовленню продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплачувати його вартість у порядку та на умовах цього договору. Кількість та ціна наданої продукції встановлюються в рахунках-фактурах та (або) у витратних накладних (а. с. 53-54).
Актами здачі - прийому робіт (надання послуг) підтверджується надання послуг TOB "ВТ-техбут" по перевезенню вантажів та розвантажувально-вантажних робіт на виконання договору перевезення вантажів від 01.11.2010 р., а саме: за актом № 16/11-02 від 16.11.2010 р. по рахунку №СФ 0000941 від 16.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 350,00 грн. (а.с.90); за актом № 09/11-01 від 09.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000940 від 09.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн. (а.с.91); за актом № 05/11-01 від 05.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000939 від 05.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 700,00 грн. (а.с.92); за актом № 04/11-01 від 04.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000938 від 04.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1250,00 грн. (а.с.93); за актом № 02/11-01 від 02.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000937 від 02.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 350,00 грн. (а.с.94); за актом № 19/11-05 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000943 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн. (а.с.95); за актом № 19/11-06 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000944 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 380,00 грн. (а.с.96); за актом № 22/11-02 від 22.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000945 від 22.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 370,00 грн. (а.с.97); за актом № 25/11-06 від 25.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000947 від 25.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн. (а.с.98); за актом № 25/11-05 від 25.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000946 від 25.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн. (а.с.99); за актом № 19/11-04 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000942 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 100,00 грн. (а.с.100).
TOB "ВТ-техбут" на виконання зазначених вище фінансово-господарських операцій, виписані та надані ПП "МГК-БУТ" копії яких наявні у матеріалах справи. (а.с.80-89) Також вбачається, що відповідно до протоколу виїмки від 30.08.2012 р. оригінали зазначених документів по фінансово - господарським взаємовідносинам ПП "МГК-БУТ" з TOB "ВТ-техбут" вилучені для приєднання до справи, старшим оперуповноваженим УНМ ГНС у м. Севастополі (а.с.79).
Факт реального настання правових наслідків по фінансово-господарської діяльності між ПП "МГК-БУТ" та контрагентом TOB "ВТ-техбут", підтверджено подальшим ланцюгом постачання ПП "МГК-БУТ" товарів, які були об'єктом постачання та перевезення іншим контрагентам ПП "МГК-БУТ", постачання яких підтверджується відповідними накладними, рахунками та довіреностями контрагентів на отримання відповідного товару від ПП "МГК-БУТ" (а.с.176-211).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168)
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Отже до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2.6 статті 7 Закону №168, підставою для нарахування податкового кредиту суб'єкту господарювання є податкова накладна.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168)
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пунктом 7.2.1 статті 7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Аналогічні вимоги містяться в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037). Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.
З урахуванням викладеного, порушення вимог щодо змісту та форми документа можуть позбавити його юридичної сили та доказовості.
Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке позбавляло б його права на формування такого податкового кредиту.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Колегія суддів звертає увагу, що податкове законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від будь-якого стану його постачальника та від наявності або відсутності у постачальника будь-яких виробничих потужностей, трудових ресурсів чи транспортних засобів, а також не встановлення місцезнаходження юридичної особи.
Як вбачається з акту перевірки позивачем надані первинні документи, зокрема - податкові накладні, виписані TOB "ВТ-техбут", що підтверджують право ПП "МГК-БУТ" на податковий кредит в повному обсязі. Будь-яких порушень, пов'язаних з оформленням податкових накладних перевіркою не встановлено.
TOB "ВТ-техбут" на момент здійснення господарських операцій було повноважною особою щодо випису податкових накладних, оскільки, відповідно до Закону № 168/, було особою, зареєстрованою в установленому порядку платником ПДВ.
Оскільки податковим органом перевірені належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують право ПП "МГК-БУТ" на податковий кредит, його висновки про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, у зв'язку з чим позивачем занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1400,00 грн., є необґрунтованими.
Щодо висновків відповідача викладеними в акті перевірки про заниження ПП "МГК-БУТ" податку на прибуток в сумі 1750,00 грн. колегія суддів також не погоджується з ними виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону №334, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. (п.5.1 Закону №334)
Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пунктом 5.3.9 статті 5 Закону №334 та пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, право на включення до складу валових витрат виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару або послуги належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.
Судом досліджені відповідні договори про надання послуг контрагентом позивача по здійсненню фінансово господарської діяльності яка була об'єктом перевірки, акти на підтвердження виконаних робіт та її вартості, що підтверджують право позивача на віднесення до складу витрат вартості отриманих від TOB "ВТ-техбут" (а. с. 80-100).
Судова колегія звертає увагу, що акт перевірки не містить будь-яких посилань на порушення форми чи змісту складання перевірених первинних документів.
Висновки про неправомірність включення позивачем до складу витрат вартості отриманих від TOB "ВТ-техбут" послуг, а також відсутністю у ПП "МГК-БУТ" права на податковий кредит обґрунтовані фіктивністю фінансово-господарських операцій у зв'язку з відсутністю постачань робіт, будь-яких виробничих потужностей, трудових ресурсів чи транспортних засобів на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам для виконання взятих на себе зобов'язань TOB "ВТ-техбут", що унеможливлює існування такої діяльності між ним та ПП "МГК-БУТ". Щодо фіктивності фінансово-господарської діяльності, відповідач посилається на порушена кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут".
Матеріалами справи підтверджено, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства у зв'язку з фіктивністю операцій ПП "МГК-БУТ" з контрагентом TOB "ВТ-техбут" зроблені, зокрема, на підставі матеріалів кримінальної справи № 41/0279, наданих до даної перевірки, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут" за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
З матеріалів справ вбачається, що постановою від 22.10.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області по кримінальній справі № 41/0279 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб TOB "ВТ-техбут". Постановою від 11.09.2012 року по кримінальній справі № 41/0279 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб TOB "ВТ-техбут" старшим оперуповноваженим ГВПМ СДПІ у м. Львові ДПС (а. с. 21- 27).
Отже, з аналізу фінансово-господарської діяльності, що здійснювалась між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" за період що перевірявся, правовідносини вчинені відповідно до норм передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, оскільки зміст операції не суперечить етичним засадам суспільства, так як направлені на фактичне здійснення господарської діяльності, особи, що здійснювали операції, мали необхідний об'єм цивільної правоздатності, що підтверджене наданими доказами про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця, документи підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою, волевиявлення учасників щодо здійснення господарської діяльності були вільними і відповідали їх внутрішній волі, діяльність направлена на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, оскільки в результаті діяльності щодо надання вказаних послуг стало придбання реального товару, який ПП "МГК-БУТ" надалі використало у своїй професіональній діяльності.
Згідно зі статтею 67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Висновки податкового органу, що фінансово-господарська діяльність ПП "МГК-БУТ" не направлена на реальне настання правових наслідків, та має ознаки недійсної по правочинах здійснених по ланцюгу постачання з TOB "ВТ-техбут" спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.05.13р. по справі № 827/531/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко