09 серпня 2013 р. Справа № 876/9102/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Запотічного І.І., Савицької Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Головного управління державного казначейства у Волинській області про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 119836,00 грн.,-
08.01.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 119836,00 грн..
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 року у даній справі адміністративний позов задоволено частково, а ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року дане рішення залишено без змін.
28.05.2013 року позивач звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в даній справі, посилаючись на те, що 17.01.2012 року ним 17.01.2012 року були отримані виконавчі листи №25 та №26 які разом із відповідною заявою були подані ГУ ДКУ у Волинській області. Однак листом від 01.03.2013 року вказані документи із виконавчим листом їй повернуто мотивуючи тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.12.2012 року відкрито касаційне провадження та зупинено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.12.2012 року у справі №К/9991/92821/11 постанову та ухвалу судів обох інстанцій залишено без змін, однак за час касаційного оскарження строк пред'явлення до виконання виконавчих листів сплив 22.11.2012 року. Згідно цього просить поновити цей строк оскільки причина пропуску була поважна і не залежала від його волі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк пред'явлення виконавчих листів №25 та №26 від 17.01.2012 року до виконання, встановивши початок перебігу строку пред'явлення, вказаного виконавчого листа до виконання - день набрання цією ухвали законної сили.
Відповідач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою в задоволені заяви відмовити.
В апеляційній скарзі покликаються на те, що судом не враховано, що жодним із відповідачів по даній справі не порушено законних прав та інтересів заявника. Так в листі ГУ ДКС від 01.03.2012 року чітко вказано, що підприємець вправі повторно подати документи до виконання після касаційного розгляду справи.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання стягувачем пропущено з незалежних від неї причин.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 року у даній справі адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача на поточний рахунок НОМЕР_1 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 119863,00 грн., та 1202,03 грн. судового збору. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року дане рішення залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави у суду видається один виконавчий лист.
Виконавчий лист видається судом першої інстанції згідно ч.2 ст.258 КАС України.
Позивач 10.01.2012 року звернувся до суду першої інстанції, Волинського окружного адміністративного суду, із заявою про видачу виконавчих листів. 17.01.2012 року позивачу видано відповідні виконавчі листи № 25 та № 26 для відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 119863,00 грн. та 1202,03 грн. судового збору.
Отримані виконавчі листи разом із відповідною заявою позивачем були подані до ГУ ДКС України у Волинській області, однак листом № 15-08/76-1420 від 01.03.2013 року вказані документи із виконавчими листами повернуто позивачу, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2012 року про відкриття касаційного провадження зупинено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду 23.04.2009 року по справі № 2а-1410/09/0370 до закінчення касаційного розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом. Тобто протягом одного року стягувач може скористатися своїм правом щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Як вбачається з виконавчих листів № 25 та № 26 виданих 17.01.2012 року, судове рішення набрало законної сили 21.11.2011 року а строк пред'явлення виконавчого документа до виконання визначений до 22.11.2012 року, отже позивач звернулася до ГУ ДКС України у Волинській області в межах строку пред'явлення виконавчого документа, а саме 10.01.2012 року.
Встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 року по справі № К/9991/92821/11 постанову та ухвалу судів обох інстанції залишено без змін, отже закінчився касаційний розгляд справи, а тому відпала обставина щодо виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду 23.04.2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Керуючись ч.1 ст.261 КАС України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач пропустив строк пред'явлення виконавчих листів №25 та №26 по справі №2а-1410/09/1370 до виконання з залежних від нього причин, а тому дані причини слід вважати поважними.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року у справі №2а-1410/09/0370- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді І.І.Запотічний
Н.В.Савицька