73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"09" липня 2013 р. 14 год.13 хв.Справа № 821/1067/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Кургузовій Т.М.,
за участю представників:
позивача - Кривко Н.В.,
відповідача - Палінічака К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЮГ ИНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити дії та визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Приватне підприємство "ЮГ ИНВЕСТ" (далі - позивач, ПП "ЮГ ИНВЕСТ") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), яким з урахуванням уточнення позовних вимог, просить -
- визнати неправомірними дії стосовно не зупинення проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Юг Инвест" з питань дотримання вимог податкового, вaлютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 р. по 12.02.2013 р. з дати, коли відповідачу стало відомо про втрату первинної бухгалтерської документації;
- визнати неправомірними дії стосовно складання акту перевірки №1236/22-6/38151713 від 22.02.2013 року;
- зобов'язати скласти акт про неможливість продовжувати проведення документальної перевірки ПП "ЮГ ИНВЕСТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012p. по 12.02.2013р. у терміни, зазначені у направленні та наказі, та перенести терміни проведення даної перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України;
- визнати неправомірними дії стосовно визнання недійсним уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року тa додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, подані Позивачем 18.01.13 р. в електронному вигляді та визнати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року поданим 18.01.2013 року;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001732200 від 13 березня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 4692002,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 3753466,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 938536,50 грн.;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001742200 від 13 березня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 6406527,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 5125222,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1281305,50 грн.;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001752200 від 13 березня 2013 року про визначення грошового зобов'язання за адміністративними штрафами та іншими санкціями у сумі 510,00 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення прийняті внаслідок порушення податковим органом податкового законодавства щодо зупинення проведення перевірки у разі отримання від платника податків повідомлення про втрату первинних документів. Позивач стверджує, що відповідач був належним чином повідомлений про факт втрати установчих та первинних бухгалтерських документів, проте перевірку не зупинив, чим позбавив підприємство можливості відновити втрачену первинну документацію та надати її до перевірки. Крім того, позивач зазначає, що після отримання від ДПІ відповіді щодо розгляду заперечень на акт перевірки, йому стало відомо про неприйняття податковим органом уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року тa додатку № 5 до даної декларації, оскільки вказана звітність містить всі реквізити, передбачені податковим законодавством. Позивач вважає вказані дії протиправними і таким, що вплинули на прийняття оскаржуваних рішень, оскільки в акті перевірки податковий орган визнав безпідставним включенням до складу податкового кредиту у серпні 2012 року суми ПДВ 1 123 948,47 грн. по контрагенту позивача ТОВ «Цементтрейд» зв'язку з нікчемністю угоди, проте даним уточнюючим розрахунком позивач виключив зі складу податкового кредиту серпня 2012 року вказану суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Цементтрейд», замінивши її на аналогічну суму по іншому контрагенту. Додатково позивач вказує, що вказана звітність містить всі реквізити, передбачені податковим законодавством, а повідомлення від податкового органу щодо неприйняття вказаної звітності на адресу підприємства не надходило.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення, згідно яких вказує, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки позивачем не були надані до перевірки документи, що пов'язані з предметом перевірки. При цьому, зазначає, що позивач повідомив податковий орган про втрату документів після проведення перевірки і тому відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України податковий орган правомірно визнав відсутність у позивача первинних документів на момент проведення перевірки, що стало підставою для зменшення позивачу суми валових витрат та податкового кредиту при визначенні відповідних податків. Крім цього податковий орган вказує, що позивача було належним чином повідомлено про неприйняття уточнюючого розрахунку, а тому не має підстав для визнання протиправними дій податкового органу щодо визнання недійсним вказаного уточнюючого розрахунку.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на адміністративний позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Юг Инвест" зареєстровано перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні, а також зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва №200059978 від 30.07.2012 року. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП "Юг Инвест" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.02.2013 року по 14.02.2013 року, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 06.02.2013 року № 261 та направлень від 06.02.2013 року № 207/22-6 та № 206/17-5, у зв'язку з розпочатою процедурою припинення юридичної особи ПП "Юг Инвест" фахівцями ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Юг Инвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 року по 12.02.2013 року, за результатами якої було складено акт від 22.02.2013 року №1236/22-6/38151713 (далі - акт перевірки).
За висновками акту перевірки були встановлені наступні порушення, а саме:
- п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, внаслідок ненадання ПП "Юг Инвест" бухгалтерських та статутних документів до перевірки;
- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 3753466,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року у сумі 3753466,00 грн.;
- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49. п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, внаслідок неподання декларації з прибутку підприємств за 2012 рік;
- п. 15 розділу ХХ, пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, абз. 1 п. 201.10 ст. 2010 Податкового кодексу України, занижено суми податку на додану вартість, що підлягають до нарахування та сплаті до бюджету, у загальній сумі 5125222,00 грн., в тому числі за серпень 2012 року - 1222666,00 грн., вересень 2012 року - 2318053,00 грн., жовтень 2012 року - 1468366,00 грн., листопад 2012 року - 116137,00 грн.;
- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 податкового кодексу України внаслідок неподання декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.
