Постанова від 29.07.2013 по справі 159/3945/13-а

Справа № 159/3945/13-а

Провадження № 2-а/159/144/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 29.07.2013 р..

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської області про визнання відмови у призначенні щомісячного грошового утримання як судді у відставці неправомірною, зобов»язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.03.13 р. звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що на підставі Указу Президента України від 22.07.04 р. № 837/2004 відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про статус суддів» його було звільнено з посади судді Шацького райсуду Волинської обл. у зв»язку з поданням заяви про відставку за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню виконання обов»язку. 20.03.13 р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - грошове утримання), однак, своїм листом від 22.03.13 р. № 646/02 - 10 - 33 йому було відмовлено у призначенні такого з мотивів недостатності необхідного стажу. При цьому відповідач посилався на те, що згідно зі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» стаж роботи судді становить менше 20 р.. Він вважає, що йому, дійсно, слід призначити грошове утримання згідно із Законом України «Про статус суддів», у абз. 1 ч. 4 ст. 43 якого зазначено, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 р., досяг 55 - річного віку, розмір грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При цьому у абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» зазначено, що стаж роботи на посаді судді повинен бути не менше 10 р..05.09.12 р. йому виповнилось 55 р., вважає, що він отримав право на вказане утримання. Згідно з розрахунку стажу роботи судді, що дає право на отримання такого утримання, виданого Шацьким райсудом Волинської області, його стаж судді складає 17 р.. Якщо стаж 20 р. стажу судді складає 80 % зарплати працюючого на відповідній посаді судді, то 17 р. складе 68 %. Згідно з довідкою про зарплату для обчислення грошового утримання судді у відставці від 12.02.13 р. № 51, виданої ТУ ДСА у Волинській області на відповідній посаді судді Шацького райсудом Волинської області, посадовий оклад 11 470 грн., доплата за вислугу років - 4 588 грн., за перебування на адміністративній посаді - 1 147 грн., а всього 17 205 грн.. Абз. 3 п. 1 Постанови ВР України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» було встановлено, що у разі зміни зарплати суддів, розмір грошового утримання обчислюється, виходячи з нового розміру зарплати судді, який працює на відповідній посаді. Просить звернути рішення до негайного виконання. Зазначає, що посилання відповідача на Закон України «Про судоустрій і статус суддів», те, що він має право на пенсію при досягненні 62 років і при суддівському стажі 20 р., є безпідставним, так як звужує обсяг його прав, що не допустимо з огляду на норми Конституції України. Просить позов задовольнити, визнати відмову відповідача неправомірною та незаконною, зобов»язавши призначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 20.03.13 р. у розмірі 68 % заробітку та перераховувати його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у подальшому у відповідності до зарплати працюючого на відповідній посаді судді, у розмірі 68 %, до досягнення пенсійного віку.

23.04.13 р. позивачем було подано до суду заяву про зміну позову, мотивовану тим, що на підставі Указу Президента України від 22.07.04 р. № 837/2004 відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про статус суддів» його було звільнено з посади судді Шацького райсуду Волинської обл. у зв»язку з поданням заяви про відставку за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню виконання обов»язку. 12.03.13 р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - грошове утримання), однак, своїм листом від 22.03.13 р. № 646/02 - 10 - 33 йому було відмовлено у призначенні такого з мотивів недостатності необхідного стажу. При цьому відповідач посилався на те, що згідно зі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» стаж роботи судді становить менше 20 р.. Він вважає, що таке твердження не ґрунтується на Законі. Зазначає, що відповідно до п. 11 розд. ХШ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. На час його виходу у відставку діяв Закон України «Про статус суддів», на підставі п. 1 ст. 43 якого - кожен суддя, за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 р., має право на відставку, а також - на відставку за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню виконання обов»язків. Згідно з п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 43 цього ж Закону, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 р. і досяг 55 р., розмір грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. Стаж роботи судді, що дає право на таке утримання, повинен бути не меншим 10 р.. він пішов у відставку за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню виконання обов»язків, йому є 55 р., а тому вважає, що має право на грошове утримання. Зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує грошове утримання. Крім того, йому вже призначалась пенсія з 04.08.04 р. згідно з положеннями ст. 37 Закону України «Про державну службу» з врахуванням положень ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на дату призначення пенсії і таку пенсію він отримував на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів». А тому вважає, що грошове утримання йому слід призначити з врахуванням положень Закону України «Про статус суддів». Його загальний страховий стаж складає 31 р., 02 міс., 01 день. Згідно з розрахунком стажу судді, що дає право на відставку та отримання грошового утримання судді у відставці, виданого Шацьким райсудом Волинської обл., його стаж судді складає повних 17 р.. Зазначає, що якщо 20 р. стажу судді складають 80 % зарплати працюючого на відповідній посаді судді, то 17 р. складе 68 %. Згідно з довідкою про зарплату для обчислення грошового утримання судді у відставці від 12.02.13 р. № 51, виданою ТУ ДСА України у Волинській області, на відповідній посаді судді Шацького райсуду Волинської обл. посадовий оклад - 11 470 грн., доплата за вислугу років - 4 588 грн., за перебування на адміністративній посаді - 1 147 грн., а всього 17 205 грн.. Просить позов задовольнити, визнати відмову начальника управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської області у призначенні йому вказаного утримання неправомірною та незаконною, зобов»язати відповідача призначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 12.03.13 р. у розмірі 68 % заробітку та перераховувати його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у подальшому.

02.07.13 р. справа надійшла до Ковельського міськрацсуду Волинської області для розгляду по суті та за ухвалою судді від 15.07.13 р. призначена до розгляду.

