30 липня 2013 р.Справа № 821/437/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Кравченка К.В.,
за участю секретаря судового засідання - Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013р. в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орланта-ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
5 лютого 2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Орланта ЛТД" (далі - ТОВ "Орланта ЛТД") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), з врахуванням уточнених вимог просило визнати неправомірними висновки акту перевірки ДПІ від 25.11.2012р. № 3223, а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013р. № 0000602200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 3 247 грн. та штрафними санкціями - 812 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що висновки податкового органу про збільшення позивачем суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість ґрунтуються на припущеннях щодо нереальності господарських операцій з ПП «Квант ВЛ». При наявності первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, а також використання придбаного товару у своїй господарській діяльності, податковий кредит за рахунок сум ПДВ по господарським операціям із зазначеними контрагентами сформований правомірно.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Посилаючись на нікчемність укладених договорів між позивачем ТОВ «Орланта ЛТД» та його контрагентом ПП «Квант ВЛ», відповідач зазначав, що відносини позивача з цими контрагентами мають безтоварний характер, не спричиняють настання реальних наслідків, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позов задоволений в повному обсязі. Визнано неправомірними висновки акту перевірки ДПІ від 28.12.2012р. № 3223/22-4/38269445 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Орланта ЛТД» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Квант ВЛ» та з контрагентами покупцями за вересень 2012р. Скасоване податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013р. № 0000602200.
В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у позові в зв'язку з тим, що судом першої інстанції зроблені невірні висновки, судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.
03.09.2012р. між ТОВ «Орланта ЛТД» та ПП «Квант ВЛ» укладений договір купівлі-продажу, за яким останній зобов'язався передати у власність позивача товар - дизельне пальне (а.с.53 т.2)
На підставі зазначеного договору за вересень 2012р. позивач придбав у ПП «Квант ВЛ» дизельного палива на загальну суму 1 100 721,67 грн., в тому числі ПДВ 183 458,62 грн. (а.с.25-27 т.1)
З 20.12.2012р. по 24.12.12р. ДПІ проводило перевірку ТОВ «Орланта ЛТД», за результатами якої 28.12.2012р. був складений акт № 3223/22-4/38269445 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Квант ВЛ» та з контрагентами-покупцями за вересень 2012р. (а.с.3-22 т.2)
В ході перевірки встановлено порушення позивачем:
- ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. та ч. 2 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ "Орланта ЛТД" за вересень 2012р. з постачальником ПП «Квант ВЛ» у вересні 2012р. на суму ПДВ - 183 458,61 грн. та зобов'язання в розмірі податкового кредиту з врахуванням націнки з покупцями;
- п.198.2, 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у вересні 2012р. на суму 3 247,0 грн.
В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що господарські операції між ТОВ «Орланта ЛТД» та ПП «Квант ВЛ» не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Так, здійснення між позивачем та його контрагентом ПП «Квант ВЛ» операцій з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, оскільки у ході перевірок не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця. У ПП «Квант ВЛ» відсутні основні фонди, складські приміщення, автотранспорті засоби, наймані працівники та ін. Керівник зазначеного підприємства не зміг пояснити як відбувається приймання та відвантаження товару (паливно-мастильні матеріали), хто контролює поставку під постачальника до місця зберігання товару, хто і як здійснює перевезення, хто контролює якість та умови зберігання товару. Крім того, підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ПП «Квант ВЛ» без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
17.01.2013р. позивачем до ДПІ було направлено заперечення на вищезазначений акт, проте висновок акту ДПІ залишило без змін (а.с.24-35 т.2).
За висновками акту перевірки 24.01.2013 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000602200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 3 247 грн. та сплату штрафних санкцій в розмірі 812 грн. (а.с.23 т.2)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Орланта ЛТД» та ПП «Квант ВЛ» або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.
Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті, про що докладно визначено судом першої інстанції.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).
В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.
На час проведення перевірки згідно податкової звітності податковий кредит на суму 183 458,62 грн. підтверджений податковими накладними.