На підставі вказаних висновків були прийняті податкові повідомлення - рішення від 13 березня 2013 року -
- № 0001732200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 4692002,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 3753466,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 938536,50 грн.;
- № 0001742200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 6406527,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 5125222,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1281305,50 грн.;
- № 0001752200 про визначення грошового зобов'язання за адміністративними штрафами та іншими санкціями у сумі 510,00 грн.
Суд, оцінюючи дії суб'єкта владних повноважень в ході проведення перевірки позивача з урахуванням позовних вимог, які предметом розгляду у даній справі, приходить до наступного.
Згідно з п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - Податковий кодекс України) - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пп. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка, зокрема, здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Проте, в судовому засіданні було встановлено, що згідно листа ПП "Юг Инвест" від 31.01.2013 р. у зв'язку з відсутністю офісного приміщення перевірка проводилась у приміщенні ДПІ у м. Херсоні.
Як вбачається з матеріалів справи, що направлення на перевірку пред'явлені та копія наказу вручена під розписку 06.02.13 р. довіреній особі з ліквідації ПП «ЮГ-ІНВЕСТ» Алексєєву М.О.
Отже, оскільки позивач належним чином був повідомлений про проведення даної перевірки, тому відповідно до ст..81 Податкового кодексу України ПП «ЮГ-ІНВЕСТ» фактично допустив службових осіб контролюючого органу до її проведення 06 лютого 2013 року.
Перевірка проводилась з 06.02.13 р. по 12.02.13 р. Згідно наказу ДПІ у м. Херсоні перевірку продовжено з 13.02.13 р. по 14.02.13 р.
Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В адміністративному позові та в судовому засіданні представник позивача стверджувала, що на початку перевірки податковому органу були надані документи, що підтверджують факт втрати установчих та первинних бухгалтерських документів підприємства, а саме: талон-повідомлення № 2445 від 06.02.2013р. та лист Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області.
Суд зазначає, що пунктом 44.5 статті 44 ПК України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 ст.44 ПК України, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку, в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.
Проте, в ході розгляду справи позивачем не надано доказів належного виконання вимог п.44.5 ст.44 ПК України, оскільки ПП "Юг Инвест" лише листом від 15.02.2013 року № 7, яке було зареєстровано у ДПІ від 18.02.2013 року (вх. №6253/10), повідомило податковий орган про втрату первинних документів, просило перенести проведення перевірки та надати час для відновлення втрачених документів, що свідчить про повідомлення ДПІ про втрату документів після фактичного проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Суд вказані дії позивача розцінює лише, як лише, як спосіб реалізації своїх обов'язків щодо необхідності надання документів під час проведення відповідної перевірки. Проте, надання ПП "Юг Инвест" повідомлення про втрату документів після закінчення перевірки не є належним способом виконання своїх обов'язків, встановлених п.44.5 ст.44 ПК України.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії ДПІ по складанню акту перевірки №1236/22-6/38151713 від 22.02.2013 року, то суд зазначає про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета адміністративного спору є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. З огляду на це позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту перевірки є не належним способом захисту права, оскільки правильним способом є скасування рішення, яке прийнято на підставі такої перевірки, так як воно створює юридичний наслідок для позивача (обов'язок сплатити суми податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій тощо). Дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність прийнятих податковим органом рішень, які є предметом розгляду у даній справі, у зв'язку з цим суду приходить до висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог у цій частині.
Щодо вимоги позивача визнати неправомірними дії ДПІ щодо визнання недійсним уточнюючогo розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року тa додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, то суд приходить до висновку про задоволення даних позовних вимог, виходячи з наступного.
Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2013 року Приватне підприємство "Юг Инвест" засобами електронного зв'язку надало до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 р. та Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( додаток 5).
Судом встановлено, що у розділі ІІ « Податковий кредит» додатку № 5 до декларації з ПДВ « Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивач виключив суму ПДВ 1 123 948,47 грн. по постачальнику з ідентифікаційним номером 377019326554 ( ТОВ « Цементтрейд») шляхом внесення до складу податкового кредиту суми ПДВ 1 123 948,47 грн. по іншому постачальнику з ідентифікаційним номером 382044726593.
Факт прийняття податковим органом уточнюючого розрахунку від 18.01.2013 року та додатку 5, підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття ДПІ електронної звітності позивача.
28.01.2013 року ДПІ у м. Херсоні листом за № 1365/10/15-311 повідомила ПП "Юг Инвест», що за результатами розгляду наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2012 року вх. № 9001130179 від 18.01.2013 року встановлено порушення р. ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №1492 від 25.11.11 р. «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , а саме: не вірно відображено дані в додатку № 5, що відповідно до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України не вважається податковою декларацією.
Пунктом 49.8. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно підпунктом 49.10. статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття, зокрема не вірне відображення даних у додатку № 5 або зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань забороняється.
У відповідності до п. 48.2. ст. 48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Відповідно до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Тобто, у разі подання платником податків декларації (або розрахунку), заповненої з порушенням вимог пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податковий орган повинен надати позивачеві повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Отже, судом встановлено, що відповідно до вищезазначених вимог Податкового кодексу України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 р. та Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( додаток 5) відповідають вимогам п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Посилання податкового органу на не вірне відображення даних у додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, суд вважає помилковим, оскільки вказана обставина не входить до переліку реквізитів, визначених п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а тому не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про не прийняття податкової звітності платника податків.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено порушення позивачем п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України при заповненні додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2012 р., тому дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС щодо відмови у прийнятті та невизнанні як податкової звітності вказаної звітності є протиправними.
Крім цього суд зазначає, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 податкового кодексу України).
Судом встановлено, що згідно електронної квитанції уточнюючий розрахунок був поданий до ДПІ у м. Херсоні ПП "Юг Инвест" 18.01.2013 року, отже, відповідно до пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України письмове повідомлення про відмову у його прийнятті ДПІ повинна була направити підприємству в строк до 25.01.2013 року включно, тобто після закінчення строку, визначеного п.49.11.1 ст.49 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що ДПІ також було порушено строки прийняття письмового повідомлення про не прийняття податкової звітності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій стосовно визнання недійсним уточнюючогo розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року тa додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, подані Позивачем 18.01.13 р. в електронному вигляді та визнання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року поданим 18.01.2013 року.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.03.2013 року № 0001732200, № 0001742200, № 0001752200, то суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, що єдиною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, слугував висновок податкового органу щодо ненадання ПП "Юг Инвест" до перевірки первинних документів для підтвердження правомірності формування показників звітності з ПДВ та з податку на прибуток. Як зазначається в акті перевірки, у зв'язку з відсутністю первинних документів, при перевірці була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", Пошукова - довідкова система ЦБД ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Як вбачається з акту перевірки, ДПІ було встановлено, що за період з 29.05.2012 року по 12.02.2013 року відповідно до поданої декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року, у зв'язку з відсутністю реєстрів бухгалтерського обліку підприємства та первинних документів, достовірність показників декларації у рядку 05.1 "собівартість придбаних та реалізованих товарів" у сумі 17870490,00 грн. та у рядку 06 "Інші витрати" у сумі 3157,00 грн. підтвердити неможливо. З урахуванням не надання підприємством первинних документів на підтвердження формування складу валових витрат, податковий орган керуючись пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, встановив завищення валових витрат у сумі 17873647,00 грн. та нарахував податок на прибуток підприємств у сумі 3753466,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2012 року на 3753466,00 грн.
Крім цього, відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період з 29.05.2012 року по 12.02.2013 року встановлено неможливість підтвердження достовірність задекларованих показників у ряд. 10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" на суму 24565659,00 грн. та у ряд. 11.2 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування та/або звільнені від оподаткування" на суму 1049844,00 грн. Отже, з урахуванням не надання підприємством первинних документів на підтвердження включення до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ у вартості отриманих товарівпослуг, податковий орган з посиланням на порушення п. 198.1, 198.6 ст.198, абз.1 п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України встановив завищення підприємством податкового кредиту у загальній сумі 4913132,00 грн., у тому числі за серпень 2012 року - 1132863,00 грн., вересень 2012 року - 2195766,00 грн., жовтень 2012 року - 1468366,00 грн., листопад 2012 року - 116137,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи не було підтверджено порушення податковим органом порядку проведення перевірки внаслідок несвоєчасного повідомлення позивачем про втрату первинних документів, а також не пов'язаність протиправних дій ДПІ щодо не прийняття уточнюючого розрахунку до декларації за серпень 2011 року з порушеннями, які вплинули на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.03.2013 року №0001732200, №0001742200, №0001752200.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 9, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії стосовно визнання недійсним уточнюючогo розрахунку до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року тa додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданих Приватним підприємством "ЮГ ИНВЕСТ" 18.01.13 р. в електронному вигляді.
Визнати уточнюючий розрахунок Приватного підприємства "ЮГ ИНВЕСТ" до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року поданим 18.01.2013 року.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 серпня 2013 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1