В судовому засіданні позивач свої змінені позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтувавши свої позовні вимоги вищенаведеними доводами, суду додатково пояснив, що до відповідача із заявою, зазначеною в позовній заяві, він не звертався. Він із відповідною заявою звернувся до Шацького райсуду Волинської обл., а суд, відповідно, подав відповідачеві клопотання про призначення грошового утримання, приєднавши його заяву. За результатами розгляду клопотання було відмовлено у задоволенні останнього рішенням комісії, про що його було інформовано вищезазначеним листом за підписом начальника управління. Вказаний лист вважає відмовою у призначенні йому грошового утримання. Просить позов задовольнити. Не заперечив проти подальшого розгляду справи 29.07.13 р. у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.12 р. позову не визнав, суду пояснив, що є суддею у відставці, у яку пішов за нормами Закону України «Про статус суддів». Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визнано такою, що втратила чинність ст. 43 Закону України «Про статус суддів». Вимогу позивача вважає безпідставними. Просить у задоволенні позов відмовити. У подальшому 29.07.13 р. подав до заяву про продовження розгляду справи 29.07.13 р. у його відсутності, зазначивши, що позову не визнає, просить у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача також 29.07.13 р. подано суду письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що позивач обґрунтовує свої вимоги положеннями ст. 43 Закону України «Про статус суддів», однак, за п. 23 розд. ХII Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положення ст. 43 Закону України «Про статус суддів» втратили чинність з 01.01.11 р.. Позивач звернувся із заявою про призначення йому грошового утримання судді у відставці 12.03.13 р., не обґрунтовуючи, з яких підстав при призначенні вказаного грошового утримання мають бути застосовані нечинні положення ст. 43 Закону України «Про статус суддів». Вважає, що підстав для призначення та виплати позивачеві вказаного грошового утримання немає. Просить у задоволенні позову відмовити.

На думку суду, розгляд справи можливо продовжити 29.07.13 р. у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, оглянувши матеріали пенсійної справи позивача, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно, за Указом Президента України «Про звільнення судді» від 22.07.04 р. позивач був звільнений з посади судді Шацького райсуду Волинської обл. у зв»язку з поданням заяви про відставку за станом здоров»я, що перешкоджає продовженню виконання обов»язків, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про статус суддів» (а. с. 3).

Як слідує з матеріалів оглянутої у судовому засіданні пенсійної справи позивача № 29 004 (131), він, дійсною, перебуває на обліку управлінні Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Та обставина, що позивач є ІНФОРМАЦІЯ_1, стверджується копіями: його паспорта серії НОМЕР_1, виданого 24.07.96 р. Шацьким РВ У МВС України у Волинській обл. (а. с. 8, 7), а також - свідоцтва про народження серії НОМЕР_2.

18.03.12 р. комісія відповідача за результатами розгду заяви позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання, своїм рішенням № 4 відмовила позивачеві у задоволення такої вимоги та мотиви прийняття такого рішення навела ті ж, що і у наданій позивачем суду копії листа № 646/02 - 10 - 33 від 22.03.13 р. за підписом начальника управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської області.

Так, з копії листа № 646/02 - 10 - 33 від 22.03.13 р., слідує, що відповідач з приводу заяви позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання, повідомив, що ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 р., виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення такого віку, право на пенсію за віком або грошове утримання мають чоловіки 1955 р. н. і старші після досягнення ними відповідного віку, що визначений цією частиною. Суддя у відставці, який не досяг встановленого вище пенсійного віку, має право на одержання грошового тримання, або, за його вибором, пенсії, що призначається на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу». Згідно ст. 109 цього ж Закону, грошове утримання отримує суддя у відставці, стаж роботи якого на посаді судді згідно ст. 131 цього ж Закону - не менше 20 р.. Згідно з п. 11 розд. ХIII Закону, судді, призначені чи обрані на посаду судді до набрання цим Законом чинності, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Так як він звільнений з посади судді у відставку за станом здоров»я 28.07.04 р., стаж його роботи на посаді судді обчислений згідно зі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та складає менше 20 р., страховий стаж - 28 р., 03 міс., а тому вважає, що він права на отримання грошового утримання не має.

Ті обставини, що позивач, дійсно, працював на посаді судді, з неї ж звільнений у зв»язку з виходом у відставку за станом здоров»я, має стаж роботи судді повних 17 р., досяг 55 - річного віку, відповідачем не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до положень ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», лише суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається ст. 131 цього Закону, має право на тримання довічного грошового утримання у зв»язку з відставкою.

За змістом п. 11 розд. ХШ Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Стаж роботи позивача на посаді судді визначено відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Стаття 43 Закону України «Про статус суддів», на яку посилається позивач та відповідно до положень якої він був звільнений у зв»язку з виходом у відставку, втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 23.12.10 р. N 2856-VI, згідно з п. 2 Розд. ХII Закону України Про судоустрій та статус суддів", та застосованою у 2013 р. відповідачем бути не може.

За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було допущено порушення вимог закону. Тому підстав для визнання відмови у призначенні щомісячного грошового утримання позивачеві як судді у відставці неправомірною та незаконною, зобов»язання відповідача призначити позивачеві щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці з 12.03.13 р. у розмірі 68 % заробітку та перераховувати його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у подальшому. неправомірною, суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 159 - 163, ч. 3 ст. 160 КАС України, п. 2 Розд. ХII Закону України Про судоустрій та статус суддів", суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено на 09 год. 02.08.13 р..

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення постанови, апеляційну скаргу можуть подати протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:І. М. Логвинюк

Попередній документ
32927534
Наступний документ
32927536
Інформація про рішення:
№ рішення: 32927535
№ справи: 159/3945/13-а
Дата рішення: 29.07.2013
Дата публікації: 15.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл