Справа №:118/7328/2012Головуючий суду першої інстанції:Паніна П.Є.
№ провадження:22-ц/190/4725/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.
"08" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Сінані О.М.,
суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,
при секретарі:Щегловій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення права власності та стягнення компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року,
в жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про припинення права власності та стягнення компенсації, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить ? частка однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Власником решти ? часток зазначеної квартири є відповідачка. Узгодження щодо порядку користування квартирою між сторонами відсутнє, здійснити розділ квартири у добровільному порядку відповідачка не бажає. На підставі викладеного просила припинити право спільної власності на квартиру та стягнути з відповідачки на її користь компенсацію дійсної вартості ? частки квартири.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 13.06.2013 року позов ОСОБА_6 задоволений та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 компенсацію вартості ? частки квартири АДРЕСА_1, припинено право спільної часткової власності на зазначену квартиру з дня отримання компенсації. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_6 в позові. Зазначає, що суд помилково вважав таким, що не має правового значення майновий стан відповідачки, не врахував, що вона не в змозі сплатити компенсацію та не має бажання на отримання у власність частки, яка належить позивачці. Вважає, що вартість спадкового майна, зазначена у висновках експерта, безпідставно збільшена, не враховано, що після відкриття спадщини відповідачка зробила ремонт квартири.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_7 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8, власником ? частки квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_6, власником ? часток зазначеної квартири є ОСОБА_7 Угода між співвласниками щодо користування спільним майном не досягнута.
За висновком експертизи № 2041 від 15.04.2013 року ринкова вартість квартири складає 132964 грн., розділ квартири у натурі неможливий. Вартість ? часток квартири складає 99723 грн.
Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. 364 ЦК України, відповідно до якої: співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
У той же час, відповідно до ч. 4 та 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
Сторонам на праві спільної часткової власності належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Виділ належної позивачці частки квартири в натурі неможливий.
Відповідачка визнає право позивачки на належну їй ? частку квартири і не створює перешкод у користуванні нею. Позивачка житлом забезпечена, спроб користуватися належною їй часткою в спірній квартирі не робить і потреби в цьому не має. Не потребує і не бажає поліпшення своїх житлових умов за рахунок частки позивачки і відповідачка. До того ж, відповідачка є пенсіонеркою і неспроможна сплатити позивачці грошову компенсацію за її частку в квартирі.
За таких обставин присудження за рішенням суду грошової компенсації частки позивачки, яка бажає виділу, з відповідачки, яка сплатити таку компенсацію неспроможна, та визнання за останньою всупереч її волі права власності на частку позивачки є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що є неприпустимим.
Місцевий суд на зазначене уваги не звернув та, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосував матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, що відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Оскільки, як установлено судом, відповідачка не згодна на стягнення з неї на користь позивачки грошової компенсації за належну останній частку в спільній частковій власності на квартиру та набуття таким чином права власності на всю квартиру, то в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення права власності та стягнення компенсації, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді