Ухвала від 06.08.2013 по справі 2а-1492/10/1970

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 33245/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Большакової О.О., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у справі за позовом прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області до Філії «Волочиський консервний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Волочиського району Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області з позовом до Філії «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт», яким просив стягнути з відповідача заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 16781,23 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січеь та лютий 2010 року, поданих відповідачем, загальна сума заборгованості Філії «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт» складає 16781,23 грн., яка відповідачем не сплачена на день розгляду справи. Також позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яку останній отримав, не сплатив заборгованості і не оскаржив її. Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Постанову в апеляційному порядку оскаржило ТзОВ «Славпродукт», вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції розглянув справу на підставі недостатніх доказів, чим порушив його право на належний судовий захист.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Філія «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт» є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і відповідно до ст. 17 цього Закону зобов'язана своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Абзацом 1 ч. 6 ст. 20 цього Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 зазначеної вище Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Отже, несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень і лютий 2010 року, Філія «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт» самостійно визначила суму страхових внесків в розмірі 16781,23 грн., однак не сплатила їх у встановлений строк.

Зазначена вище сума заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунком суми позову, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень і лютий 2010 року, карткою особового рахунку Філії «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт», копії яких є в матеріалах справи.

02 квітня 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області виставило Філії «Волочиський консервний завод» ТзОВ «Славпродукт» вимогу № Ю 291 про сплату недоїмки із страхових внесків на загальну суму 258695,26 грн., яку відповідач отримав 08 квітня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, і в яку входила і зазначена вище сума, яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки.

Відповідно до абз. 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В апеляційній скарзі відповідач не вказав жодних заперечень по суті позовних вимог, зокрема, не зазначив про відсутність у нього спірної недоїмки та всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості позовних вимог чи їх розміру.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у справі № 2а-1492/10/1970 за позовом прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області до Філії «Волочиський консервний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді О.О. Большакова

В.В. Гуляк

Попередній документ
32927249
Наступний документ
32927251
Інформація про рішення:
№ рішення: 32927250
№ справи: 2а-1492/10/1970
Дата рішення: 06.08.2013
Дата публікації: 13.08.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: