06 серпня 2013 року Справа № 25492/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Большакової О.О., Гуляка В.В.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Білогірського районного споживчого товариства на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області до Білогірського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області звернулось до суду з позовом до Білогірського районного споживчого товариства, яким просило стягнути з відповідача заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11404,35 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що станом на час розгляду справи за відповідачем, який є страхувальником та платником страхових внесків, утворилась заборгованість перед позивачем по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11404,35 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову змінити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порушення полягає у тому, що суд першої інстанції всупереч вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, взявши до уваги подання позивачем розрахунку заборгованості, зробленого без посилання на конкретні норми законодавства, на підставі яких проводиться такий розрахунок. Заперечення відповідача ґрунтуються на зазначеному та матеріалах, що є в справі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Білогірське районне споживче товариство є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і відповідно до ст. 17 цього Закону зобов'язане своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Абзацом 1 ч. 6 ст. 20 цього Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 зазначеної вище Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Отже, несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.
Як вбачається з розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень та жовтень 2009 року, Білогірське районне споживче товариство самостійно визначило суми страхових внесків за вказані періоди в розмірі 11404,35 грн., однак не сплатило їх у встановлений строк.
Зазначена вище сума заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунком суми позову, розрахунком заборгованості, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень та жовтень 2009 року, які є в матеріалах справи.
02 листопада 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області виставило Білогірському районному споживчому товариству вимогу № Ю 09 про сплату недоїмки із страхових внесків на загальну суму 66839,26 грн., яку відповідач отримав 06 листопада 2009 року, що підтверджується розпискою головного бухгалтера підприємства на корінці вимоги, і в яку входила і зазначена вище сума, яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки.
Відповідно до абз. 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
При цьому, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідач не вказав жодних заперечень по суті позовних вимог, зокрема, не зазначив про відсутність у нього спірної недоїмки та всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості позовних вимог чи їх розміру.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Білогірського районного споживчого товариства залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі № 2а-10083/09/2270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області до Білогірського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді О.О. Большакова
В.В. Гуляк