13.08.2013
спр. 336\2984\13-ц
пр. 2\336\1683\13
м. Запоріжжя 13 серпня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.
У позові вказує, що відповідач працював у Головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області на посаді заступника начальника Управління з травня 2007 року.
Відповідачем зі складу управління було отримано 42 літри автомобільного матисла, під час проведення річної інвентаризації за даними бухгалтерського обліку залишок невикористаного мастила склав 30,720 л.
Відповідач матеріальні цінності у вигляді невикористаного автомобільного мастила добровільно не повернув.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача суму розрахованих збитків за залишок невикористаного мастила, які склали 1636,85 гривень.
В судовому засіданні представник позивача на позові наполіг за вищевказаними підставами, а відповідач на заявлений позов заперечив, вказуючи на пропуск позивачем встановленного Законом строку для пред'явлення до суду позову у цій справі.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач є правонаступником Головного державного управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області.
Відповідач на підставі наказу від 04.05.2007 року працював у названому Головному державному управлінні на посаді заступника начальника Головного управління.
У 2009-2010 рр. відповідачем за відповідними накладними зі складу названного управління було отримано 42 літри автомобільного матисла. Згідно з нормами витрат паливно-мастильних матеріалів відповідачем використано та списано 11,316 літрів. Під час проведення річної інвентаризації за даними бухгалтерського обліку залишок невикористаного мастила склав 30,720 літрів, розмір збитків від такої нестачі склав 1636,85 гривень, що підтверджується протоколом інвентаризаційної комісії від 30.11.2011 року.
02.12.2011 року на адресу відповідача позивач спрямував листа із вимогою добровільно повернути матеріальні цінності у вигляді залишку невикористаного автомобільного мастила у об'ємом 30,720 літрів, однак відповідач матеріалні цінності не повернув, а наказом по Головному державному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області від 05.06.2012 року відповідача було звільнено із займаної посади, у зв'язку з набранням законної сили вироку суду, який позбавив його права займати таку посаду.
Натомість, частиною 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Як вбачається із вищевикладеного, факт залишку невикористаного відповідачем мастила був виявлений позивачем ще в листопаді 2011 року. Позивач на такий збиток відреагував лише направленням відповідачу в грудні того ж року відповідного листа,а з позовм у цій справі звернувся у квітні 2013 року, тобто з пропущенням встановленного Законом строку.
Позивач є юридичною особою, яка в силу ст. ст. 80, 82, 91, 92 ЦК України наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді, набуває та здійснює свої цивільні права та обов'язки через свої органи або осіб, які відповідно до установчих документів або закону виступають від її імені, зобов'язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно.
Право на поновлення такого строку судом передбачено ст. 234 КЗпП України, натомість, позивач із відповідним клопотанням до суду не звертався, як не надавав будь-яких доказів на поважність причин пропуску названого строку.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що необхідно відмовити в позові у зв'язку з пропуском строку встановленого ч. 3 ст. 233 КЗпП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 134, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін