Постанова від 29.07.2013 по справі 116/3373/13-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/3373/13-а

Провадження № 2-а/116/229/13

29.07.2013 року м.. Сімферополь

Сімферопольський районний суд у складі головуючого судді Докучаєвої В.Ю., при секретарі Бескидевич І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити компенсацію за провоз багажу,

ВСТАНОВИВ:

У 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити компенсацію за провоз багажу, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що у 2011 році він переїхав на постійне місце проживання в АР Крим. З місця проживання в м. Нуробад Узбекистан до місця проживання в Бахчисарайський район с. Скалисте ОСОБА_1 відправив контейнер з багажем. У відповідності до Порядку виплати компенсації витрат на переїзд та провіз багажу депортованим кримським татарам та особах інших національностей та членам їх родин він звернувся в Сімферопольську РДА з заявою про оплату витрат пов'язаних з переїздом та провозом багажу. Розглянув заяву ОСОБА_1 Сімферопольська РДА здійснила виплату компенсації за авіа перліт, однак не виплатила компенсацію вартості провозу багажу.

Позивач в судовому засідання підтримав заявлені вимоги, просив визнати дії Сімферопольської РДА неправомірними та зобов'язати виплатити вартість перевозки контейнера з м. Нуробад Узбекистан до Бахчисарайського району АР Крим в сумі 3772,24 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що відповідно до наданих ОСОБА_1 авіаквитків, вартість перельоту в сумі 8 198, 47 грн. йому компенсована в повному обсязі. Оплатити вартість провозу контейнера в сумі 3772,74 грн., Сімферопольська РДА не має можливості, оскільки ОСОБА_1 не надано первинних документів, які підтверджують оплату коштів позивачем саме за перевіз контейнера.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності зі ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до листа-повідомлення про прибуття вантажу №У-73, ОСОБА_1 отримав домашні речі б/у /а.с.4/.

Згідно з рахунком-фактурою №740/40 від 23.12.2011 року ОСОБА_1 необхідно оплатити суму за железнодорожні послуги, страховку за грудень 2011 р. /а.с.7/.

Відповідно до повідомлення Заступника голови райдержадміністрації №м-8/37/2 від 11.02.2013 р. нарахування суми ОСОБА_1 проведено у відповідності з Порядком виплати компенсації витрат на переїзд та провіз багажу депортованим кримським татарам та особах інших національностей та членам їх родин, які повернулись до України на постійне проживання, а саме відповідно до наданих авіаквитків, накладної та квитанцій про оплату обов'язкових платежів та таможених зборів /а.с.9/.

Згідно з меморіальним ордером № 001 через «Агробанк» ОАК Банк Самаркандської області у відповідності до заяви ОСОБА_3 переведені грошові кошти за железнодорожні послуги ОСОБА_1 /а.с.13/.

Відповідно до виписки з акту освідчення ВТЕК ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом другою групи, загального захворювання /а.с.14/.

30.08.2012 року, 25.01.2013 року, 20.02.2013 року ОСОБА_1 звертався з письмовими заявами до Сімферопольської РДА, Прокуратури АР Крим, Голови Ради Міністрів Абдулаєву А.Р. про виплату компенсації за провіз контейнера /а.с.25,27,30,32,34,37/.

Згідно відповідей Заступника Голови райдержадміністрації №М-8/728/2 від 27.09.2012 року, №М-8/37/2 від 11.02.2013 р. нарахування суми проведено у відповідності з «Порядком виплати компенсації витрат на переїзд та провіз багажу депортованим кримським татарам та особах інших національностей та членам їх родин, які повернулись до України на постійне проживання», а саме відповідно до наданих авіаквитків, накладної та відповідних квитанцій про оплату обов'язкових платежів та таможених зборів /а.с.26,29,33,36/.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 недоведеними оскільки в судовому засіданні позивачем не надано квитанції про оплату витрат, пов'язаних з провозом багажу.

Що стосується наданих позивачем документів, які перебувають в матеріалах адміністративної справи, а саме рахунок-фактура, меморіальний ордер, відомості накопичувальні, то це не є платіжними документами, які підтверджують факт сплати ОСОБА_1 витрат пов'язаних з провозом багажу.

Таким чином, правових підстав для визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити компенсацію за провіз багажу, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 71, 98, 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити компенсацію за провоз багажу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя В.Ю. Докучаєва

Попередній документ
32927423
Наступний документ
32927425
Інформація про рішення:
№ рішення: 32927424
№ справи: 116/3373/13-а
Дата рішення: 29.07.2013
Дата публікації: 14.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів