06 серпня 2013 року Справа № 35371/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Большакової О.О., Гуляка В.В.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області звернулось до суду з позовом до ВАТ «Сільгосптехніка», яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 709,26 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що у відповідача наявна заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої станом на 30.07.2010 року складає 709,26 грн. Як встановив суд, позивач вручив відповідачу розрахунки фактичних витрат відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак відповідач не виконав свого обов'язку з їх відшкодування у встановлений законодавством строк. Також відповідач не надав суду доказів сплати даних витрат.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порушення полягає у тому, що всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій» суд не повідомив належним чином ВАТ «Сільгосптехніка» про дату, час і місце судового розгляду справи, чим позбавив відповідача його права на справедливий судовий розгляд.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, а також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Із змісту наведеної норми вбачається, що на відповідача покладається обов'язок сплачувати у встановлених розмірах збір, який складають: фактичні витрати на оплату праці, витрати на виплату пенсій; витрати на доставку пенсій.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій.
Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, встановлено розміри витрат Пенсійного фонду, які підлягають відшкодуванню на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зокрема такий розмір становить 70 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пп. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Зазначена вище сума заборгованості підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 на липень 2010 року, яку відповідач отримав 20.07.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, карткою особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, розрахунком суми позову.
В апеляційній скарзі відповідач не вказав жодних заперечень по суті позовних вимог, зокрема, не зазначив про відсутність у нього спірної заборгованості та всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості позовних вимог чи їх розміру.
Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не повідомив належним чином ВАТ «Сільгосптехніка» про дату, час і місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про направлення судом відповідачу повісток чи повідомлень, однак зазначає, що відповідач мав право надати суду апеляційної інстанції докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції і у випадку обґрунтованості ненадання їх до суду першої інстанції апеляційний суд міг їх дослідити та надати оцінку.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі № 2а-6233/10/2270 за позовом Управління пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді О.О. Большакова
В.В. Гуляк