Справа № 206/5196/13-к
Провадження № 1-в/206/559/13
13 серпня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Таран А.О.
за участю прокурора: Решетка Д.В.
представника адміністрації ІВЦ № 133: Іваник П.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську клопотання засудженого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, до засудження не працював та проживав в АДРЕСА_1, засудженого 12.01.2012 року Широківським районним судом Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_2 засуджений 12.01.2012 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Згідно постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.02.2013 року не відбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі на підставі ст. 82 КК України.
ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення з тих підстав, що він довів своє виправлення, порушень не має.
Представник ІВЦ № 133 та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, представника виправної установи, засудженого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання
більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Разом з тим, з матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий. Під час утримання в СІЗО м. Кривий Ріг характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. В ІВЦ № 133 засуджений знаходиться з 22.02.2013 року, характеризується посередньо, однак заохочень та стягнень не має.
На засіданні адміністративної комісії установи 03.04.2013 року в застосуванні ст. 81 КК України йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він не довів свого сиправлення.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що поведінка засудженого ОСОБА_2 під час відбування покарання являється зразковою та свідчить про повне його виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2 не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області, протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя К.С. Маштак