Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 липня 2013 р. Справа №805/5212/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенка Є.І
при секретарі Столяренко Г.С.
за участю представників сторін:
від позивача Ганжа М.М.
від відповідача Висоцький А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області Державної екологічної інспекції України про визнання недійсним та скасування п. 3 припису Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 р., -
Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області Державної екологічної інспекції України про визнання недійсним та скасування припису державної екологічної інспекції від 05.10.2012 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 18.09.2012 до 05.10.2012 року була здійснена перевірка ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства. За підсумками перевірки виявлено порушення вимог ст. ст. 12,38,40,68,69 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» та ст. 10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря». Результати перевірки викладено в акті, на підставі якого надано припис від 05.10.2012 року. Відповідно до пункту 3 вказаного припису позивачу приписано до 05.04.2013 року забезпечити виконання заходу щодо скорочення викидів забруднюючих речовин: зменшення викидів забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викиду № 0001) за рахунок зольності використовуваного вугілля до 10% до 01.01.2012 року». Позивач вважає вказаний пункт припису неправомірним з наступних підстав. Згідно технічних умов ТУ У 10.1-23472138-390:2009, які діють з 20.01.2010 по 20.01.2015 року, розробленими ДП «Укрніівуглезабезпечення» та технічним комітетом України по стандартизації ТК 92 «Вугілля та продукти його переробки», затвердженого заступником міністра вугільної промисловості України, ДП «ДВЕК» має право використовувати для спаління у котельні вугілля зольністю до 36%. Фактично ДП «ДВЕК» ВП «Шахта Жовтневий рудник» спалює вугілля зольністю до 30%. Окрім того, є дозвільна документація міської Санітарно епідеміологічної служби на використання вугілля з 36% зольністю. Таким чином позивач вважає, що понаднормові викиди у підприємства відсутні, а вимоги припису виконуються шляхом проведення ремонтування котлів, пилогазоочисних устаткувань, ремонту батарейних циклонів, наладки, очистки й регулювання горіння у топках котлів. На підставі викладеного позивач просив визнати недійсним та скасувати припис Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 року.
04.07.2013 року представник позивача надала уточнення до адміністративного позову, в яких просила визнати недійсним та скасувати п. 3 припису Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 року (а.с. 85).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволені позову відмовити у повному обсязі, про що надав письмові заперечення. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що позивач отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 02.06.2011 року, згідно якого передбачені заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зольності використовуваного вугілля до 10%. Вказаний захід повинен був здійснений позивачем до 01.01.2012 року. Проведеною перевіркою було встановлено, що позивач не виконав вказані вимоги дозволу, а тому інспекцією був прийнятий відповідний припис на усунення виявленого порушення. Наказ Міністра вугільної промисловості, яким дозволено використовувати вугілля зольністю до 36% не зареєстрований у Міністерстві юстиції, а тому носить рекомендований характер. Крім того, за вищенаведене порушення відповідальну особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, постанова про накладання адміністративного стягнення набрала законної сили, штраф сплачений. Просив у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи суд встановив наступне.
Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004 року, код ЄДРПОУ 33161769 (а.с. 11).
Шахта «Жовтневий рудник» є відокремленим підрозділом позивача, що підтверджується відповідним положенням (а.с. 71-76).
2 червня 2011 року ДП «ДВЕК» отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1 410 137 400-94 (а.с. 96).
Розділом 3 Додатків до вказаного дозволу передбачені умови, які встановлюються в дозволі на викиди (а.с. 101).
Відповідно до вказаних умов серед іншого позивач повинен зменшити викиди забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зольності використовуваного вугілля до 10% до 01.01.2012 року, та при необхідності внести зміни до дозволу.
Державною екологічною інспекцією у Донецькій області Державної екологічної інспекції України у період з 18.09.2012 до 05.10.2012 року була здійснена перевірка ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки встановлено невиконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, а саме: зменшення викидів забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зменшення зольності використовуваного вугілля до 10% до 01.01.2012 р., передбачених дозволом на викиди № 1 410 137 400-94 від 02.06.2011 року, що було відображено в акті перевірки (а.с. 46-50).
На підставі акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області 05.10.2012 року видано припис, пунктом 3 якого приписано позивачу забезпечити виконання вказаних заходів, щодо зменшення викидів до 05.04.2013 року.
Позивач не погодився із зазначеним пунктом припису та оскаржив його до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Пунктом 2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064, передбачено, що факт наднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. При визначені наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.
З пояснень представника відповідача судом було встановлено, що на виконання вимог зазначеної вище методики перевіряючими особами у підприємства була відібрана довідка про якість вугілля, який направлявся на котельню для спалення. Оскільки вказана довідка була надана без перешкод, необхідності застосовувати інструментально-лабораторний метод була відсутня, а тому, факт невиконання заходів передбачених дозволом на викиди був встановлений на підставі довідки підприємства про якість вугілля, направленого до котельної для спалювання в період з 15.10.2011 р. по 15.04.2012 р. (а.с. 51).
Разом з тим суд встановив, що перевіряючі під час проведення перевірки встановили зольність вугілля, що направлялось до котельної для спалення, проте зольність вугілля, що фактично було спалено під час опалювального сезону в котельній перевіряючими не досліджувалась та встановлена не була.
Так в судовому засіданні суд, виходячи з пояснень свідка ОСОБА_4 встановив, що до вугілля, яке надходило до котельної для спалення вживались додаткові заходи по зниженню зольності, шляхом фракційного виділення породи. Після чого, вугілля зі зменшеною зольністю вже використовувалось для спалення.
Вказана обставина не була прийнята відповідачем до уваги під час встановлення порушення. Під час проведення перевірки посадові особи інспекції не досліджували зольність вугілля, що фактично спалювалося на котельній після надходження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що довідка надана позивачем про якість вугілля, що направлялось до котельної у період з 15.10.2011 року по 15.04.2012 року не є достатнім доказом, який може бути покладений в основу встановленого порушення та вжиття відповідних заходів реагування у вигляді припису.
Суд зазначає, що перевіряючі особи для встановлення порушення мали отримати від підприємства дані про зольність вугілля, що фактично спалювалось, а не поставлялось, або провести відповідні інструментально-лабораторні вимірювання для визначення розміру зольності.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що висновок суб'єкта владних повноважень в частині недотримання позивачем вимог дозволу ґрунтується на неналежних доказах, суд вважає його необґрунтованим, а пункт 3 припису таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 36 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області Державної екологічної інспекції України про визнання недійсним та скасування п. 3 припису Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 р. -задовольнити.
Скасувати п. 3 припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05.10.2012 року, який був прийнятий відносно директора ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП ДВЕК.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» сплачений судовий збір у розмірі 36 грн. 00 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 липня 2013 року по виходу з нарадчої кімнати.
Постанова виготовлена у повному обсязі 23 липня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.