При цьому, придбаний товар не зберігався позивачем, а одразу доставлявся від ПП «Квант» до покупців позивача найманими перевізниками ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 Зазначене підтверджується наявністю укладених договорів, а саме: договір № 0612-1 на міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 06.09.2012р. між ТОВ «Орланта ЛТД» та ПП ОСОБА_2 (а.с.54 т.2); договір про перевезення ПММ автомобільним транспортом № 080812-ОЛ від 08.08.20912р. між ТОВ «Орланта ЛТД» та ФОП ОСОБА_3 (а.с. 55 т.2)
Крім того, на виконання вищезазначених договорів складені акти надання послуг ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 з перевезення ПММ за вересень 2012р., а також видаткові накладні від ПП «Квант ВЛ» (а.с.57-66, 80-83 т.1) Також складені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за вересень 2012р., де замовником є ТОВ «Орланта ЛТД», а вищезазначені ФОП надають послуги автоперевезення. (а.с.31-52 т.1) Автомобілі, що зазначені в цих ТТН та якими здійснювалось перевезення, належать цим фізичним особам-підприємцям та зареєстровані за ними (а.с.69-73 т.2) В судовому засіданні ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були допитані в якості свідків, які підтвердили зазначену інформацію.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні на суму ПДВ 183 458,62 грн., які виписані ПП «Квант ВЛ» - ТОВ «Орланта ЛТД» у вересні 2012р., відповідають вимогам ст. 201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р. (а.с.67-79 т.1).
Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення п.198.1-198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.
Вищезазначені документи враховуються судом при оцінці реальності господарських операцій між ТОВ «Орланта ЛТД» та ПП «Квант ВЛ». Крім того, між ПП «Квант ВЛ» та ПП ОСОБА_5 укладено договір № 2 від 01.01.2012р. про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів у м.Херсоні, вул.Макарова, 44(а.с.66 т.2), що підтверджує можливість ПП «Квант ВЛ» займатись продажем ПММ. Також в якості свідків були допитані директор ТОВ «Орлантна ЛТД» - ОСОБА_6 та директор ПП «Квант- ВЛ» - ОСОБА_7, які пояснили процес придбання та відвантаження дизельного палива.
Крім того, як зазначає позивач, придбане дизельне паливо він одразу ж направляв до своїх замовників, з якими у нього укладені відповідні договори купівлі-продажу, а саме: з ДП «Херсонський Облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України «Філія Каланчацька ДЕД», ФОП ОСОБА_8, СФГ «Лев», ТОВ «Низель», СТОВ «Баляхівка», ТОВ «Солепереробна компанія», ВАТ «Цюрупинськ-автотранс», ПСП «Господар», ТОВ «Агро-Даб», ФГ «Алмаз-Р»,, ФГ «Салют», ФГ «Гарт», ФГ «Широке-2», СФГ «Тора», СВК «Борозенське», ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Агро-Гамалія» (а.с.36-52 т.2)
Відвантаження саме цим суб'єктам господарювання дизельного палива підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними за вересень 2012р. (а.с.84-105 т.1)
Наявні в матеріалах справи податкові накладні на суму ПДВ 183 458,62 грн., які виписані ТОВ «Орланта ЛТД» у вересні 2012 року, відповідають вимогам ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011р. (а.с.10-30)
ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не спростовує того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем, тобто вересень 2011р., мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Видаткові накладні по передачі товару від ПП «Квант ВЛ» містять достовірні та правильні реквізити як постачальника, так і одержувача, повний перелік товару, що поставляється.
Підставою для зменшення податкового кредиту позивача є висновок ДПІ про завищення податкового кредиту за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених із ПП «Квант ВЛ», які не спричиняють реального настання правових наслідків.
Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх. Крім того, у ТОВ «Орланта ЛТД» відсутні встановлені законодавством обов'язки та можливості перевіряти господарську діяльність всіх своїх контрагентів та оцінювати реальність угод.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання дизельного палива у ПП "Квант-ВЛ" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма про недійсність господарського зобов'язання пов'язується з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання ПП «Квант-ВЛ» з позивачем договору купівлі-продажу дизельного палива.
Податковим органом також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про фіктивність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ПП "Квант-ВЛ" за вересень 2012 року, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013р. в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орланта-ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: К.В.Кравченко