Провадження №22-ц/774/8854/13 Головуючий суддя у суді 1 інстанції Бондаренко В.М. Категорія 26 Суддя-доповідач Пономарь З.М.
13 серпня 2013 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Пономарь З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.
при секретареві Литвиненко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_3 та на його користь з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» стягнуто 6500 грн. відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_3 тривалий час працював у шкідливих умовах праці у шахтах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок чого отримав професійне захворювання (а.с.5).
Довідкою обласної МСЕК №2 від 22.04.2009 р. йому встановлено 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності (а.с. 11,12). Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі вимог ст.ст.237-1 КЗпроП України, ст.1167 ЦК України ухвалив рішення про стягнення 6500грн. на відшкодування завданої ОСОБА_3 моральної шкоди.
Посилання ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в апеляційній скарзі на згоду ОСОБА_3 працювати у небезпечних та шкідливих умовах, які підприємство не приховувало, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така згода не звільняє роботодавця від передбаченого ст.153 КЗпроП України обов'язку забезпечувати працівникам безпечні та нешкідливі умови праці. Факт професійного захворювання, отриманого ОСОБА_3 саме у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, відповідач на заперечував. Доказів тому, що професійним захворюванням позивачу не спричинено моральної шкоди відповідачем не надано.
Суд першої інстанції на підставі ст. 212 ЦПК України всебічно та повно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам про спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 та ухвалив рішення про її відшкодування. Визначений судом розмір морального відшкодування відповідає ступеню та обсягу моральних страждань ОСОБА_3, а також вимогам розумності та справедливості.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: